Ухвала суду № 29384158, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-4787/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільямз Лі Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільямз Лі Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 158411514 від 28.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі на 25 782 грн., № 158401514 від 28.11.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 12 949 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності «Вільямз Лі Україна» з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, про що складений акт перевірки № 21/1514/36051285 від 04.11.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. (від 27.07.2011 р. № 9005453950), а саме: до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат 2 кварталу 2011 року, включене від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010 році. Зазначене порушення, на думку ДПІ, призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та, відповідно до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток у розмірі 25 782 грн., а також до зменшення нарахованого до сплати податку на 12 949 грн.

Перевіркою відображених у рядку 06.6. Декларації (за 2 кв. 2011 р.) показників «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)», яке визначено позивачем у розмірі 82 082 грн. з урахуванням уточнюючого розрахунку, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6 декларації за 2 кв. 2011 року на суму 82082 грн.

Відповідач прийшов до висновку про те, що в порушення п.3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України до декларації за 2 квартал 2011 року позивачем включено від'ємне значення об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло як витрати до складу показників 1 кварталу 2011 року з 2010 року. Податковий орган зазначає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за результатами господарської діяльності саме за 1 квартал 2011 року без врахування будь-яких інших періодів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 158411514 від 28.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі на 25 782 грн., № 158401514 від 28.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 12 949 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу є помилковими та такими, що не ґрунтуються на перехідних та спеціальних положеннях ПК України

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковим органом, не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач правомірно склав декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, отже підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому ухвалене ним судове рішення можна вважати законним та обґрунтованим.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.