Рішення № 29401665, 11.02.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

11.02.2013

Справа № 0818/9242/2012

2/335/238/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Якимовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „ТАСкомбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «ТАСкомбанк» у жовтні 2010 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою, яка під час розгляду була уточнена до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно.

Як вбачається з уточнених позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 як майновий поручитель забезпечив виконання зобовязань Приватного підприємства "Промет" перед Банком як позичальника за кредитним договором № КР 11-2006 від 16.03.2006 року та за кредитним договором № КР 22-2008 від 10.04.2008 року із договорами про внесення змін і доповнень до них.

В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаними кредитними договорами між Банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № ДЗ 163-08 від 10.04.2008 року, відповідно до якого було передано в іпотеку обєкт нерухомості, що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20, а саме: склад (літ. Д2) загальною площею 187, 1 кв.м, реєстраційний номер обєкту 10420831; інструментальні майстерні ( літ. Е,Ж), реєстраційний номер обєкту 10417631; виробничі майстерні (літ. 3-2, 3-2) загальною площею 1269,0 кв.м, реєстраційний номер обєкту 10415725; прохідна (літ. К-2) загальною площею 8,4 кв.м, реєстраційний номер обєкту 10419088; адміністративна будівля (літ. 0-2) загальною площею 633,1 кв.м, реєстраційний номер обєкту 1046249; склад (літ. П) загальною площею 1012,7 кв.м, реєстраційний номер обєкту 751766; склад (літ. П") загальною площею 11,8 кв.м, реєстраційний номер обєкту 10421758; будівля побутовки (літ. Т) загальною площею 85,7 кв.м, реєстраційний номер обєкту 6889397; фарбоцех (літ. Ш, Ш1, Ш2) загальною площею 263,8 кв.м, реєстраційний номер обєкту 10416963; побутовка (літ. Щ) реєстраційний номер, обєкту 1047786; навіс (літ. Э), реєстраційний номер обєкту 10416781, гараж (літ. К1) загальною площею 204,2 кв.м, реєстраційний номер обєкту 340444.

У звязку із продажем ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме гаражу інв. №№ 12140, 1200, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А та перерахуванням коштів від купівлі-продажу вищезазначеного майна на погашення заборгованості ПП "Промет", між Банком та ПП "Промет" укладено договір про внесення змін до іпотечного договору № ДЗ 163-08 від 10.04.2008 року, щодо виведення з-під застави обєкта нерухомості, а саме гаражу літ. К1, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-А.

Протоколом засідання кредитного комітету № 190809/2 від 19.08.2009 року було прийнято рішення, про виведення з іпотеки обєкт нерухомості, розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-А, а саме гаражу, літ.К1, прийняття заставну вартість комплексу виробничих та складських приміщень, за виключенням гаража літ.К1, в розмірі 7 079 563, 00 грн., інші умови кредитних договорів № КР 22-2008 від 10.04.2008 року та № КР 11-2006 від 16.03.2006 року, що укладені із ПП "Промет" залишені без змін.

На виконання рішення протоколу засідання кредитного комітету № 190809/2 від 19.08.2009 року вищезазначене майно 07.09.2009 року було виведене з іпотеки, відповідно до договору про внесення змін до нотаріально посвідченого іпотечного договору № ДЗ 163-08 від 10.04.2008 року.

Таким чином, позивач просить суд звернути стягнення на майно, предмет іпотеки, а саме: склад (літ. ДІ), інструментальні майстерні (літ. Е`, Жґ), виробничі майстерні (літ. Зґ-2, ЗІ-2), гараж (літ. Кґ), прохідна (літ. КІ), адміністративна будівля (літ. О-2), склад (літ. П), склад (літ. Пґ), будівля побутовки (літ. Тґ), фарбоцех (літ. Ш, Шґ, ШІ), побутова (літ. Щ), навіс (літ. Э), що розташований на земельній ділянці загальною площею 28 479,0 кв.м. знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20а, що належить ОСОБА_1М, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Грошові кошти отримані від реалізації предмету іпотеки направити пропорційно в рахунок погашення заборгованості ПП «Промет» перед АТ «ТАСкомбанк» за кредитним договором № КР 11-2006 від 16.03.2006 року, яка станом на 13.09.2011 року становить 890 939, 46 грн. та складається з: 530 851,71 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 225 231,83 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 134 855,92 грн. - пеня; та за кредитним договором № КР 22-2008 від 10.04.2008 року, яка станом на 13.09.2011 року становить 8 123 744,01 грн., та складається з: 4 431 875,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 2 478 913,32 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 1 955, 69 грн. - пеня. Стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з державного мита 1 700 грн., та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В судовому засіданні представник АТ «ТАСкомбанк» ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 з позовними вимогами не погодились, вважають їх необґрунтованими та безпідставними, надали суду письмові заперечення, відповідно до яких просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає в задоволенні позовних вимог ПАТ „ТАСкомбанк слід відмовити, у звязку з наступним.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так судом встановлено, що 16 березня 2006 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є АТ «ТАСкомбанк» та Приватним підприємством «Промет» був укладений кредитний договір № КР 11-2006 із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №1 від 15 травня 2006 року до кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року, додаткової угоди №2 від 29 серпня 2007 року до кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року, додаткової угоди №3 від 10 квітня 2008 року до кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року, договору № 4 від 01 липня 2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року, договору № 5 від 19 вересня 2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року.

Умовами кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року (п. 1.1.) передбачено, що Банк надає останньому кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп. під 21% річних на термін до 12.03.2009р. на умовах, передбачених кредитним договором 1.

Пунктом 4.1. кредитного договору №КР 11-2006 від 16 березня 2006 року передбачено певний порядок надання кредиту, а саме перший транш в розмірі 2 449 981,61 грн. однією сумою, шляхом перерахування на позичковий рахунок ПП «Промет», відкритий у АТ «ТАСкомбанк». Форма заявки на отримання кредитних коштів наведена в Додатку №2 до Кредитного договору 1, другий транш в розмірі 550 018,39 грн. нерівними частинами, згідно поданих заявок ПП «Промет», шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку ПП «Промет» та/або шляхом перерахування на поточний рахунок ПП «Промет».

Відповідно до п. 4.1.2. кредитного договору 1, датою видачі кредиту вважається дата перерахування коштів з позичкового рахунку ПП «Промет».

Також, 10 квітня 2008 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є АТ «ТАСкомбанк» та Приватним підприємством «Промет» був укладений кредитний договір № КР 22 -2008 із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди №1 від 23 червня 2008 року до кредитного договору КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року, договору № 2 від 19 вересня 2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року, договору № 3 від 03 листопада 2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року, позивач надає ПП «Промет» кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 5 065 000,00 (пять мільйонів шістдесят пять тисяч) грн. 00 коп. під 20% річних на термін до 08.04.2011 року на умовах, передбачених кредитним договором КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року.

Пунктом 4.1. кредитного договору КР 22-2008 від 10.04.2008р. передбачено, що АТ «ТАСкомбанк» надає ПП «Промет» кредит шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку ПП «Промет» та/або шляхом перерахування на поточний рахунок ПП «Промет» на підставі заявки ПП «Промет». Датою видачі кредиту вважається дата перерахування коштів з позичкового рахунку ПП «Промет».

Також, в забезпечення зобовязань ПП «Промет» за кредитним договором КР 11-2006 від 16 березня 2006 року та за кредитним договором КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року, 10.04.2008 року між ОСОБА_1 та АТ «ТАСкомбанк» був укладений іпотечний договір № 163-08 із змінами та доповненнями відповідно до додаткового договору від 23.06.2008 року до іпотечного договору № 163-08 від 10.04.2008 року, до іпотечного договору № 163-08 від 10.04.2008 року посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотариального округу 10 квітня 2008 року за реєстром № 1046 (все разом надалі Іпотечний договір), відповідно до якого позивачу було передано в іпотеку обєкт нерухомості, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.20 А, а саме: склад (літ. ДІ), інструментальні майстерні (літ. Е`, Жґ), виробничі майстерні (Зґ-2, ЗІ-2), гараж (літ. Кґ), прохідна (літ. КІ),адміністративна будівля (літ.О-2), склад (літ. П), склад (літ. Пґ), склад (літ. Р), будівля побутовки (літ. Тґ), краскоцех (літ. Ш, Шґ, ШІ), побутова (літ. Щ), навіс (літ. Э), склад кисневих (літ. Ю), склад (літ. Я), який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Відповідно до п.п. 1.1.2 Іпотечного договору, цей договір забезпечує іпотекою виконання всіх зобовязань ПП «Промет», що випливають з кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року та з кредитного договору КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитно го договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу насамперед для самих сторін.

Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом. Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє протягом строку, на який він укладений. Договір, який є чинним (дійсним), має обов'язкову силу не лише для сторін. Ним повинні керуватися й органи, які вирішують спори між сторонами цього договору, захи щаючи їхні права та інтереси.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що кредитними можна вважати тільки ті кошти, які отримано відповідно до умов кредитного договору, і тільки за користування цими коштами сплачуються проценти відповідно до умов кредитного договору. У разі, якщо грошові кошти було отримано не у відповідності до умов кредитного договору, то їх можна вважати отриманими без належних на те підстав, та проценти на них не повинні нараховуватися.

Таким чином, для того, щоб отримати кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору №КР 11-2006 від 16 березня 2006 року та кредитного договору № КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року, ПП «Промет» повинно було надати с початку відповідну заявку, потім надати відповідний платіжний документ платіжне доручення для перерахування кредитних коштів на поточний рахунок ПП «Промет» або сплати платіжних документів з позичкового рахунку ПП «Промет».

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів на підтвердження видачі кредиту за кредитним договором №КР 11-2006 від 16 березня 2006 року АТ «ТАСкомбанк» надало виписку про рух коштів за особовим рахунком, копію платіжного доручення № 1 від 16.03.2006 року на переказ коштів у сумі 2 449 981,61 грн., яке має підписи посадових осіб ПП «Промет» та скріплено печаткою підприємства, а також копії платіжних доручень, які є документами системи «Клієнт - Банк».

Відповідно до умов кредитного договору КР 11-2006 від 16 березня 2006 року ПП «Промет» отримало кредитні кошти в розмірі 2 449 981,61 грн., які у подальшому було повернуто та сплачені відповідні проценти за користування кредитом, що підтверджується матеріалами цивільної справи.

Інші кошти, які було отримано ПП «Промет» від АТ «ТАСкомбанк» є отриманими без достатніх на то підстав і їх повернення регулюється іншими нормами законодавства, проценти на них не повинні нараховуватися.

В якості доказів на підтвердження видачі кредиту за кредитним договором КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року АТ «ТАСкомбанк» надало виписку про рух коштів за особовим рахунком, а також копії платіжних доручень, які є документами системи «Клієнт - Банк».

Відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зокрема повинні бути зазначено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, тобто предметом спору є встановлення факту наявності заборгованості ПП «Промет» перед АТ «ТАСкомбанк» за кредитним договором № КР 11-2006 від 16 березня 2006 року та за кредитним договором № КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає та вирішує спір виключно в межах заявлених вимог та підставі наданих сторонами доказів, які є належними та допустимими

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором може бути підтверджено виключно первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують проведенні операції з клієнтом банку.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 22.5 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором.

Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України.

Главою 11 Інструкції Національного Банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», визначено, що оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою системи "Клієнт - банк".

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Системи типу "Клієнт - банк", на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем "Клієнт - банк", застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системі "Клієнт - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них: дату і номер, назву, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назву, код одержувача та номер його рахунку, код банку одержувача, суму цифрами, призначення платежу, електронний/і цифровий/і підпис/и.

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом, та прийняте банком до виконання, якщо клієнт: для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації; увів код операції та всі параметри, які запитуються системою; підтвердив це розпорядження.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно з п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

В матеріалах справи не містять доказів виконання АТ «ТАСкомбанк» зобов'язань щодо надання кредитних коштів, а саме первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували надання кредиту ПП «Промет» відповідно до умов кредитного договору № КР 11-2006 від 16 березня 2006 року та кредитного договору № КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року.

Документи, які надані АТ «ТАСкомбанк» на підтвердження видачі кредитних коштів суд оцінює критично, оскільки вони не відповідають вимогам Інструкції Національного Банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Договір на обслуговування відкритого у АТ «ТАСкомбанк» позичкового рахунку ПП «Промет» за системою «Клієнт банк» відсутній.

Доказів того, що відповідальним особам ПП «Промет», які вповноважені розпоряджатися рахунком було передано особисті ключі для обслуговування позичкового рахунку за системою «клієнт-банк» АТ «ТАСкомбанк» не надано.

В кожному платіжному дорученні, яке надано на підтвердження видачі кредитних коштів відсутнє посилання на наявність електронних підписів відповідальних осіб ПП «Промет».

Призначення платежів, яке зазначено в наданих платіжних дорученнях не дозволяє чітко визначити що вони зроблені відповідно до умов укладених кредитних договорів.

Посилання позивача по справі на рішення господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № КР 11-2006 від 16 березня 2006 року та кредитним договором № КР 22-2008 від 10 квітня 2008 року, які нібито підтверджують його позовні вимоги, суд не може взяти їх до уваги, та не сприймає в якості належних доказів, оскільки під час ухвалення цих рішень судами не розглядалися питання які вирішуються під час розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „ТАСкомбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, слід відмовити.

Оскільки у позовних вимогах відмовлено, то не підлягають до стягнення на користь позивача і судові витрати.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 57,58, 59, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, Постановою №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, ст.ст. 629, 1054 Цивільного кодексу України, законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, Інструкцією національного Банку україни „ Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „ТАСкомбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішенні виготовлений та підписаний 15 лютого 2013 року.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя: ОСОБА_6