Ухвала суду № 29399885, 05.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-3281/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівник» до Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

06.08.2012 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Птахівник» (далі - СТОВ «Птахівник») звернулось з позовом до Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 25.07.2012 року № 0000021600 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 282 284,16 грн., в т.ч. за основним платежем на 225 827,33 грн. та штрафними санкціями - 56 456,83 грн.; № 0000011600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 127 361,00 грн. Позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, яка проводилась 07-09 липня 2012 року, ДПІ прийшла до висновку про неправомірне перенесення позивачем частини податкового кредиту у листопаді-грудні 2011 року із скороченої до загальної декларації з ПДВ у зв'язку із експортом гарбузового насіння, оскільки вважає, що позивач у 2011 році не ніс витрати на сплату (нарахування ПДВ) для виробництва експортованого гарбузового насіння. Крім того, податковий орган прийшов до висновку про незаконне формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по нікчемним операціям з ТОВ «КМІС ТОРГМАШ МК» у квітні 2012 року. Позивач не погоджується з такими висновками ДПІ, оскільки має право на бюджетне відшкодування з ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції, що передбачено ст.209 ПК України. Реальність господарської операції з ТОВ «КМІС ТОРГМАШ МК» підтверджується фактичним виконанням поставки міндобрив.

ДПІ заперечувало проти позову та зазначало, що позивач для декларування бюджетного відшкодування із скороченої декларації ПДВ переніс до загальної декларації податковий кредит, який не пов'язаний із експортом сільськогосподарської продукції. У квітні 2012 року позивач сформував податковий кредит за нікчемними правочинами з ТОВ «КМІС ТОРГМАШ МК», що підтверджується поясненнями директора СТОВ «Птахівник» ОСОБА_2 Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень, представник відповідача просив у позові відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року позов задоволений в повному обсязі. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0000021600 і № 0000011600.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

В період з 04-07.07.2012 року працівником ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка СТОВ «Птахівник» з питань правильності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень-квітень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами якої 16.07.2012 року складений акт № 01/16/05445758.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем:

- пп.209.15.1 п.209.15 ст.209, п.198.3- п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України внаслідок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2012 року (в рядку 23 декларації) на суму 127 361,00 грн.;

- ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року за рахунок проведення нікчемних операцій на суму ПДВ 115 133,33 грн. по контрагенту ТОВ «КМІС ТОРГМАШ МК».

До висновків про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ДПІ прийшла через неправомірне перенесення із сільськогосподарської (скороченої) декларації з ПДВ до загальної декларації з ПДВ у листопаді-грудні 2011 року податкового кредиту поточних податкових періодів, який не приймав участь у здійсненні експорту позивачем гарбузового насіння. В зв'язку з цим позивач неправомірно задекларував бюджетне відшкодування з ПДВ та занизив належні до сплати грошового зобов'язання з цього податку.

25.07.2012 року ДПІ винесла податкові повідомлення рішення:

- № 0000021600 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 282 284,16 грн., в т.ч. за основним платежем на 225 827,33 грн. та штрафними санкціями - 56 456,83 грн.;

- № 0000011600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 127 361,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з правомірності перенесення позивачем податкового кредиту із сільськогосподарської (скороченої) декларації з ПДВ до загальної декларації з ПДВ у листопаді-грудні 2011 року, тобто у періоди, яки припадали на здійснення експорту сільськогосподарської продукції. Висновки податкового органу, що позивач у 2011 році не ніс витрати на сплату (нарахування) ПДВ для виробництва експортованої продукції, не відповідає фактичним обставинам здійснення господарської діяльності позивача. Спростовуючи доводи ДПІ щодо нереальності вчиненої господарської операції між позивачем та ТОВ «КМІС ТОРГМАШ МК», суд першої інстанції послався на наявність первинних бухгалтерських та податкових документів, належним чином складених ТТН, які підтверджують фактичне здійснення такої операції.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

СТОВ «Птахівник» є сільськогосподарським підприємством, зареєстровано як платник ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства з 01.01.2009 року (стор.2 акту перевірки).

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України спеціальний режим оподаткування передбачає, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пункт 209.4 ст.209 передбачає право сільськогосподарського підприємства, який є виробником таких товарів/послуг при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Згідно акту перевірки позивач в листопаді-грудні 2011 року мав експортні операції з реалізації продукції власного виробництва (насіння гарбуза врожаю 2011 року), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, у листопаді обсяг поставки склав 87,84т насіння гарбуза на суму 1 140 294,00 грн., у грудні - 65,5т на суму 1 291 168,00 грн. (стор.6-9 акту перевірки). Суми експортних операцій відображені позивачем у рядках 2.1 скорочених декларацій з ПДВ відповідно за листопад та грудень 2011 року (т.1 а.с.135-138).

Виходячи із змісту норм ПК України, а саме п.209.4 ст.209 та пп.209.15.1 п.209.15 ст.209, який дає визначення виробничого фактора, факти експорту позивачем сільгосппродукції власного виробництва надавали йому підстави для декларування податку на додану вартість з державного бюджету в розмірі ПДВ, сплаченого (нарахованого) таким постачальникам і за такі товари, роботи, послуги, які приймали участь у вирощуванні та збору гарбузового насіння врожаю 2011 року.

Механізм відображення сільськогосподарськими підприємствами у податкових деклараціях з ПДВ сум бюджетного відшкодування до 10.01.2012 року визначений Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом ДПА України 25.01.2011 року № 41 (далі - Порядок № 41), зареєстрованим в Мінюсті України 16.02.2011 року № 197/18935, після 10.01.2012 року - Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом Мінфіну України від 25.11.2011 року № 1494, зареєстрованого в Мінюсті України 20.12.2011 року за № 1490/20228.

Відповідно до п.3.3, п.4.5 розділу V Порядку № 41 операція з експорту власно вироблених сільськогосподарським підприємством сільськогосподарських товарів відображається у рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ (скороченої) за умови підтвердження такого вивезення (експорту) шляхом вчинення напису на оригіналах аркушів (ВМД) нової форми МД-2 з позначенням « 3/8». При цьому податковий кредит, сформований у разі придбання товарів/послуг, які приймали участь у виготовленні експортованої сільськогосподарської продукції, підлягає коригуванню за рядком 12.3 податкової декларації з ПДВ (скороченої) зі знаком «-» та переноситься зі знаком «+» до рядка 16.3 податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Аналізуючи наведене, можна прийти до висновку, що визначення розміру податкового кредиту та перенесення його до загальної декларації з ПДВ сільгоспвиробником має проводитись у тих податкових періодах, які припадають на здійснення експорту сільгосппродукції.

З наданих податкових декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року вбачається, що позивач переніс із скороченої декларації до загальної декларації за листопад 2011 року суму податкового кредиту - 173 212,00 грн., за грудень 2011 року - 225 929,00 грн. (т.1 а.с.135-138, 144-147). Уточнюючим розрахунком в травні 2012 року позивач заявив до бюджетного відшкодування за березень 2012 року 127 361,00 грн. (т.2 а.с.11).

За актом перевірки відповідач зменшив податковий кредит позивача загальної декларації з ПДВ на всю суму податкового кредиту, перенесеного із скороченої (сільськогосподарської) декларації з ПДВ в зв'язку з експортом гарбузового насіння. Не заперечуючи проти наявності у позивача права на перенесення сум податкового кредиту за період здійснення експортних операцій, податковий орган вважає, що позивач у 2011 році не ніс витрати на сплату (нарахування) ПДВ для виробництва експортованого гарбузового насіння, в зв'язку з чим не мав права на перенесення до загальної декларації з ПДВ будь яких сум ПДВ із скороченої декларації.

Разом з цим, під час розгляду справи ДПІ зробило та надало до суду умовний розрахунок сум ПДВ відповідно до п.209.4 ст.209 ПК України СТОВ «Птахівник» на підставі фактичних прямих затрат за період 01.10.2010 року - 31.12.2011 року на виробництво гарбузового насіння, що було експортовано позивачем у листопаді-грудні 2011 року. За цим розрахунком податковий кредит, що пов'язаний з виробництвом експортованого насіння складає 56 595,50 грн. (т.2 а.с.114). За даними ДПІ такий розрахунок не є точним, оскільки перевірка за вказаний період не проводилась.

Таким чином, відповідач не заперечує проти можливого існування у позивача податкового кредиту, який пов'язаний з виробництвом експортованого насіння за 2011 рік, та підтвердив про це в апеляційній скарзі.

Заперечуючи проти проведеного податковим органом умовного розрахунку сум ПДВ, позивач в своїх поясненнях зазначав, що розрахунок проведений лише по одному полю № 34к, пл.144,11 га та не взяв до уваги розрахунки по іншому полю, який більше за площею. Крім того, розрахунок зроблений без врахування убутків, які викликані усушкою продукції та інше.

Визначальним при вирішенні правомірності перенесення позивачем сум ПДВ із скороченої декларації з ПДВ до загальної декларації з ПДВ є встановлення конкретної суми податкового кредиту за такі товари, роботи, послуги, які приймали участь у вирощуванні та збору гарбузового насіння врожаю 2011 року.

Проте, ДПІ не довела, яка частина перенесеного податкового кредиту, що в подальшому прийняла участь у бюджетному відшкодуванні, приймала участь у вирощуванні врожаю гарбузового насіння 2011 року, та в якій частині позивач неправильно визначив обсяг витрат з врахування ПДВ з вирощування гарбуза у 2011 році.

На користь доводів позивача про правомірне перенесення у листопаді-грудні 2011 року сум податкового кредиту до загальної декларації, які в подальшому прийняли участь у бюджетному відшкодуванні в рахунок майбутніх платежів, свідчать висновки перевірки ДПІ від 28.04.2012 року, за результатами якої складена довідка № 14/231/05445758. Згідно висновків ДПІ підтверджена правомірність відображення позивачем у деклараціях з ПДВ за листопад-грудень 2011 року розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту, та як наслідок від'ємного значення ПДВ (т.1 а.с.53-58).

Отже, відповідач зробив висновки про неправомірне перенесення податкового кредиту із скороченої до загальної декларації з ПДВ на підставі неповного вивчення всіх обставин оподаткування позивача, в зв'язку з чим податкове повідомлення рішення № 0000011600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 127 361,00 грн. підлягає скасуванню.

Доводи ДПІ щодо неправомірного включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту за квітень 2012 року по господарській операції з придбання міндобрив у ТОВ «КМІС ТОРГМАШ МК» також не ґрунтується на повному з'ясуванні обставин по справі та правильному застосуванні норм ПК України та ЦК України.

01.04.2012 року позивач уклав договір з ТОВ «КМІС-Торгмаш МК» № 01/04, відповідно до умов якого останній поставляє позивачу мінеральні добрива (т.1 а.с.62-63).

На час проведення перевірки згідно податкової звітності податковий кредит на суму 115 133,33 грн. підтверджений податковими накладними, зауваження щодо правильності їх складання у податкового органу відсутні.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Оцінюючи реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «КМІС-Торгмаш МК» на підставі договору поставки товару, судова колегія враховує надані позивачем договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт передачі позивачу товару, визначеного податковими накладними, накладні на внутрішнє переміщення, які свідчать про облік позивачем отриманого товару на склад (т.1 а.с.62-71, 91-117, ).

На підтвердження реальності угоди з ТОВ «КМІС Торгмаш МК» позивачем надані акти про використання отриманої аміачної селітри для власних потреб підприємства у квітні-травні 2012 року (т.1 а.с.73-77).

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з мінеральних добрив у ТОВ «КМІС Торгмаш МК» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Посилання позивача на наявність акту від 03.07.2012 року № 440/22-317/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача в зв'язку з незнаходженням за місцем реєстрації не може бути належним доказом порушень позивачем податкового законодавства (т.1 а.с.216-222). Більш того, з наданої довідки вбачається, що ТОВ «КМІС Торгмаш МК» декларувало свої взаємовідносини з позивачем (стор 6 акту перевірки). Цим актом не встановлений факт реального здійснення господарських операції ТОВ «КМІС Торгмаш МК» по придбанню товарів від постачальника ТОВ «Мережа» та їх подальшої реалізації покупцям за квітень 2012 року. Разом з цим, податковим органом не визначений вид товарів, який постачався від ТОВ «Мережа».

За відсутністю обставин ідентифікації товару по ланцюгу ТОВ «Мережа» - ТОВ «КМІС Торгмаш МК» - СТОВ «Птахівних», посилання податкового органу на обставини взаємовідносин ТОВ «КМІС Торгмаш МК» з контрагентом, який має ознаки фіктивності, як на підтвердження неможливості поставки ТОВ «КМІС Торгмаш МК» позивачу мінеральних добрив, є хибними.

Доводи апелянта, що податкові накладні, видані ТОВ «КМІС Торгмаш МК», не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, не можуть підтвердити правомірність накладеного стягнення, оскільки ці обставини не були з'ясовані в ході перевірки та відповідальність за це порушення не охоплюються оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Спростовуючи доводи ДПІ про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000021600 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 282 284,16 грн., в т.ч. за основним платежем на 225 827,33 грн. та штрафними санкціями - 56 456,83 грн., судова колегія зазначає, що воно прийнято без урахування приписів ст.209 ПК України, які передбачають, що сільгосппідприємство, що знаходиться на спеціальному режимі оподаткування, не сплачує ПДВ до бюджету.

В разі встановлення порушень, які б свідчили про неправомірне формування платником податків сум податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по сумнівним операціям, належним рішенням в цьому випадку було б зменшення сум податкового кредиту.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птахівник» до Бериславської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко