Рішення № 29394159, 13.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/3851/2012 Провадження № 22-ц/795/130/2013 Головуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛАКІЗИ Г.П.,суддів:СКРИПКИ А.А., ШЕВЧЕНКА В.М., при секретарі:Руденко О.М., за участю:представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника позивача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

В травні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк" звернулось з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення з них у солідарному порядку заборгованості за договором кредиту в розмірі 137122,67 доларів США, з яких заборгованість по тілу кредиту складає 99447,81 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 17931,69 долар США, пеня за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором - 18743,17 долари США, штраф за порушення відповідачем ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору - 1 000,00 доларів США.

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що 04.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством „Перший Український Міжнародний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 6247093, відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 100000,00 доларів США, а ОСОБА_5 зобов'язувалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за Кредитним договором 04.04.2008 року позивачем було укладено договори поруки з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши ОСОБА_5 позичковий рахунок та надавши їй обумовлені Кредитним договором грошові кошти. Проте, ОСОБА_5, яка зобов'язувалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором, свої обов'язки не виконує, внаслідок чого станом на 16.03.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 137122,67 доларів США, яку і просив стягнути позивач з відповідачів в солідарному порядку.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 137122,67 доларів США та по 1 073 грн. з кожного у відшкодування сплачених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом рішення ухвалене при неповному з"ясуванні обставини, що мають значення для справи. Апелянт посилається на те, що позивач не повідомив суд про те, що 15.09.2010 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, за яким станом на 16.01.2009 року сума заборгованості складала 103312,43 долари США. За даним виконавчим написом 30.12.2011 року було реалізовано предмет іпотеки за 241136,25 грн., однак з розрахунку позивача не вбачається, на погашення якої саме частини заборгованості були направлені ці кошти. Також апелянт зазначає, що розрахунок пені, зроблений позивачем є необгрунтованим і суперечить нормам законодавства, оскільки пеня має розраховуватися лише у грошовій одиниці України - гривні.

В поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, зазначаючи, що з позов до суду було подано, оскільки коштів, які надійшли від реалізації заставного майна, не вистачило на погашення заборгованості по кредиту. В наданому суду розрахунку заборгованості відображено погашення заборгованості, зокрема і від реалізації заставного майна. Даних коштів вистачило лише на погашення заборгованості по нарахованим відсоткам по 04.11.2010 року.

Відповідачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але в засідання апеляційного суду не з"явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника позивача ОСОБА_7, перевіривши та дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що 04.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством „Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 6247093, відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 100000,00 доларів США, а ОСОБА_5 зобов'язувалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором (а.с.27-37).

З метою забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_5 за Кредитним договором 04.04.2008 року позивачем було укладено договори поруки: № 6247106 з ОСОБА_11 (а.с.18-22) та № 6247122 з ОСОБА_10 (а.с.13-17).

Банк свої обов"язки за даним договором виконав належним чином, відкривши ОСОБА_5 позичковий рахунок та надавши їй в повному обсязі обумовлені договором кошти, що підтверджується меморіальним валютним ордером №423965958 від 04.04.2008 року (а.с.12).

Внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_5 обов"язків за кредитним договором станом на 16.03.2012 року виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача складає 137122,67 доларів США, з яких заборгованість по тілу кредиту складає 99447,81 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 17931,69 долар США, пеня за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором - 18743,17 долари США, штраф за порушення відповідачем ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору - 1 000,00 доларів США (а.с.23-26).

Позивачем 27.08.2008 р. було направлено ОСОБА_5 вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. № 499 (а.с.38), яка була отримана відповідачем ОСОБА_5 27.08.2008 року. Вимоги банку про дострокове повернення кредиту поручителям ОСОБА_11 і ОСОБА_10 від 03.10.2008 р. було вручено ОСОБА_10 06.10.2008 р. (а.с.39-42).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та наданим ним розрахунком заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором, яка утворилася станом на 16.02.2012 року, та стягнув солідарно з ОСОБА_5 як позичальника та ОСОБА_11 і ОСОБА_10 як поручителів заборгованість за кредитним договором в сумі 137122,67 доларів США, з яких: 99447,81 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 17931,69 долар США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 18743,17 долари США - пеня за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, 1 000,00 доларів США - штраф за порушення відповідачем ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору.

Даний розрахунок підтверджується матеріалами справи і не спростований відповідачами.

Згідно з наявними у справі розрахунками, оборотно-сальдовою відомістю та поясненнями представника банку в засданні апеляційного суду, плата по тілу кредиту вносилась в період з 04.05.2008 р. по 14.07.2008 р., погашення по відсотках ндходило в період з 04.04.2008 р. по 09.07.2009 р., а кошти, виручені від реалізації заставного майна, що надійшли 18.01.2012 р. у розмірі 204629,22 грн., що дорівнювало 25388,24 доларів США, були зароаховані банком в рахунок погашення заборгованості по нарахованим відсоткам по 04.11.2010 р.

Проте, доводи апеляційної скарги про те, що пеня має розраховуватися лише у грошовій одиниці України - гривні, є обґрунтованими, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині належить змінити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов"язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ( ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань").

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи із того, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов"язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової для іноземної валюти, то колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором №6247093 від 04.04.2008 року станом на 16.03.2012 року, який мається на а.с.136-139), вбачається, що сума пені за порушення строків сплати суми кредиту та відсотків за користування ним за період з 17.04.2011 року по 16.03.2012 року включно складає 18743,17 долари США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на 16.03.2012 року, складає 149645,47 грн. Даний розрахунок відповідачами не спростований.

Пеня нарахована позивачем за період з 17.04.2011 року по 16.03.2012 року, тобто в межах строку давності.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру стягнутої пені.

Посилання апелянта на те, що з розрахунку позивача не вбачається, на погашення якої саме частини заборгованості були направлені кошти, отримані від реалізації заставного майна, спростовуються матеріалами справи. В наданих позивачем розрахунках заборгованості відповідача за Кредитним договором станом на 16.03.2012 року та оборотно-сальдової відомості (а.с.92-118,136-139,142-145), відображено погашення заборгованості, зокрема і від реалізації заставного майна. Згідно даного розрахунку, 18.01.2012 року надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості по нарахованим відсоткам у розмірі 204629,22 грн., що дорівнювало 25388,24 доларів США. Зарахування даних коштів у рахунок погашення заборгованості по нарахованим відсоткам не суперечить вимогам закону, оскільки п.3.8.1. Кредитного договору № 6247093 від 04.04.2008 року встановлено, що у разі недостатності суми, отриманої Банком від Позичальника або від третіх осіб в рахунок виконання його зобов"язань за цим Договором, або від страховика(ів) за договором страхування, укладення якого передбачено цим Договором, або від реалізації майна, що є забезпеченням виконання зобов"язань Позичальника за цим Договором, для погашення зобов"язань за цим договором в повному обсязі, ця сума погашає вимоги Банку в такій черговості: 1-прострочені проценти за користування кредитом; 2-витрати Банку, пов"язані із одержанням виконання, 3-прострочена заборгованість по сумі кредиту; 4-строкова заборгованість по процентам за користування кредитом; 5-строкова заборгованість по сумі кредиту; 6-пеня та штраф за порушення зобов"язань за цим Договором (а.с.31).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 533 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 п.4 ч.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2012 року - змінити в частині визначення розміру стягнутої пені, виклавши абзаци 1-2 резолютивної частини зазначеного рішення в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором №6247093 від 04.04.2008 року, яка утворилася станом на 16.03.2012 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту 99447,81 доларів США, заборгованість за відсотками 17931,69 долари США, штраф 1000 доларів США, а всьго 118379,50 доларів, що за курсом 7,984 (відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.03.2012 року) складає 945141 грн. (дев"ятсот сорок п"ять тисяч сто сорок одна грн.) 93 коп., та заборгованість з пені в сумі 149645 грн. 47 коп."

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк" по 1073 грн. з кожного в рахунок відшкодування судових витрат по справі - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: