Ухвала суду № 2939470, 12.11.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя Юрченко В. П.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2008 року                                                                                   справа № 22-а-13645/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                Яманко В. Г.

суддів:                      

при секретарі судового засіданняАрабей Т. Г.

Горбенко К. П.

Білоус К. І. за участю представників: від позивача:не з’явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача,від відповідачів:не з’явився, повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу                                Державної податкової інспекції у м. Сніжному                                                                  

на постанову Донецького окружного адміністративного суду 

від             20 серпня 2008 року (повний текст постанови виготовлений 25 серпня 2008 року)по адміністративній справі               № 2-а-13396/08 (суддя Юрченко В. П.)за позовом  Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м. Сніжнедо    Державної податкової інспекції у м. Сніжному про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит», м. Сніжне звернулося 1 липня 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. справи  1-2) до державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення ДПІ у м. Сніжне № 0002251540/0 від 13 червня 2008 року.

В апеляційній скарзі (арк. справи 103-105) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Відповідач був своєчасно повідомлений про дату та час судового розгляду, але не скористався своїм правом бути присутнім на апеляційному розгляді.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції від 20 серпня 2008 року залишити без змін (арк. справи 72-73). Також, в запереченнях на апеляційну скаргу позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на скаргу,  встановила наступне.

Державне підприємство "Сніжнеантрацит" є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію – арк. справи 26, статут – арк. справи 16-24), яке включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31906124, що підтверджується довідкою (арк. справи 25).

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року викладеного в новій редакції Законом України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) податок на прибуток за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання податкової звітності.

За підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах встановлених цим підпунктом в залежності від кількості днів просрочки.

Однією з найважливіших ознак правової держави є її пов’язаність правовим законом. Це означає, що діяльність органів державної влади, їх посадових осіб повинна здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене положення закріплене в частині 2 статті 19 Конституції України. При цьому, спосіб – це визначене законом в їх компетенції те, яким чином здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючі такі дії, вони можуть спиратися тільки на компетенційні права і обов’язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.  

Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Розділом 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року N 429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за N 1023/7311, передбачені вимоги до акту перевірки, який в описовій частині повинен містити серед іншого наступне: результати документальної перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів; за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

10 червня 2008 року ДПІ в м. Сніжному була здійснена невиїзна документальна перевірка державного підприємства «Сніжнеантрацит»  з питань своєчасності погашення податкових зобов'язань по податку на прибуток  нарахованих та сплачених в період з 4 січня по 20 травня 2008 року. За результатами перевірки був складений акт від 10 червня 2008 року № 438/15-31906124 (арк. справи  5-9). На підставі вказаного акту перевірки відповідачем, згідно  підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", 13 червня  2008 року було прийняте оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення  № 0002251540/0 (арк. справи 4) про застосування штрафних санкцій  в розмірі 50 % на загальну суму 33002 грн. 05 коп. за порушення на 137 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66004 грн. 05 коп., встановленого  підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".  

В акті перевірки в розділі 2 «Перевірка питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань» (арк. справи 6-7) вказано, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого  податкового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 66004 грн. 05 коп. В указаному розділі акту перевірки сформована на суму сплачених узгоджених податкових зобов’язань таблиця, в якій в підтвердження порушень посадовими особами ДПІ у м. Сніжне наведена:

-  дата нарахування податкових зобов’язань 4 січня 2008 року за декларацією з податку на прибуток позивача за 11 місяців 2007 року,  зареєстрованою в ДПІ у м. Сніжне 20 грудня 2007 року (арк. справи 46), в якій в рядку 17 «Сума податку до сплати» зазначено 1733 462  грн., проте звітування з податку на прибуток є квартальним (або за півріччя), строки подання звітності та сплати податку на прибуток застосовуються відносно квартальної звітності та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій за підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  пов’язано з порушеннями у вигляді несвоєчасної сплати податку на прибуток саме за квартальною звітністю, інших строків сплати податку на прибуток, ніж передбачені наведеним законом, для подання декларації за 11 місяців календарного року не встановлено,

- дата сплати та сума сплаченого боргу відповідачем зазначена на підставі наступних платіжних доручень: № 569 від 9 квітня 2008 року на суму 8333 грн. 33 коп., № 606 від 11 квітня 2008 року на суму 3360 грн., № 608 від 11 квітня 2008 року на суму 351 грн. 47 коп., № 609 від 11 квітня 2008 року на суму 40 грн. 87 коп., № 536 від 15 квітня 2008 року на суму 5000 грн., № 607 від 11 квітня 2008 року на суму 6640 грн., № 662 від 17 квітня 2008 року на суму 5116 грн. 74 коп., № 689 від 22 квітня 2008 року на суму 9900 грн., № 719 від 24 квітня 2008 року на суму 15000 грн., № 846 від 15 травня 2008 року на суму 11648 грн., № 894 від 20 травня 2008 року на суму 1105 грн., № 847 від 15 травня 2008 року на суму 83 грн. 43 коп. (арк. справи 10-15). В усіх перелічених платіжних дорученнях призначенням платежу була сплата розстроченої суми податкового боргу по податку на прибуток за рішенням заступника начальника ДПІ у м. Сніжному № 25/24 від 31 серпня 2007 року (арк. справи 40), яка за договором, укладеним між позивачем та відповідачем (арк. справи 41) та графіком розстрочки (арк. справи 75-78) й повинна було здійснити саме у вказані періоди. Тобто, податковий орган в порушення вимог діючого законодавства розподілив сплачену за рішенням цього ж податкового органу суму податку на прибуток в рахунок уплати декларації та нарахував при цьому штрафні (фінансові) санкції;

- кількість днів прострочки в спірному податковому повідомленні-рішенні складає 137 календарних днів, в той час як в акті перевірки в залежності від дат уплати податковим органом була  зазначена різна кількість днів прострочки від 96 до 137 календарних днів, що свідчить про розбіжності між актом перевірки та спірним рішенням, до то ж 66004 грн. 05 коп. це загальна сума податку на прибуток сплаченого вище переліченими платіжними дорученнями за рішенням заступника начальника ДПІ у м. Сніжному № 25/24 від 31 серпня 2007 року про розстрочення податкового боргу, а не сума узгоджених податкових зобов’язань за декларацією з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року, яка складає 1733 462  грн., яка ця взагалі не була зазначена податковим органом в графі сума узгоджених податкових зобов’язань.

Таким чином, має місце порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами,  оскільки висновки відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства та не підтверджуються актом перевірки, складеним  у не відповідності до первинних платіжних  документів та документів, які свідчать про узгодженість сум податкових зобов’язань.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що пункт 7.7  статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на який посилається відповідач, не встановлює право чи обов’язок органу податкової служби при веденні обліку сплати податків та зборів  змінювати напрямок зарахування сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення узгоджених податкових зобов’язань. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими законами з питань оподаткування.

Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу  України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України  держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

ДПІ у м. Сніжне перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність,  фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України. 

З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що наявні підстави для залишення її без змін.      

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сніжному на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-13396/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-13396/08 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м. Сніжне до державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 листопада 2008 року.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.         

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 17 листопада 2008 року.

Головуючий:                                           /підпис/                                                       В.Г.Яманко

Судді                                                        /підпис/                                                         Т.Г.Арабей

                                                              /підпис/                                                         К.П.Горбенко