Ухвала суду № 29401734, 23.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9150/12/0170/2

23.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-9150/12/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.09.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримцентробуд" (вул. Халтурина, 49 б,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва,буд.16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби №0001542301 від 01.06.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримцентробуд" 129,28 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що працівники відповідача 16.05.2012 р. провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2011 р. , за результати якої склали акт №627/23-1/34989329/81. У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п. 44.1, п.44.6 ст. 44 , п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1. ст.188, п.198.1, п.198.2 п. 198.3 , п.198.6 ст. 198 , п.201.1 ст.201 ПК України занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 р. в сумі 10350 грн. 01.06.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001542301 , згідно з яким нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 10350 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 2588 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання 23.01.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Працівники відповідача 16.05.2012 р. провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2011 р. , за результати якої склали акт №627/23-1/34989329/81.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п. 44.1, п.44.6 ст. 44 , п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1. ст.188, п.198.1, п.198.2 п. 198.3 , п.198.6 ст. 198 , п.201.1 ст.201 ПК України занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 р. в сумі 10350 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 01.06.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001542301 , згідно з яким нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 10350 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 2588 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України ( в редакції , яка діяла на час проведення господарської діяльності позивачем) визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П.201.6. ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Працівники податкового органу в акті перевірки №627/23-1/34989329/81 від 16.05.2012 р. зазначили, що позивачем завищено податкові зобов'язання по ПДВ за грудень 2011 р. у сумі 110049,79 грн., необґрунтовано сформований податковий кредит по ПДВ у сумі 120399,76 грн. в наслідок встановлення факту відсутності реального отримання ним товару - піску - по договору , укладеному 19.10.2011 р. ПП ВКФ "Снабжение" . На думку відповідача у позивача не було можливості постачання піску на адресу ТОВ "Південькурортінвест".

Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та ПП ВКФ "Снабжение" 19.10.2011 р. був укладений договір № 12/10-11 , предметом якого було постачання останнім морського будівельного піску та його доставка до ДП "Ялтинський морський торговельний порт". Постачання товару здійснювалось ПП ВКФ "Снабжение" судном, яке залучалось за його власні кошти ( п. 2.6.).

Факт здійснення постачання товару на адресу позивача підтверджено оформленими ПП ВКФ "Снабжение" податковими накладними №0051 від 02.12.2011р., №0056 від 12.12.2011 р., №0057 від 13.12.2011р., №0070 від 16.12.2011р., №0071 від 21.12.2011р., №0072 від 22.12.2011р., №0074 від 28.12.2011р., №0077 від 29.12.2011р. на суму 722398,60 грн. ( в тому числі ПДВ 120399,76 грн. та податковими накладними №00093 від 01.12.2011р. , №00097 від 03.12.2011р., №00098 від 23.12.2011 р. на суму 557943,76 грн. ( в тому числі ПДВ 92990,62 грн.).

Відповідно до копій платіжних документів, за товар, отриманий від ПП ВКФ "Снабжение" на виконання умов договору № 12/10-11 від 19.10.2011р. , ним перераховано останньому 722398,60 грн. ( в тому числі ПДВ 120399,76 грн.).

Крім того відповідно до договору №38 , він укладений 12.04.2011р. з ДП "Ялтинський морський торговельний порт", предметом якого є приймання піску , його перевалка та зберігання , копії актів виконаних останнім згідно з зазначеним договором робіт, докази оплати першим їх вартості.

Позивач в подальшому здійснював реалізацію товару, придбаного у ПП ВКФ "Снабжение", шляхом його відвантаження ТОВ "Південькурортінвест" на виконання умов укладеного з ним 04.04.2011 р. договору постачання піску №04/04-11.

Матеріали справи підтверджують відвантаження позивачем на адресу ТОВ "Південькурортінвест" на підставі податкових накладних № 5 від 13.12.2011р., № 6 від 16.12.2011р., №7 від 2012.2011р., №8 від 21.12.2011р., №9 від 22.12.2011р., №11 від 26.12.2011р., №13 від 29.12.2011р., №13 від 29.12.2011р., № 14 від 31.12.2011р., та видаткових накладних №РН-0000059 від 29.12.2011р., №РН-0000060 від 31.12.2011р. піску на суму 660298,70грн.( в тому числі ПДВ у розмірі 110049,79 грн.) .

Надані позивачем документи свідчать про те, що ТОВ "Південькурортінвест" перерахував позивачу я якості оплати вартості придбаного у нього товару - піску - 756500 грн.

Операцій по придбанню піску у ПП ВКФ "Снабжение", його реалізації ТОВ "Південькурортінвест" відображені у бухгалтерської звітності позивача відповідно до вимог чинного законодавства України.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів неотримання позивачем товару від ПП ВКФ "Снабжение", реалізації ТОВ "Південькурортінвест" піску, придбаного у інших постачальників.

До матеріалів справи залучена копія Довідки № 195/22-212/32684433/89 про результати проведення зустрічної звірки ПП ВКФ "Снабжение" щодо документального підтвердження господарських правовідносин з позивачем за період часу з 01.12.2011р. по 31.12.2011 р., складеної 25.04.2012 р. ДПІ у Гагарінському районі. У цієї довідці зафіксоване часткове підтвердження реальності господарських відносин між позивачем та ПП ВКФ "Снабжение" , відображення в податковому обліку останнього господарських операцій та розрахунків з першим.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки№627/23-1/34989329/81 від 16.05.2012 р. , про невірне визначення ним сум податкових зобов'язань по ПДВ та безпідставності формування податкового кредиту по ПДВ за грудень 2011 р. не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 у справі № 2а-9150/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко