КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4709/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Солушнс Україна» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна» звернулося у суд з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192301 від 12.04.2012 року, якими товариству визначено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу щодо допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 26.03.2012 року №132/232/35673424 та виявлені порушення позивачем п. 5.1. та п.п. 5.3.2 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 506386,00 грн.
Встановлення зазначених порушень стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 12 квітня 2012 року № 0000192301, яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 506386,00 грн. - за основним платежем та 122803,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.
Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, судова колегія зважає на таке.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковий кодекс України.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.
У відповідності до положень п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Визначаючи суму грошового зобов'язання по податку на прибуток, контролюючий орган виходив з того, що позивачем у порушення вимог п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесені суми витрат, здійснених на оплату консультаційних послуг спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, а також суми витрат на страхування будівельно-монтажних ризиків.
Так, відповідно до зазначеного підпункту до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Проте, як убачається із матеріалів справи, консультаційні послуги спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, надані позивачу на підставі відповідного договору від 12.02.2009 року № 12/2.
В результаті надання таких послуг створена Симуляція моделі по роботі станції з різними варіантами завантаження із різними варіантами виконання роботи станції на погодинному графіку роботи на період з 2011 по 2030 рік.
У подальшому зазначена модель використовується позивачем для здійснення розрахунків кількості сировини та палива (газу), необхідних для роботи газопоршневої когенераційної установки, яка використовується позивачем для виготовлення електричної енергії, теплової енергії та вуглекислого газу, які постачаються Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» для забезпечення виробництва товарів. Також на підставі проведених розрахунків позивач здійснює планування обсягів закупівлі природнього газу та інших компонентів, які необхідні для роботи обладнання газопоршневої когенераційної установки. Також модель використовується для бюджетування діяльності роботи позивача, а саме, для фінансового планування діяльності позивача, планування його доходів і витрат.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з правомірністю віднесення понесених товариством витрат до складу валових на підставі положень п.п. 5.2.1. п. 5.2. та п.п. 5.4.2. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно яких до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а також витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності і раціоналізаторських процесів.
Також колегія суддів погоджується з правомірністю віднесення позивачем до складу валових витрат, понесених останнім у зв'язку зі страхуванням будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами за Договором страхування від 02.02.2010 № 300104950.10 при проведенні будівельно-монтажних робіт.
Покликання відповідача на приписи п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на обґрунтування віднесення зазначених витрат до вартості основних фондів з подальшою їх амортизацією, колегія суддів до уваги не приймає.
Так, відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, до первісної вартості об'єкта основних засобів включаються виключно витрати із страхування ризиків доставки основних засобів. Інші витрати на страхування не відносяться до первісних витрат.
Окрім того, відповідно до п.п. 5.4.6. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування майна платника податку та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.
Твердження відповідача про безпідставність віднесення до складу валових витрат позивача суми, сплаченої останнім за оренду житлового приміщення (квартири) в розмірі 166 490,00 грн. колегія суддів також вважає помилковим, оскільки в порушення вимог ст. 72 КАС України під час розгляду справи ним не було надано жодних доказів та підтверджень, що стали підставою для такого висновку.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є Пилипенко суддяО.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М
Судове рішення № 29403185, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4709/12/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: