Ухвала суду № 29398291, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-3380/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Калитки О. М. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-3380/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 09"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 09" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в у Комінтернівському районі м. Харкова (на час розгляду справи -Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення №0000412320 від 01.07.2011 р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної оцінки обставинами справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Авантаж 09» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Славія"(код ЄДРПОУ 32280625) за березень 2009 року.

За наслідками вказаної перевірки складений акт №792/23-206/36370481 від 27.05.2011 р., висновками якого встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ "Авантаж 09" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за отриманий товар від ТОВ "Славія" на загальну суму 9 293 906,07 грн., у тому числі ПДВ 1 548 984,29 грн. за березень 2009 року, які виникли при здійсненні угод, які визнані нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

На підставі розгляду акту перевірки №792/23-206/36370481 від 27.05.2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412320 від 01.07.2011 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 936 230,36 грн. (за основним платежем -1 548 984,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -387 246,07 грн.)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим, при його ухваленні відповідачем невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

При цьому суд врахував, що висновки відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, вчинених позивачем з ТОВ "Славія", за якими ним в подальшому сформовано податковий кредит, не відповідають дійсності. Укладення та виконання угод підтверджується належним чином.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що мав чинність на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням вимог чинного законодавства. Отже, підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Судовим розглядом в суді першої інстанції встановлено та підтверджено при перегляді справи в апеляційному порядку, що між ТОВ «Авантаж 09» (покупець) та ТОВ «Славія» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №96-02/09-А09 від 18.03.2009 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю нафтопродукти (бензини А-76, А-80, А-92, А-95, паливо дизельне), а покупець прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену грошову суму у встановлені строки.

Матеріалами справи підтверджено отримання позивачем від ТОВ «Славія»у березні 2009 року нафтопродуктів, перевезення їх позивачу на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №2503/09-2 від 25.03.2009 р., укладеного між позивачем та ВАТ «Дніпронафтопродукт». Переміщення пального, придбаного позивачем у ТОВ «Славія», підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.

Фактичне надходження та оприбуткування позивачем нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Славія» також підтверджується журналами обліку надходжень нафтопродуктів.

Крім того, на підтвердження факту отримання пального, придбаного у ТОВ «Славія», матеріали справи містять копії товарно-транспортних накладних, копії паспортів якості та сертифікатів відповідності на все придбане пальне.

З аналізу вказаних документів судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що пальне, придбане позивачем у ТОВ «Славія», приймалося у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та зв'язку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. N 281/171/578/155.

Також суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивачем було в повному обсязі сплачено вартість придбаного пального, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача (а.с. 196-226 т. 2)

Наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних, виписаних в зв'язку з наявними господарськими операціями, підтверджено, що контрагент позивача -ТОВ «Славія» належним чином виконав обов'язок щодо складання податкових накладних, які за змістом та формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зауважує, що доводи відповідача про встановлену нікчемність правочину, вчиненого позивачем з ТОВ «Славія» з посиланням на встановлення порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку контрагента є непереконливими. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст., ст. 160,167,195,196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-3380/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2012 р.