Ухвала суду № 29399356, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року м. Київ К-37254/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010

у справі № 2а-2481/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Політ»

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЦ Політ»(далі по тексту -позивач, ТОВ «ТЦ Політ») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Зміївському районі Харківської області) про скасування рішень №0002502380 від 14.12.2009 на суму 7361,90 грн.; №0002492380 від 14.12.2009 на суму 14954,60 грн., №0002512380 від 14.12.2009 на суму 16540,85 грн., №0002522380 від 14.12.2009 на суму 12851,25 грн., №2/2380/34713172 від 14.12.2009 на суму 1000,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010, позов задоволено частково. Скасовано в повному обсязі рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області від 14.12.2009 №0002502380, від 14.12.2009 №0002492380; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області від 14.12.2009 №0002522380 в частині штрафу в сумі 12503,00 грн., від 14.12.2009 №0002512380 в сумі штрафу 16538,80 грн. В решті вимог адміністративний позов залишено без задоволення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.11.2009 працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області були проведені планові перевірки господарських одиниць ТОВ «ТЦ Політ»з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, за результатами яких відповідачем були прийняті спірні рішення.

Як з'ясовано судами, фактичною підставою для винесення відповідачем спірних рішень слугували: висновки про порушення ТОВ «ТЦ Політ»п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 7477,30 грн., які відображені в акті перевірки від 17.11.2009 №10606/20/40/23/34713172; в акті перевірки від 17.11.2009 №10607/20/40/23/34713172 висновки про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 3680,95 грн.; в акті перевірки №10608/20/40/23/34713172 від 17.11.2009 висновки про порушення ТОВ «ТЦ Політ», зокрема, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 8269,40 грн.; в акті перевірки №10609/20/40/23/34713172 від 17.11.2009 висновки про порушення позивачем, окрім іншого, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) № 1-11 в книзі обліку розрахункових операцій; п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 4.551,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» запроваджена п. 4 ст. 17 цього закону і полягає у застосуванні штрафу в розмірі 340,00 грн.

Проте, підстав для застосування штрафу за не зберігання кожного фіскального звітного чеку з положень п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не випливає, а тому розрахунок відповідача щодо розміру штрафної (фінансової) санкції за вказане правопорушення (340*11=3740) не відповідає вимогам зазначеного Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо правомірності нарахування відповідачем штрафу на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно з рішенням від 14.12.2009 №0002522380 лише в сумі 340,00 грн.

Щодо епізодів неведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, то необхідно зазначити таке.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Колегія суддів відзначає, що згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі по тексту - Положення) накладна про отримання товару є первинним документом, опосередковує господарські правовідносини між особами зі статусом суб'єктів господарювання і в силу положень згаданих актів законодавства мають знаходитись у особи, відповідальної за бухгалтерський облік суб'єкта господарювання.

Так, зокрема, п. 6.2 Положення передбачено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

За таких обставин, висновок відповідача про неведення позивачем обліку товарів за місцем їх зберігання та реалізації через відсутність накладних за місцем фактичного знаходження товарів є необґрунтованим, оскільки він не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров