Ухвала суду № 29397699, 24.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/1405/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. по справі № 2а-1870/1405/12

за позовом Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня №4"

до Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальна установа "Сумська міська клінічна лікарня № 4" звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (далі - ПФУ в м.Сумах) від 07.02.2012 р. за №№251, 252, 253, 316.

Управлінням ПФУ в м.Сумах вимог пунктів 3, 4, 5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV при застосуванні штрафних санкцій шляхом винесення оскаржуваних рішень від 07.02.2012р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. по справі №2а-1870/1405/12 позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсягу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття оскаржених рішень від 07.02.2012 р. за №№251, 252, 253, 316 є акт ПФУ в м. Сумах від 31.01.2012 р. №42/5-15, складений за результатами планової перевірки Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 4" (код ЄДРПОУ 02000300) щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, за період з 01.01.2001 р. по 30.11.2011 р., а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування, за період з 01.01.2000 р. по 30.11.2011 р.

Правомірність підстав та проведення перевірки позивач не оспорює.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення:

- рішенням №251 від 07.02.2012 р. відповідно до п.3 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003 р. №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 4" застосовано фінансові санкції за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються внески, на суму 127621,57 грн. ;

- рішенням №252 від 07.02.2012 р. відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003 р. №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 4" застосовано фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, на суму 96307 грн. 89 коп.;

- рішенням №253 від 07.02.2012 р. відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003 р. №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 4" застосовано фінансові санкції за подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в 2010 р., на суму 170 грн.;

- рішенням №316 від 07.02.2012 р. на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 р. №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до Комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 4" застосовано штрафні санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на суму 3598 грн. 49 коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів правомірності та обґрунтованості винесених рішень відповідачем до суду не надано, вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсягу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України у перевіряємий період з 01.01.2000 р. по 01.01.2011 р. були унормовані Законом України від 09.07.2003 р. №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), положеннями Інструкції від 19.12.2003 р. №21-1 "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до правил яких встановлювались повноваження виконавчих органів Пенсійного Фонду застосовувати штрафні санкції до порушників-страхуваників, зокрема, у разі виявлення фактів порушення законодавства щодо повноти та своєчасності перерахування страхових внесків; за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України, що використовуються в системі персоніфікованого обліку; у разі донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків тощо.

Відповідно до п.6, ч.2 ст.17 Закону №1058( в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальника є місяць. При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку визначеному правлінням Пенсійного Фонду.

Відповідальність за несвоєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків встановлювалась ст.106 Закону №1058 у вигляді фінансових санкцій відповідного розміру.

Проте, положення ст.106 даного Закону, як і правила ст.17 цього Закону, що регламентує вчинене правопорушення, втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), тобто, на дату прийняття управлінням ПФУ в м.Сумах оскаржуваних рішень від 07.02.2012 р. за №№251, 252, 253 не діяли положення які взяті відповідачем за підставу притягнення до відповідальності платника страхових внесків.

Частинами 5 та 6 п.7 розділу VIII Законом № 2464 визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Проаналізувавши положення законодавчих норм, суд зазначає, що за територіальними органами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Законом №2464 на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

На переконання суду, з набранням чинності Закону №2464 за контролюючим органом залишено повноваження контролю за стягненням заборгованості зі сплати відповідних санкцій нарахованих та/або не сплачених за рішеннями органів Пенсійного фонду, які прийняті у період дії Закону №1058 (в момент виникнення такої заборгованості, штрафних санкцій або пені) та залишились не стягнені до 1 січня 2011року. Застосування після 01.01.2011 року штрафних санкцій, передбачених приписами частин 1-9 ст. 106 Закону №1058, які втратили чинність 01.01.2011 року, є порушенням принципу закріпленого ч.2 ст.58 Конституції України, відповідно до якого, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки судом встановлено, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем після набрання чинності Законом №2464, яким було скасовано відповідальність страхувальника за вчинення відповідних дій (бездіяльності) за період з 2000 по 2010 роки, то не може вважатися законним притягнення до відповідальності особу на підставі норми, яка втратила чинність на момент винесення рішення про притягнення до відповідальності та є свідченням про порушення відповідачем принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішень від 07.02.2012 р. за №№251, 252, 253 управлінням ПФУ в м. Сумах обрано неналежну норму права, що зумовлює невідповідність цих рішень приписам ч.3 ст2 КАС України та є підставою для їх скасування.

Рішенням №316 від 07.02.2012 р. прийняте відповідачем на підставі ст. 25 Закону №2464, якою передбачена відповідальність страхувальників за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді накладення штрафу у розмірі 5% зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50% суми донарахованого єдиного внеску, до позивача було застосовано фінансову санкцію в сумі 3598,49 грн.

Згідно позиції управління ПФУ в м.Сумах своєчасно не нарахованого єдиного внеску у період з 01.01.2012 р. по 30.11.2011, виявленого у ході перевірки становить 12258,88 грн. в тому числі по платежам 36,30% за період з січня 2011 р. по листопад 2011 р. сума несвоєчасно нарахованого єдиного внеску у розмірі 10 191,10 грн., а фінансова санкція, з урахуванням ст. 25 Закону №2464 становлять 2 888,50 грн.; по платежам 8,41% за період з січня 2011 р. по вересень 2011 р. сума несвоєчасно нарахованого єдиного внеску становить 1045,55 грн. , фінансова санкція - 272,10 грн. , по платежу 3,6% за період з січня 2011 р. по жовтень 2011 р. сума несвоєчасно нарахованого єдиного внеску становить 749,88 грн., а фінансова санкція - 301,71 грн.; по платежам 33.20% за період січень 2011 р. сума несвоєчасно нарахованого єдиного внеску становить 272,35 грн., фінансові санкції (з урахуванням 50% обмеження) становлять 136,18 грн.).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 2 статті 9 Закону №2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів: штатного розпису медпрацівників клінічної лікарні №4 на 2011 рік, довідок лікарні про нарахування заробітної плати за відповідні місяці 2011 року, меморіальних ордерів №5, №17, данні яких містяться в Головній бухгалтерській книзі, платіжних доручень про перерахування платежів єдиного внеску, судом встановлено відповідність бухгалтерських документів даним вказаними позивачем у звітах про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік.

Під час перевірки представники Фонду брали до уваги тільки меморіальний ордер №5 і порівнювали його з сумою вказаною у звіті, та було проігноровано меморіальний ордер №17, який використовується для коригування сум (в тому числі і нарахованої заробітної плати в бік збільшення чи зменшення) в якому відображено суми, які не ввійшли до звіту поточного місяця. В звітах до пенсійного фонду дані суми коригувалися у відповідних пунктах кожного наступного місяця.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення №316 від 07.02.2012р.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. по справі № 2а-1870/1405/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.