Рішення № 29391866, 12.02.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/597/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р.В.

Спори, що виникають із договорів страхування Доповідач Карпенко О. Л.

РІШЕННЯ

іменем України

12.02.2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Голованя А.М., Кривохижі В.І.,

за участю секретаря - Діманової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

02 липня 2012 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення 10 000 грн. страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 грудня 2012 року між нею і відповідачем було укладено договір № 200011745 добровільного страхування транспортного засобу, а саме автомобіля Nissan Qashqai 2.0 реєстраційний номер НОМЕР_2. 17 лютого 2012 року настав страховий випадок - викрадення застрахованого транспортного засобу. За даним фактом порушено кримінальну справу. Розмір завданої їй шкоди становить 295 000 грн. Однак 13 квітня 2012 року відповідач відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, пославшись на п. 26.1.17.5. договору страхування (залишення у салоні ключа або реєстраційних документів на транспортний засіб). Вона вважає таку відмову неправомірною.

Третя особа, ПАТ «Державний ощадний банк України», пред'явив позов до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення 295 000 грн. страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21 березня 2008 року між позивачкою і банком було укладено кредитний договір № 124 за умовами якого їй видано кредит на придбання автомобіля Nissan Qashqai 2.0. Позивачка має несплачену заборгованість у розмірі 52 256 дол. США. Відповідно до п. 3 договору страхування від 07 грудня 2012 року № 200011745, який укладено між сторонами по справі, вигодонабувачем являється ПАТ «Державний ощадний банк України», а відповідно до п. 32.13.4. у разі незаконного заволодіння транспортним засобом страхове відшкодування виплачується у розмірі страхової суми на момент страхового випадку з урахуванням франшизи встановленої цим договором.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2012 року в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено, а позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено повністю. Суд вирішив стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 295 000 грн. страхового відшкодування і 2950 грн. компенсації судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався на те, що висновок суду про відсутність у позивачки права вимоги є вірним, належним позивачем являється ПАТ «Державний ощадний банк України». У зв'язку з цим спір не відноситься до юрисдикції загальних судів. Крім того, оскільки на час викрадення застрахованого транспортного засобу в ньому знаходився комплект ключів, згідно п. 26.1.17.5 договору страхування і п.п. 12.3. Правил добровільного страхування наземного транспортного засобу, цей випадок не являється страховим.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу повністю і надав усні та письмові пояснення.

Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, але вона подала письмове клопотання про розгляд справи без її присутності.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6, доводи апеляційної скарги не визнала і просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним обґрунтованим. Та обставина, що на момент викрадення транспортного засобу в ньому знаходився один комплект електронних ключів не має значення так, як він був у розрядженому стані і це не могло сприяти викраденню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача і представника третьої особи. дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено і наявними у справі доказами підтверджується, що 07 грудня 2011 року між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» і ОСОБА_4 було укладено договір № 200011745 добровільного страхування наземного транспорту. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом. Згідно п. 5 договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль Nissan Qashqai 2.0, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 3 цього договору вигодонабувачем являється ПАТ «Державний ощадний банк України».

Позивачка сплатила страховий платіж в повному обсязі.

У період з 16 по 17 лютого 2012 року в м. Кіровограді мав місце факт незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом за яким 17 лютого 2012 року органами досудового слідства порушено кримінальну справу.

ОСОБА_2 звернулася ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з приводу настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування.

Листом № 1554 від 13 квітня 2012 року страховиком відмовлено ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування пославшись на те, що на час викрадення транспортного засобу в його салоні знаходився комплект ключів до цього транспортного засобу, а тому, відповідно до п. 26.1.17.5 договору, даний випадок не відноситься до страхових і у зв'язку з цим відсутні підстави для виплати страхового відшкодування.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що він є недоведеним та необґрунтованим так, як нею не дотримано умов договору страхування та вимог законодавства.

Натомість, задовольняючи позов ПАТ «Державний ощадний банк України», суд дійшов протилежного висновку.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте оскаржуване рішення відповідає цим вимогам закону неповною мірою.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 8 цього Закону встановлено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ст. 20 Закону страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Таким чином зобов'язання страховика здійснити страхове відшкодування або виплату виникає за умови настання страхового випадку.

У розділі 25 укладеного 07 грудня 2011 року договору № 200011745 добровільного страхування наземного транспорту сторони обумовили страхові ризики та визначили, що являється страховим випадком.

Так, згідно п. 25.1 договору, страховими ризиками являються: дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, пожежа та вибух, зовнішній вплив, незаконне заволодіння - незаконне заволодіння транспортним засобом та або додатковим обладнанням а також пошкодження або знищення транспортного засобу при незаконному заволодінні у будь-якому місці знаходження (якщо інше не передбачено цим договором страхування). Під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі, в тому числі внаслідок крадіжки, грабежу, розбою.

Страховим випадком за цим договором є понесення збитків страхувальником в результаті настання подій, передбачених у п. 25.1 договору, внаслідок яких виникають зобов'язання страховика здійснити страхове відшкодування.

Однак відповідно до п. 26.1.17.5. договору страхування до страхових випадків не відноситься і виплата страхового відшкодування не здійснюється при знищенні, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок недбалості страхувальника або його довірених осіб щодо застрахованого транспортного засобу, зокрема залишення у салоні транспортного засобу ключа (ключів) до цього транспортного засобу та/або реєстраційних документів на нього.

В такому випадку зобов'язання відповідача здійснити страхове відшкодування не виникає.

Надаючи, відповідно до п. 30 договору страхування, пояснення страховику, щодо події, яка має ознаки страхового випадку, позивачка по справі вказала, що застрахований автомобіль перебував у користуванні її дочки ОСОБА_7, на час його викрадення один комплект ключів знаходився у ОСОБА_7, а інший у автомобілі в «бардачку» у розрядженому стані (а.с. 38).

Знаходження на час незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом одного комплекту ключів в його салоні підтверджено позивачкою і під час складання акта від 20 лютого 2012 року передачі реєстраційних документів та ключів на транспортний засіб Nissan Qashqai 2.0 реєстраційний номер НОМЕР_2 підписаний нею (а.с. 40).

Під час розгляду справи особи, які беруть участь у прав, цю обставину не спростовували. Суд встановив її і вказав про це у рішенні та з цих підстав відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4

Рішення в цій частині не оскаржується.

Доводи представника ПАТ «Державний ощадний банк України» про те, що комплект ключів від застрахованого транспортного засобу, який знаходився в салоні автомобіля, був у розрядженому стані і не міг сприяти його незаконному заволодінню а отже ця подія являється страховим випадком є безпідставним так, як договором страхування чітко визначено, що виключенням із страхових випадків є факт знаходження в салоні автомобіля ключів від нього. При цьому їх технічний стан договором не обумовлюється.

Однак, незважаючи на цю обставину, суд задовольнив вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України», належним чином не обґрунтувавши свій висновок.

Суд не врахував, що право вимоги виплати страхового відшкодування у вигодонабувача є похідним від права страхувальника і виникає лише за умови настання страхового випадку.

Оскільки, відповідно до п. 26.1.17.5. договору № 200011745 добровільного страхування наземного транспорту від 07 грудня 2011 року, подія незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом Nissan Qashqai 2.0, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить виключення із страхових випадків, тобто не являється таким, то у відповідача по справі не виникло зобов'язання виплатити страхове відшкодування, а у ПАТ «Державний ощадний банк України», як вигодонабувача, не виникло право вимоги його виплати.

Так, як висновки суду в частині задоволення позову ПАТ «Державний ощадний банк України» суперечать обставинам справи, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Доводи апеляційної скарги щодо непідвідомчості справи загальним судам є безпідставними і не підлягають врахуванню під час вирішення спору.

У зв'язку з ухваленням апеляційним судом нового рішення, відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, підлягає зміні розподіл судових витрат з урахуванням документально підтверджених витрат відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2012 року в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування та стягнення компенсації судових витрат скасувати і ухвалити в цих частинах нове рішення.

Відмовити повністю в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 00032129) на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ідентифікаційний код 21475269) 1475 (одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) грн. компенсації судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: