Постанова № 29388111, 12.02.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р. Справа № 818/335/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

суддів - Соколова В.М., Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Семяхіної Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/335/13-a

за позовом ОСОБА_1

до Державної митної служби України, Сумської митниці Державної митної служби України

про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України (надалі по тексту - 1-й відповідач, ДМС України), Сумської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту - 2-й відповідач, Сумська митниця), в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати Наказ т.в.о. голови Державної митної служби України О.М.Дороховського №2801-к від 04 грудня 2012 р., яким припинено перебування позивача на державній службі в митних органах на підставі п. 7 ст. 30 Закону України «Про державну службу» з 05 грудня 2012 р.;

- поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді інспектора митного поста «Білопілля» Сумської області з 05 грудня 2012 р.;

- стягнути з Державної митної служби України на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 05 грудня 2012 р. і по день набрання постановою суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач працював на різних посадах митної служби України, починаючи з 22 квітня 1996 року по 05 грудня 2012 року.

Наказом т.в.о. голови Державної митної служби України О.М.Дороховського за №2801-к від 04 грудня 2012 року, припинено перебування позивача на державній службі в митних органах з 05.12.212 року, на підставі п. 7 ст.30 Закону України «Про державну службу».

Копія даного наказу отримана позивачем 08 січня 2012 року, оскільки з 04 грудня 2012 року (включно) по 05 січня 2013 року хворів, що підтверджується копіями листків непрацездатності.

Позивач вважає, що Наказ №2801-к від 04 грудня 2012 р. є незаконним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Питання проходження служби працівниками Митних органів України служби, та відповідно питання застосування дисциплінарних стягнень регулюються Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про митну справу в Україні», Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», Постановою Кабінету міністрів України №97 від 09.02.1993 року «Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України», а також Законом України «Про Державну службу».

Так, в частині 4 статті 40 КЗпП України зазначено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У зв'язку з цим, відповідач мав дочекатись закінчення перебування позивача на лікарняному та виходу його на роботу і в цей день видати наказ про припинення служби в митних органах України,

Крім того, відповідно до статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, враховуючи те, що у зв'язку з незаконним звільненням позивача йому не була нарахована середньомісячна заробітна плата, то відповідач при поновленні його на раніше займаній посаді зобов'язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначила, що позивача звільнено із займаної посади відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши доводи позивача та представника відповідача по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом т.в.о. голови Державної митної служби України О.М.Дороховського №2801-к від 04 грудня 2012 р. припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах з 05 грудня 2012 р. (а.с. 4). Підставою прийняття зазначеного наказу було подання Сумської митниці, постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2012 р. та постанова апеляційного суду Сумської області від 14.11.2012 р. (а.с. 33-36, 38-39).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з правомірності прийнятого відповідачем наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.

Згідно ст. 407 Митного кодексу України, посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких Митним кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальне знання .

Відповідно до ст. 408 Митного Кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу"

Частиною першою ст. 410 Митного кодексу України передбачено, що порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну службу" передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених законом «Про засади запобігання і протидії корупції». Припинення державної служби відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець

З матеріалів справи встановлено, що постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 2550 грн. (а.с. 36).

Зокрема, в постанові зазначено, що 20 вересня 2012 року старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу БКОЗ Управління Служби безпеки України в Сумській області майором Кириченко В.І. в адміністративному приміщенні Управління Служби безпеки України в Сумській області, на підставі статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол № 21 відносно позивача, яким зафіксовано вчинення позивачем корупційного правопорушення, що полягало у порушенні останнім обмеження щодо використання службових повноважень, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», з метою одержання визначеними громадянами Таджикистану неправомірної вигоди у вигляді незаконних переваг та матеріальної вигоди, виконуючи свої службові обов'язки, за наявності підстав, не склав чотири протоколи за статтею 336 Митного кодексу України відносно зазначених громадян Таджикистану, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, у даному протоколі № 21 позивач власноручно вчинив запис такого змісту: власну провину визнаю, з протоколом згоден, в подальшому зобов'язуюсь не вчиняти адміністративні корупційні правопорушення.

Відповідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, висновок суду, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» не потребує повторного доказування.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи, що постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області, яка набрала законної сили, встановлено, що позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і як наслідок, оскаржуваним наказом припинено перебування позивачки на державній службі, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ видано відповідачами в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Щодо твердження позивача, що його звільнено незаконно під час тимчасової непрацездатності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 3 грудня 2012 року на адресу Сумської митниці надійшла копія постанови Глухівського міськрайонного суду Сумською області від 18 жовтня 2012 року, що підтвердила факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення (а.с. 32).

Так, 4 грудня 2012 року Сумською митницею листом № 12/1-8427-ЕП до Держмитслужби України направлено подання про припинення перебування на державній службі Позивача на підставі пункту 7 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу».

4 грудня 2012 року Держмитслужбою України винесено наказ № 2801-к «По особовому складу митних органів» про припинення з 5 грудня 2012 року перебування позивача на державній службі в митних органах України на підставі подання Сумської митниці, постанови Глухівського міськрайонного суду Сумською області від 18 жовтня 2012 року та постанови Апеляційного суду Сумської області від 14 листопада 2012 року.

5 грудня 2012 року Сумською митницею видано наказ № 995-к, яким доводився до відома позивача наказ Держмитслужби України № 2801-к та встановлювалась необхідність здачі ним до відділу кадрової роботи митниці службового посвідчення, особистого митного забезпечення, нагрудного номерного знаку та представницької картки.

Крім того, 5 грудня 2012 року Сумською митницею додатково проінформовано позивача про факти видачі оскаржуваних ним наказів та про необхідність з'явитися до відділу кадрової роботи для отримання трудової книжки. Згідно поштового повідомлення, даний лист від 05.12.2012 року позивачем отримано 17 грудня 2012 року.

Порядок проходження державної служби та її припинення регулюється спеціальним законом - Законом України "Про державну службу", яким встановлено, що, крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, державна служба припиняється також з підстав, визначених у ст. 30 цього Закону, і в таких випадках норми КЗпП України не підлягають застосуванню, оскільки припинення державної служби не можна кваліфікувати як звільнення з ініціативи адміністрації.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 24.02.2005 № 6-11750во04.

Крім того, як вказано вище, перебування на державній службі позивача припинено на підставі Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а не в зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, а відтак в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Законом України "Про державну службу" та Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", якими регламентується порядок припинення державної служби в разі притягнення особи до відповідальності за вчинення корупційного діяння та які є спеціальними нормами щодо звільнення осіб з зазначених підстав.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених законом «Про засади запобігання і протидії корупції». Припинення державної служби відповідно о п. 7 ч. 1 цієї статті здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець

За таких обставин помилковими є доводи позивача про порушення відповідачем під час прийняття оскаржуваних наказів вимог Дисциплінарного статуту митної служби України, оскільки в даному випадку, припинення державної служби не є видом дисциплінарного стягнення в розумінні Дисциплінарного статуту митної служби України, а відбулось з підстав викладених у ст. 30 Закону України «Про державну службу», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Сумської митниці Державної митної служби України про поновлення на роботі не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Сумської митниці Державної митної служби України про поновлення на роботі -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) О.А. Прилипчук

Суддя (підпис) В.М. Соколов

(підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 18.02.2012 року.