Ухвала суду № 29397718, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/2721/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2012р. по справі № 2а-1670/2721/12

за позовом Державного підприємства "Дібрівський кінний завод №62"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Дібрівський кінний завод №62" звернулося до суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2011 № 0000822301, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 52 808 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000822301 від 13.12.2011р., стягнуто з Державного бюджету на користь Державного підприємства "Дібрівський кінний завод №62" витрати зі сплати судового збору в розмірі 528,08 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної оцінки обставинами справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин у справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2011року відповідно до відомостей державного реєстратора щодо рішення засновника про припинення юридичної особи - платника податків та наказу Миргородської ОДПІ Полтавської області від 07.11.2011р. № 420, посадовими особами Миргородської ОДПІ Полтавської області проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Дібрівський кінний завод № 62» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 05.08.2011р., за наслідками якої складено акт від 28.11.2011р. № 2328/23-420/31622837.

Згідно висновків акту перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2011р. по 05.08.2011р. встановлено їх заниження по Декларації № 1 (загальна) та завищення по Декларації (скорочена) всього в сумі 277 386 грн., в тому числі за січень 2011 року на 16 430 грн., за лютий 2011 року на 27 540 грн., за березень 2011 року на 123 641 грн., за квітень 2011 року на 109 775 грн. Також виявлено заниження податкового кредиту Декларації (загальна) з ПДВ, по якій проводяться розрахунки з бюджетом, в загальному розмірі 226 185 грн., в тому числі за січень 2011 року на 22 312 грн., за лютий 2011 року на 34 643 грн., за березень 2011 року на 83 207 грн., за квітень 2011 року на 86 023 грн.

Одночасно, перевіркою встановлено, що крім порушення щодо надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в березні 2011 року суми ПДВ з придбання сільськогосподарської продукції (макухи), придбаної у СГД -ФО ОСОБА_1 на загальну суму 9 639 грн., в тому числі ПДВ -1 606 грн. 50 коп. При цьому відповідач посилався на висновки позапланової невиїзної документальної перевірки СГД -ФО ОСОБА_1, за результатами якої податковим органом було встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

За результатами перевірки встановлено порушення ДП «Дібрівський кінний завод № 62» п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ всього в сумі 52 808 грн., в т.ч. за березень 2011 року на 29 056 грн., за квітень 2011 року на 23 752 грн.

Доходячи висновків про виявлені перевіркою порушення, відповідач виходив з того, що у перевіреному періоді позивачем було сформовано показники Декларації (скороченої) з урахуванням результатів господарських операцій із договором про спільний обробіток земельної ділянки від 26.01.2010 №5/0110/27, укладений позивачем із фірма «Астарта -Київ»26.01.2010. За даними податкового органу керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ фірма «Астарта -Київ», а даний договір зареєстровано в ДПІ у Подільському районі м. Києва без створення юридичної особи, дата видачі свідоцтва платника ПДВ 22.03.2010, основний вид діяльності - оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

На думку відповідача, взаємовідносини між позивачем та вищевказаним договором про спільну діяльність виходять за межі ст. 209 Податкового кодексу України, зміст проведених операцій не відповідає видам діяльності сільськогосподарського підприємства, а тому позивач безпідставно формував показники Декларації (скороченої) з урахуванням фінансових результатів цих операцій.

При проведенні підрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), відповідачем встановлено, що у вересні 2010 року питома вага вартості с/г товарів, вироблених позивачем становить 66 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, замість встановлених не менше 75 %, тому, відповідно до п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, на позивача не поширюється спеціальний режим оподаткування, передбачений цією статтею.

Таким чином, за висновками перевірки позивач вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення, а саме з 01.09.2010р., в зв'язку з чим має сплачувати ПДВ до бюджету в загальному порядку.

З урахуванням наведених висновків, до податкового кредиту Декларації (загальна) податковим органом перенесено всі суми ПДВ, які були відображені в Декларації (скорочена)

Обраховуючи суму грошового зобов'язання з ПДВ, що належало донарахувати, відповідачем із встановленої суми заниження ПДВ по Декларації (Загальна) в розмірі 277 386 грн. відраховано суму заниженого податкового кредиту по цій же Декларації в розмірі 226 185 грн. та в підсумку обраховано суму донарахування в розмірі 51 201 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 27 449 грн. та за квітень 2011 року в сумі 23 752 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені висновки податкового органу є хибними, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки, є незаконним, необґрунтованим, при його ухваленні відповідачем невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При цьому, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України).

Судовим розглядом в суді першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що ДП «Дібрівський кінний завод № 62», будучи зареєстрованим суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, укладено договір від 26.01.2010 № 5/0110/27 про спільний обробіток земельної ділянки із Товариством з обмеженою діяльністю фірма «Астарта -Київ»(а.с. 46-50 том 1).

Предмет і мета вказаного договору визначені в п. 1, а саме: вирощування зернових, вирощування олійних культур, вирощування буряків, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, надання послуг у сфері сільського господарства.

Згідно довідки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 15.03.2010 № 35514/29-215 (а.с. 154 том 1) ТОВ фірма «Астарта - Київ» відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільний обробіток земельної ділянки від 26.01.2010 № 5/0110/27 з ДП «Дібрівський кінний завод № 62»взято на податковий облік 15.03.2010 за № 35499.

Відповідно до свідоцтва № 100332839 серії НБ № 320528, виданого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП 22.03.2010 (дата початку дії свідоцтва 15.04.2011) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання вищевказаного спільного договору зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 000578378460 (а.с. 156 том 1).

В ході здійснення господарської діяльності за Спільним договором сторонами укладено договір від 01.04.2010 № 22/0104 (термін дії до 31.12.2010), додаткова угода від 30.12.2010 про продовження терміну дії договору до 31.12.2011 (а.с. 51-53 том 1), згідно умов якого виконавець зобов'язується надавати сільськогосподарські послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Згідно п.п. 209.7 ст 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14), та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері, зокрема, сільського господарства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються або збираються (заготовлюються), послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

На виконання вищевказаного договору позивачем надавалися послуги з перевезення мінеральних добрив, навантаженню та внесенню мінеральних добрив, обробка насіння, послуги стропольщика, послуги з вирощення ярого ячменю, цукрового буряка, сої, кукурудзи та соняшника, послуги по оранці, культивації, дискуванню, боронуванню, посіву та інші.

При цьому, для надання таких послуг позивачем використовувалися власні виробничі потужності та робоча сила.

Виконання цих робіт згідно умов договору оформлювалися актами здачі - прийняття робіт (а.с. 36, 38,40,42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 68 -78 том 2).

На підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем було видано Спільному договору податкові накладні (а.с. 37, 39, 41,43, 45, 47, 49, 51, 55, 57, 59, 61, 63, 65-67 том 2).

Результати даної господарської діяльності за період січень - квітень 2011 року було відображено ДП «Дібрівський кінний завод № 62» як суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з ПДВ (скороченій).

Відповідно до п. 5 р. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, платники податку, які згідно зі ст. 209 розділу V ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері, зокрема, сільського господарства подають до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Інші операції, на які не поширюється спеціальний режим оподаткування, відображаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що дія спеціального режиму не поширюється на господарські операції з поставки сільськогосподарських товарів та послуг, придбаних у інших сільгоспвиробників.

При цьому судом було встановлено, що згідно Довідки АА № 428323 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 17.02.2011 позивач здійснює, зокрема, наступні види діяльності за КВЕД: 01.11.0 - вирощування зернових; 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (а.с.42 том 1).

Такий же перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства міститься і в Свідоцтві № 100269655 серії НБ 008771 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства ДП «Дібрівський кінний завод № 62» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 166 том 1).

Таким чином, з урахуванням п. 209.17 с. 209 Податкового кодексу України, судом першої інтонації обґрунтовано встановлено, що надані позивачем послуги у перевіряємому періоді відповідають переліку, наведеному в цій нормі.

Також суд першої інстанції врахував, що в акті перевірки позивача містяться посилання на результати проведеного підрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), згідно якого встановлено, що у вересні 2010 року питома вага вартості с/г товарів, вироблених позивачем, становить 66 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, замість встановлених не менше 75 %.

Даний висновок ґрунтувався на результатах попередньої виїзної планової перевірки позивача, викладених в акті від 17.05.2011 № 567/23-420/31622837 «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства «Дібрівській кінний завод № 62» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010».

Однак, при розгляді справи було встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011р. по справі № 2а-1670/8992/11, що набрала законної сили, податкове повідомлення - рішення від 27.05.2011р. № 0000262301, прийняте на підставі висновків вищевказаного акту перевірки, скасовано в повному обсязі. В межах останньої перевірки позивача податковим органом не проводилися підрахунки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) за періоди, які охоплювалися даною перевіркою (з 01.01.2011 по 05.08.2011), а відтак порушень заниження питомої ваги від встановлено відсоткового рівня - не нижче 75% за перевіряємий період не встановлено.

Судом даний факт правомірно взято до уваги згідно вимог ч. 1 ст. 72 КАС України.

Також в ході судового розгляду було встановлено отримання позивачем податкової накладної від 01.03.2011р. № 1 від СГД -ФО ОСОБА_1 в зв'язку з поставкою макухи на загальну суму 9 639 грн., в тому числі ПДВ -1 606 грн. 50 коп.

Дана податкова накладна була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2011 року (а.с. 83-85 том 2) та включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ (скороченої) за березень 2011 року (а.с. 79 том 2).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував, що на підтвердження проведення господарської операції з поставки вказаним контрагентом макухи в кількості 4 590 кг, загальною вартістю 9 639 грн. матеріали справи містять документи первинного бухгалтерського обліку. Документів щодо фактичного руху макухи, (товарно-транспортних накладних, доручень або витягу з Книги доручень на отримання ТМЦ для встановлення осіб, які безпосередньо приймали участь у даній господарській операції, будь-яких пояснень щодо транспортування) суду не надано, а відтак підтвердити фактичне переміщення поставленої макухи між зазначеними контрагентами та реальність проведеної господарської операції не надається можливим.

Судом також враховано, що розмір ПДВ за результатами господарських взаємовідносин між вказаними особами, було включено позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ (скороченої), за якою не проводяться розрахунки з бюджетом.

Таким чином, зменшення податкового кредиту по скороченій декларації у зв'язку із встановленням порушення його формування може потягнути за собою нарахування такому порушнику штрафних санкції (чого не було зроблено відповідачем), однак не може потягнути за собою донарахування податку на додану вартість, що належить сплатити до бюджету, оскільки за цією декларацією не проводяться розрахунки із бюджетом.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст., ст. 160,167,195,196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2012р. по справі № 2а-1670/2721/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 р.