Постанова № 29403218, 14.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року

м. Полтава

Справа № 816/207/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

при секретарі – Лебідь Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до Державного підприємства "Державний Миргородський гренажний завод" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Державний Миргородський гренажний завод" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень - листопад 2012 року в сумі 21 079,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до статей 4, 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який незалежно від свого фінансового стану повинен сплачувати вказаний внесок. У зв’язку з несплатою у повному обсязі єдиного внеску за травень - листопад 2012 року, за особовим рахунком ДП "Державний Миргородський гренажний завод" рахується заборгованість з його сплати в сумі 21 079,84 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд даної адміністративної справи без участі його уповноваженого представника.

У судове засідання відповідач не з'явився, будучи при цьому повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, у якому проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Державний Миргородський гренажний завод" (ідентифікаційний код - 00703279, клас професійного ризику виробництва 22) є платником єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4, п.3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), ДП "Державний Миргородський гренажний завод" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем до позивача було подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень - листопад 2012 року, у яких ДП "Державний Миргородський гренажний завод" самостійно визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за вказаний звітний період. (а.с. 10-30)

Вказану заборгованість відповідачем у встановлений законом строк у повному сплачено не було, тому з метою її стягнення позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464 та п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Так, відповідачем до УПФ України в м. Кременчуці було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за грудень 2011 року, ним самостійно були нараховані страхові внески.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, ДП "Державний Миргородський гренажний завод" зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Однак, заборгованість за вказаним платежем відповідачем не погашено у повному обсязі у встановлений законом строк, що підтверджується наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку платника єдиного внеску. (а.с. 6-9)

Крім того, відповідач у клопотанні про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника зазначив про відсутність заперечень проти позовної заяви , що суд розцінює як визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, беручи до уваги той факт, що відповідачем позов визнано у повному обсязі та станом на дату розгляду справи єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень - листопад 2012 року в сумі 21 079,84 грн. добровільно до Державного бюджету України не сплачено, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Державний Миргородський гренажний завод" (ідентифікаційний код 00703279) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21 079,84 грн. (двадцять одна тисяча сімдесят дев'ять гривень вісімдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков