Постанова № 29383736, 15.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5021/1847/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників:

ініціюючого кредитора - Іваницька А.С. за довіреністю №9585/01-08-63 від 25.12.2012р.,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі, м.Білопілля (вх.№215С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2012 року у справі №5021/1847/12,

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі, м.Білопілля,

про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Сумська область, м. Ворожба,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.12.2012 року (суддя Спиридонова Н.О.) по справі №5021/1847/12 заяву Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду, всього на 19 аркушах.

Роз'яснено заявнику, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення(а.с.1-2).

Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2012 року по справі №5021/1847/12 та прийняти нове судове рішення, яким передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області (а.с. 10-13).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що надана Управлінням Пенсійного фонду України в Білопільському районі довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.09.2012 року, відповідно до запису 1 якої 10.03.2010 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є належним доказом, що підтверджує статус державної реєстрації фізичної особи-підприємця. При цьому, суд першої інстанції повертаючи без розгляду заяву про порушення справи про банкрутство повинен враховувати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" а також Господарського процесуального кодексу України. Закон України про банкрутство не містить обов'язкової умови щодо надання кредитором доказів включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Доступ суду до відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців забезпечується шляхом безоплатного підключення суду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.01.2013р. (а.с. 8-9).

28.01.2013р., у зв'язку з нез'явленням в судове засідання ініціюючого кредитора та боржника, для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги ухвалою апеляційного господарського суду розгляду справи було відкладено на 12.02.2012р.

До судового засідання апеляційного господарського суду 12.02.2012р. ініціюючий кредитор, на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2013р. надав оригінал заяви про порушення справи про банкрутство та додатки до неї, які долучені до матеріалів справи.

Боржник - ФОП ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не надала.

У призначене судове засідання апеляційного господарського суду з'явився представник ініціюючого кредитора.

Боржник у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується штампами вихідної кореспонденції канцелярії апеляційного господарського суду про направлення у встановлені законом строк та порядку процесуальних документів на адресу боржника та відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду скарги у даному судовому засіданні, з огляду на належне повідомлення боржника про час та місце розгляду справи та на те, що представник ініціюючого кредитора не заперечував проти розгляду справи за відсутності боржника, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні за відсутності боржника.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник ініціюючого кредитора підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 10.03.2010р. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28.09.2012р. ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем.

10.12.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка обґрунтована тим, що станом на момент звернення до суду заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором становить 2031,35грн., що є заборгованістю зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Безспірність вимог у сумі 2031,35 грн. підтверджується вимогою про сплату боргу від 26.01.2012р. Ф27У. Також ініціюючий кредитор зазначає, що він звернувся до Відділу ДВС Білопільського районного управління юстиції для стягнення з боржника заборгованості, але результати виконавчого провадження не призвели до погашення боргу. Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство ініціюючий кредитор зазначає неподання боржником звітності більше одного року.

11.12.2012р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу про повернення без розгляду заяви Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з доданими до неї документами.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до заяви про визнання боржника банкрутом ініціюючим кредитором додано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо боржника станом на 28.09.2012р. та копію свідоцтва про державну реєстрацію боржника від 10.03.2010р. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені довідка та свідоцтво не можуть вважатись належним доказом того, що боржник є суб'єктом підприємницької діяльності і відповідно може бути суб'єктом банкрутства на момент звернення ініціюючого кредитора до суду, що у відповідності до ст.ст.5,9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) та ст.63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення без розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство .

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками господарського суду Сумської області та вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент розгляду заяви судом першої інстанції) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

За приписами преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон про банкрутство) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Розділом VI "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності " Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У п.104 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Звертаючись до господарського суду Сумської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.52 Закону про банкрутство, ініціюючим кредитором надано лист Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 31.10.2012р. №5230/18-082 відповідно до якого, остання звітність підприємцем ОСОБА_2 була подана 05.07.2011р.

Тобто, станом на момент звернення ініціюючим кредитором до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, податкова звітність не подавалась боржником більше одного року.

Ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності є однією з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону про банкрутство, та є достатньою підставою для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України про банкрутство.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд безпідставно повернув без розгляду заяву Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Щодо посилань місцевого господарського суду на ненадання ініціюючим кредитором доказів того, що боржник є суб'єктом підприємницької діяльності і відповідно може бути суб'єктом банкрутства на момент звернення ініціюючого кредитора до суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 20 цього Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Отже, відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати реєстрацію фізичної особи - підприємця, є зазначені витяг чи довідка.

В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 10.03.2010р. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28.09.2012р.

Відповідно до ст. 22 - 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" судам загальної юрисдикції на безоплатній основі надано безперешкодний доступ до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Використання судом інформації здійснюється у формі спеціального витягу, що формується суддею, який здійснює розгляд справи, підписується ним з обов'язковим зазначенням дати і часу його формування та мети отримання таких відомостей і долучається до матеріалів справи.

Отже, у разі наявності сумнівів щодо того, що боржник, який згідно наданих довідки та свідоцтва був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є суб'єктом підприємницької діяльності саме станом на момент звернення ініціюючим кредитором до суду, місцевий господарський суд не позбавлений права отримати відповідні відомості з Єдиного державного реєстру у формі спеціального витягу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, через що ухвала господарського суду Сумської області від 11.12.2012р. по справі №5021/1847/12 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 2 ч.1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2012р. по справі №5021/1847/12 скасувати.

Справу №5021/1847/12 передати на розгляд господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.02.2013р.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Бородіна Л.І.