Постанова № 29403902, 13.02.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3616/12

Ряд стат. звіту № 10.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Неміш Т.В. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Мукачівський районний центр зайнятості, представник - Балог І.С.;

відповідача: ОСОБА_2 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Мукачівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Мукачівський районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення коштів одержаних обманним шляхом, як допомогу по безробіттю в розмірі 2052,05 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідач перебуваючи на обліку у позивача в якості безробітного працював охоронником на ДП "ЕФОРТ-ГАРАНТ-6". Таким чином, з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року під час реєстрації та отримання допомоги по безробіттю відповідач приховував факт свого працевлаштування, цим самим, отримав обманним шляхом допомогу по безробіттю в сумі 2052,05 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.02.2010 року відповідач звернувся до позивача у пошуках роботи та був зареєстрований позивачем, що відображено в персональній картці відповідача (а.с. 5).

У відповідності до пункту 11 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 (далі - Порядок № 219) - державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (чинний на час виникнення правовіносин).

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно до пункту 11 Порядку № 219 за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи неподання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Пунктом 12 вказаного Порядку № 219 визначено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Таким чином, 11 лютого 2010 року відповідач подав заяву до позивача про вирішення питання його працевлаштування та просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 7). В поданій заяві відповідач вказує, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

На підставі заяви відповідача від 11 лютого 2010 року йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 11.02.2010 року по 05.02.2011 року, у відповідності до Наказу від 11.02.2010 року за № НТ100211 (а.с. 6) та призначено допомогу по безробіттю відповідно до пунктів 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон України № 1533-ІІІ) та пункту 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року за № 307 (далі - Порядок № 307).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, початку виконання робіт (надання послуг) за договором цивільно-правового характеру.

У зв'язку з працевлаштуванням відповідача, 10.06.2010 року йому була припинена виплата допомоги по безробіттю, у відповідності до підпункту "1" пункту 1 статті 31 Закону України № 1533-ІІІ, що підтверджується Наказом від 15.06.2010 року за № НТ100615 (а.с. 6). Відповідача було знято з обліку відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 20 № 219.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З метою виконання пункту 4 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної Податкової Адміністрації України від 13 лютого 2009р оку № 60/62 (далі - Порядок № 60/62) Державна податкова адміністрація України, з однієї сторони та Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, з другої сторони, відповідно до пункту 1.6. Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості погоджена домовленість щодо структури інформації обміну, технічних характеристик файлів обміну та термінів їх передачі. Запит та відповідь на нього надається в електронному вигляді на магнітних носіях та супроводжується листом у паперовому вигляді за визначеною формою.

У відповідності до до згаданого Порядку № 60/62 з Мукачівської об'єднаної податкової інспекції в електронному вигляді надійшла інформація до позивача, що відповідач, перебуваючи на обліку в якості безробітного працював охоронником на ДП "ЕФОРТ-ГАРАНТ-6" з 01.10.2009 року по 28.02.2010 року.

Згідно до частини 3 статті 36 Закону України №1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до Порядку №60/62 позивачем було направлено запит на ДП "ЕФОРТ-ГАРАНТ-6" щодо перевірки даної інформації та підтвердження факту роботи відповідача на вказаному підприємстві. На даний запит на адресу позивача надійшла відповідь, що відповідач дійсно працював ДП "ЕФОРТ-ГАРАНТ-6" у період з 01.10.2009 року по 28.02.2010 року (а.с. 8), про що складено Акт № 41 від 19.10.2010 року (а.с. 16). Відповідно до складеного Акту № 41 було видано Наказ № 109 від 19.10.2010 року про повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю відповідачеві, отриманої обманним шляхом з 11.02.2010 року по 09.06.2010 року (а.с. 10).

Таким чином, відповідач порушив статті 31, 36 Закону України № 1533-ІІІ та підпункт 14 пункту 20 Порядку №219, якими передбачено, що громадяни, які зареєстровані як такі що шукають роботу і безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю, а отримані особою кошти повертаються в повному обсязі.

Отже, з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року під час реєстрації та отримання допомоги по безробіттю відповідач подав недостовірні дані, а саме, умисно приховав факт свого працевлаштування.

У відповідності до наданого розрахунку від 05.12.2012 року за № 1868 відповідач з 04.03.2010 року по 23.06.2010 року отримав допомогу по безробіттю в сумі 2052,05 грн. (а.с. 11).

Відповідачеві було направлено лист від 23.02.2011 року за № 216 з вимогою повернути кошти на протязі 10 робочих днів з дня отримання листа (а.с. 9). Однак, відповідачем не було добровільно сплачено дані кошти у визначені терміни.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Зазначена норма застосовується і тоді, коли майно набуте без вини набувача.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, під час перебування на обліку з 11.02.2010 року по 09.06.2010 року відповідачем була заподіяна майнова шкода позивачеві в розмірі 2052,05 грн., шляхом отримання обманним шляхом допомоги по безробіттю.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Мукачівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 89634, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Мукачівського районного центру зайнятості кошти в розмірі 2052,05 грн. (дві тисячі п'ятдесят дві гривні п'ять копійок) одержаних як допомога по безробіттю обманним шляхом на р/р 37170974900155 код платежу 50040400 в УДК Закарпатської області код 22110663 МФО 812016.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 13 лютого 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 лютого 2013 року.