ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.02.13р. Справа № 13/5005/10661/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до Державного підприємства "Придніпровської залізниці", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання прийняти до розгляду протокол розбіжностей до договору
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Степашкіна А.В. - представник, довіреність № 69/12 від 01.11.2012 року;
від відповідача: Шляєв І.В. - представник, довіреність № 81 від 01.01.2013 року;
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Придніпровської залізниці" (далі - Відповідач) просить суд визнати факт, що ПАТ "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" не було порушено порядок розгляду та підписання Договору № ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВНГЗК", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" та зобов'язати Відповідача прийняти до розгляду Протокол розбіжностей до Договору № ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012 року.
Ухвалою господарського суду від 11.12.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.01.2013 року.
Ухвалою господарського суду від 08.01.2013 року розгляд справи відкладено на 28.01.2013 року.
У судовому засіданні 28.01.2013 року оголошувалась перерва до 30.01.2013 року.
Відповідач у судовому засідання 30.01.2013 року подав відзив на позовну заяву № б/н від 30.01.2013 року (а. с. 91-92) позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, порядок укладання договорів про експлуатацію залізничних під'їзних колій встановлений Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64-77 Статуту залізниць України), затвердженого наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 875/5096. Пунктом 3.4. зазначених Правил встановлено порядок оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії, а саме проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці. Таким чином, перебіг строку, встановлений Правилами починається з дати календарного штемпеля отримання проекту договору, а не з дня наступного за днем календарного штемпеля отримання проекту договору, як вважає позивач. Таким чином, останнім днем для повернення позивачем проекту договору є 15.10.2012р. Проте, відповідно до штемпеля на поштовому конверті, у якому залізниця отримала проект договору з протоколом розбіжностей 16.10.2012 року, тобто з порушенням термінів встановлених законом. ДП «Придніпровська залізниця» вважає, що сторонам при укладанні такого виду договорів потрібно керуватись спеціальними нормами, які видаються відповідно до ч. 2 ст. 9, ч. 2. ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 306 ГК України, тому норми ст. 252 ЦК України, які встановлюють інший порядок перебігу строку у даному випадку застосовуватись не можуть у зв'язку з чим просить в позові відмовити.
Ухвалою господарського суду від 30.01.2013 року за клопотанням позивача для необхідності ознайомитись з відзивом відповідача розгляд справи відкладено на 11.02.2013 року.
06.02.2013 року від представника позивача до господарського суду надійшли заперечення на відзив на відповідача (а. с. 99-100) в якому останній зазначає, що ч. 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Але, ч. 2 ст. 4 ЦК України чітко визначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок (ст. 252 ЦК України).
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
26.09.2012 Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач) на адресу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" (далі - Позивач) направлено проект договору № ПР/М-12-2/14- НЮ дч від 21.09.2012 року (далі - Договір) про експлуатацію залізничної під'їзної колії позивача, яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" (супровідний лист про направлення - а. с. 13).
Як свідчить з матеріалів справи, даний Договір був Позивачем розглянутий, підписаний з Протоколом розбіжностей (а. с. 14) та направлений на адресу Відповідача рекомендованим листом 16.10.2012 року (а. с. 17).
Відповідач 29.10.2012 року направив на адресу Позивача лист вих. № М-05/230 від 23.10.2012 року (а. с. 15) з повідомленням про те, що Договір №ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012р про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ПІВНГЗК», яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП «Придніпровська залізниця» набирає чинності в редакції залізниці (Відповідача) у зв'язку з тим, що не дотриманий порядок розгляду та підписання договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Пункт 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлює, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно положень ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо його усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України)
Тобто, всі прийняті пропозиції повинні бути включені до договору, а неврегульовані розбіжності передаються на розгляд суду. Всі зазначені дії виконуються в єдиний термін - 20 днів з дня одержання протоколу розбіжностей. Цей строк є пресічним та відновленню не підлягає.
Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону розглядаються судом.
Приписами частини 4 статті 188 Господарського кодексу України надано право заінтересованій стороні передати спір на вирішення суду у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву № б/н від 30.01.2013 року (а. с. 91-92) зазначає, що пунктом 3.4. зазначених Правил встановлено порядок оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії, а саме проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Таким чином, перебіг строку, встановлений Правилами починається з дати календарного штемпеля отримання проекту договору, а не з дня наступного за днем календарного штемпеля отримання проекту договору, як вважає позивач. Отже, останнім днем для повернення позивачем проекту договору є 15.10.2012р. Проте, відповідно до штемпеля на поштовому конверті, у якому залізниця отримала проект договору з протоколом розбіжностей 16.10.2012 року, тобто з порушенням термінів встановлених законом.
Заперечення Відповідача, що не дотриманий порядок розгляду та підписання договору не приймаються судом у зв'язку з наступним.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як свідчить з матеріалів справи, підписаний Відповідачем проект Договору № ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВНГЗК", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" відповідно до штемпеля на повідомленні про вручення поштового відправлення був отриманий Позивачем 26.09.2012 року (поштове повідомлення - а. с. 93), отже на підставі статті 253 ЦК України перебіг строку почався - 27.09.2012 року. Таким чином, останнім днем для повернення Позивачем проекту договору є 16.10.2012 року.
Судом встановлено, що даний договір з Протоколом розбіжностей (а.с.14) був Позивачем направлений на адресу Відповідача рекомендованим листом 16.10.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 17), тобто в останній день строку.
Пунктом 2 статті 255 Цивільного кодексу України передбачено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Також, слід зазначити, що Відповідач при обчисленні перебігу строку керується Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затвердженого наказам Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, але господарський суд вважає, що сторонами при укладанні даного договору потрібно керуватися нормами Цивільного законодавства України, а не спеціальними нормами, які видаються відповідно до частини 2 статті 9, частини 2 статті 908 ЦК України та частини 5 статті 306 ГК України на які посилається Відповідач, оскільки відповідно до пункту 2 статті 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, тому перебіг строку повинен застосовуватися передбачений нормами Цивільного законодавства України.
Крім того, Позивач у позовній заяві просить суд визнати факт, що Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" не було порушено порядок розгляду та підписання Договору № ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВНГЗК", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця".
Способи захисту цивільних прав встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Встановлення факту, що має юридичне значення здійснюється господарським судом при розгляді матеріально - правової вимоги, тому господарський суд не має процесуальної можливості, передбаченої законодавством, для ухвалення судового рішення, яким би встановив лише юридичний факт. В даному випадку позовна вимога про встановлення факту не може бути розглянута судом як матеріально - правова вимога.
На підставі вищезазначеної норми закону, господарський суд вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту прав, з приводу встановлення факту, суперечить вказаним нормам законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання Державного підприємства "Придніпровська залізниця" прийняти до розгляду Протокол розбіжностей до Договору № ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012 року підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 181, 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Державне підприємство "Придніпровська залізниця" прийняти до розгляду Протокол розбіжностей до Договору № ПР/М-12-2/14-1407 НЮ дч від 21.09.2012 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВНГЗК", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" укладений між Державним підприємством "Придніпровська залізниця"та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" .
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) судовий збір у розмірі 1073 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 18.02.2013 року.
Судове рішення № 29404744, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 14.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/5005/10661/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: