Постанова № 29383039, 04.02.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-а-1555/11

Провадження №2-а/761/11/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 лютого 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська Державна адміністрація), Виконавчого органу Київської міської ради Київська міська Державна адміністрація, Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Фонд Державного майна України про визнання відсутності повноважень, визнання протиправними рішення, відновлення повного господарського відання об'єктом державної власності і необхідність вчинення певний дій,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2010 року позивач Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» (далі ДП «Дніпро») звернулося до суду із позовною заявою, в якій просили визнати відсутність повноважень (компетенції) Київської міської Ради стосовно розпорядження приміщеннями, розташованими в будинку №42 (літ.А,А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах; визнати протиправним (не чинним) і скасувати п. п. 1, 2, 6 Рішення Київської міської ради (III сесія VI скликання) від 9.07.2009 р. № 784/1840 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", в частині п. 4 Переліку Додатку №2, які стосуються приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах; визнати за позивачем право повного господарського відання, як об'єктом державної власності України, приміщеннями, які розташовані в частині будинку №42 (літ.А,А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах; зобов'язати зазначених нижче осіб здійснити дії в порядку, встановленому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", стосовно приміщень, розташованих в будинку №42 (літ.А,А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах, закріплених на праві господарського відання за КП "Київжитлоспецексплуатація", шляхом передачі з балансу Головного управління комунальної власності Виконавчого органу Київської міської Ради (Київська міська Державна адміністрація), на баланс Державного комітету телебачення та радіомовлення України, з наступною передачею на баланс ДП «Дніпро»; зобов'язати Київську міську раду, Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська Державна адміністрація), Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), КП «Київжитлоспецексплуатація» до набрання чинності рішенням у справі і постановки на баланс Державного комітету телебачення та радіомовлення України, приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А-1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах, утриматись від вчинення дій, направлених на виселення ДП "Дніпро" з приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах та/або створення перешкод у поверненні приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах.

В процесі розгляду справи позивачем декілька разів уточнювались позовні вимоги і відповідно до заяви від 30.10.2012 року просили: відновити строк на звернення до суду із цією заявою, а також із первісним позовом; визнати протиправним (нечинним) і скасувати Рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 р. № 26 в частині п. 15 таблиці 14 "Перелік нежилих будинків та споруд, які передаються до комунальної власності" Додатку І до п. З Рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 р.№ 26; визнати відсутність повноважень (компетенції) Київської міської Ради стосовно розпорядження приміщеннями, розташованими в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах; визнати протиправним (нечинним) і скасувати п. п. 1, 2, 6 Рішення Київської міської Ради (Ш сесія VI скликання) від 9.07.2009 р. № 784/1840 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва", в частині п. 4 Переліку Додатку №2, які стосуються приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, З поверхах; визнати за позивачем право повного господарського відання, як об'єктом державної власності України, приміщеннями, які розташовані в частині будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах; зобов'язати зазначених нижче осіб здійснити дії в порядку, встановленому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", стосовно приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах, шляхом передачі з балансу КП "Київжитлоспецексплуатація" на баланс ДП "Дніпро", яке підпорядковане Державному комітету телебачення і радіомовлення України.

Вимоги мотивовані тим, що Постановою Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР по пресі від 3.04.1964 року "Про видавництво художньої літератури "Дніпро" (далі Постанова) передбачено Державне видавництво художньої літератури (Держлітвидав України) Міністерства культури УРСР перетворити у видавництво художньої літератури "Дніпро" Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по пресі, розмістити ДП «Дніпро» в приміщенні, яке займає «Держвидав» України (вул. Володимирська, 42). Позивач повністю зберіг свій статус державного видавництва і свою підпорядкованість Державному комітету, який тепер іменується "Державний комітет телебачення і радіомовлення України" і свою спеціалізацію - випуск сучасної і класичної літератури українською мовою. Зазначили, що зазначена Постанова підтверджує, що вказана будівля і приміщення у ній, розташовані за адресою вул. Володимирська, 42. м. Київ, перебувають у державній власності і їх правомірно використано для розміщення ДП "Дніпро». Вважають, що Рішення Київської міської Ради (Ш сесія VI скликання) від 9.07.2009 р. № 784/1840 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва"(далі Рішення -1) постановлене неповноважним суб'єктом та з порушенням чинного законодавства України, оскільки Київська міська рада розпорядилася майном, яке їй не належить і не було передане у встановленому законом порядку територіальній громаді міста Києва. Вважають. що власником цього майна є держава Україна. Зазначили також , що законні права та інтереси позивача порушені і підлягають поновленню з огляду на те, що первісно, у 1964 р. саме ДП "Дніпро" було розміщене в приміщеннях будівлі за адресою вул.. Володимирська, 42 в м. Києві без обмеження у часі. У жовтні 2012 р. позивачу стало відомо про існування Рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 р. № 26 (далі Рішення-2), яким в частині п. 15 таблиці 14 "Перелік нежилих будинків та споруд, які передаються до комунальної власності" Додатку 1 до п. 3 вказаного рішення передбачалось передавання у власність м. Києва нежилого будинку по вул. Володимирській, 42 у м. Києві, у якому перебувало ДП "Дніпро". Вважають що Рішення-2 у цій частині постановлено внаслідок помилки і є нечинним, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 5.11.1991 р. №311 передбачається у "Переліку державного майна, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності)", що підлягає передачі до комунальної власності м. Києва майно: Книготорговельна мережа Держкомпреси України, крім Київської республіканської оптової книжкової бази і книжкової бази об'єднання "Київкнига». ДП "Дніпро" завжди займалось видавничою діяльністю, ніколи не входили до графічної промисловості і не належало до книготорговельної мережі Держкомпреси України. Вважають, що в зазначеній частині, Рішення-2 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 5.11.1991р. №311. Просили вимоги задовольнити.

Згідно ухвали суду від 01.02.2013 року позовні вимоги в частині визнання за позивачем право повного господарського відання, як об'єктом державної власності України, приміщеннями, які розташовані в частині будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах закрито провадження, як такі, що не підлягають розгляду в адміністративному судочинстві.

В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги з уточненнями підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача Київської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги з уточненнями не визнав та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просила в позові відмовити.

Представник відповідача Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» в судовому засіданні позовні вимоги з уточнення не визнав та зазначив, що оспорюванні рішення були прийняті повноважним суб'єктом та у відповідності до норм чинного законодавства. Просив у позові відмовити.

Відповідачі Головне управління комунальної власності Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) , правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва та Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, а тому у відповідності до вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа представник Державного комітету телебачення та радіомовлення України в судовому засідання позовні вимоги з уточненнями підтримав, надав суду письмові пояснення, в яких просив позовні вимоги позивача задовольнити.

Третя особа представник Верховної Ради України в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності їх повноважного представника.

Третя особа представник Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України у судовому засіданні при вирішення даного позову посилається на розсуд суду.

Представник третьої особи Фонду державного майна України у судовому засіданні при вирішенні даного спору посилається на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, пояснення представника відповідача Київської міської ради, КП «Київжитлоспецексплуатація», пояснення представників третіх осіб Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Кабінету міністрів України в особі Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали пенсійної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд задовольняє клопотання представників позивача про поновлення процесуального строку, встановленого для звернення до суду та поновлює процесуальні строки в порядку ст. 102 КАС України, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивачі звернулись до суду із вказаним позовом в межах встановленого строку, оскільки дізнались про наявність оспорюваного Рішення-2 тільки в жовтні 2012 року, а із вимогами звернулись 30.10.2013 року.

Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 р. № 26 (Рішення-2), в частині п. 15 таблиці 14 "Перелік нежилих будинків та споруд, які передаються до комунальної власності" у Додатку І до п. З вказаного Рішення-2 передбачалось передавання у власність м. Києва нежилого будинку по вул. Володимирській, 42 у м. Києві, у якому перебувало видавництво "Дніпро".(а.с.42-46 т.2).

Також судом встановлено, що Київською міською радою 09.07.2009 року було прийнято рішення «Про питання оренди обєктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» № 784/1840 (Рішення 1) в частині п.4 переліку Додатку № 2, які стосуються приміщень, розташованих в будинку № 42 ( літ А, А-1) по вул.. Володимирській в м. Києві, загальною площею 784,80 кв.м. на 2, 3 поверхах. (а.с.31-35 т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про протиправність прийнятих рішень, оскільки вони прийняті з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність» усе майно КПРС і майно Компартії України, а також майно партійних комітетів Компартії України у місті Києві належить до загальнодержавної (республіканської) власності. Майно, передане на баланс Верховної Ради Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів, крім міста Києва, є власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю).

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок» заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні, видавництва, книгарні, підприємства книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки.

Даний Закон спрямовано на запобігання зловживанню та попередження порушень при відчуженні нерухомого майна виселення редакцій засобів масової інформації, друкарень, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок з приміщень, якими вони користуються для здійснення своєї діяльності.

Зазначені нормативно-правові акти є чинними на цей час і відповідають нормам Конституції України та чинному законодавству України.

Відповідно до п. 11, 23, 25 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», постанов Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 1121 «Про затвердження Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності» та від 14.04.2004 № 467 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності» (із змінами) з 2005 року суб'єкти управління об'єктами державної власності проводять інвентаризацію об'єктів державної власності (юридичних осіб, що діють лише на основі державної власності, господарських організацій, щодо яких здійснюються корпоративні права держави, нерухомого майна державних підприємств, установ, організацій та державного майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених в процесі приватизації та корпоратизації) і передають відомості до Фонду для формування та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності (далі - Єдиний Реєстр).

За результатами інвентаризації об'єктів державної власності в Єдиному Реєстрі обліковується Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро»(код ЄДРПОУ: 02473116, орган управління: Державний комітет телебачення і радіомовлення України) за юридичною адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Володимирська, 42.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», затверджено Перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Відповідно до цього Переліку, передачі у комунальну власність підлягає - Поліграфічна промисловість, а саме: районні та міські друкарні, книготорговельна мережа Держкомпреси України, за винятком оптових книжкових баз відомчого підпорядкування.

Як встановлено в судовому засіданні діяльність позивача з моменту заснування видавництва і по сьогоднішній день, спрямована саме на випуск сучасної і класичної літератури українською мовою. При цьому видавництво «Дніпро» не входило до книготорговельної мережі Держкомпреси України (нині - Держкомтелерадіо України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про видавничу справу», видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції.

Постановою Державного комітету Ради Міністрів УРСР по пресі від 3 квітня 1964 року «Про видавництво художньої літератури «Дніпро» (п. 11 протоколу №2) визначено основні напрями діяльності видавництва, зокрема встановлено, що видавництво «Дніпро» випускає зібрання творів класиків української літератури, літератури народів СРСР, зарубіжних країн (в перекладі на українську мову), видатних радянських сучасних письменників; серії, збірники, окремі видання кращих творів класичної і сучасної вітчизняної та зарубіжної художньої літератури, в тому числі драматургії; монографії, видання з актуальних питань літературознавства і критики, історії і теорії літератури. Зазначені напрями діяльності були передбачені статутом видавництва у різні роки його діяльності.

Відповідно до Статуту, затвердженого Наказом Держкомтелерадіо України №55 від 23.02.2007 р„ ДП «Дніпро» на сьогоднішній день повністю зберегло свій статус видавництва, основним предметом діяльності якого залишається підготовка і випуск у світ видавничої продукції.

Постановою Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР по пресі від 03.04.1964 року «Про видавництво художньої літератури «Дніпро» встановлено розміщення видавництва «Дніпро» у приміщенні, що знаходиться по вул. Володимирській, 42 м. Київ, яке перебуває у державній власності, а вищезгадана Постанова не втратила своєї чинності.

Відповідно до ст. 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 326 ЦК України визначає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Стаття 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Аналізуючи зазначені вище норми закону, суд приходить до висновку, що Рішення Київської міської Ради від 09.07.2009 р. № 784/1840 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» в частині .1.4 Переліку Додатку №2, постановлене неповноважним суб'єктом з порушенням чинного законодавства України

Внаслідок необґрунтованого віднесення Київською міською радою ДП «Дніпро» до книготорговельної мережі України та відповідно застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», майно видавництва (а саме приміщення за адресою м. Київ, вул. Володимирська,42), що є державною власністю, було неправомірно передано у комунальну власність.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими частково.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, публічно-правовим спором за КАС України є той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

У відповідності з ч. 2 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій, стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, виконання зупиненої чи не вчиненої дії, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не повністю виконали покладений на них обов'язок щодо доказування.

Зважаючи на зазначене вище, вимоги позивача щодо зобов'язання КП "Київжитлоспецексплуатація» здійснити дії в порядку, встановленому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", стосовно приміщень, розташованих в будинку №42 (літ. А, А1) по вул. Володимирській, м. Київ, загальною площею 784,80 кв. м на 2, 3 поверхах, шляхом передачі з балансу КП "Київжитлоспецексплуатація» на баланс ДП "Дніпро", яке підпорядковане Державному комітету телебачення і радіомовлення України є необгрунтованити та такими, що не підлягають до задоволення в цій частині.

Керуючись ст.ст.11,69,70,71,86, 99, 100, 104, 158-163,167, 185, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 р. № 26 в частині п.15 таблиці 14 «Перелік нежилих будинків та споруд, які передаються до комунальної власності», Додатку 1 до п. 3 Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26

Визнати відсутність повноважень Київської міської Ради стосовно розпорядження приміщеннями, розташованими в будинку № 42 ( літ.А, А-1) по вул. Володимирській в м. Києві, загальною площею 784, 80 кв.м. на 2. 3 поверхах.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 6 Рішення Київської міської ради (Ш сесія УІ скликання) від 09.07.2009 року № 784/1840 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» в частині п.4 Переліку додатку № 2, які стосуються приміщень, розташованих в будинку № 42 ( літ А, А-1) по вул.. Володимирській в м. Києві, загальною площею 784,80 кв.м. на 2, 3 поверхах.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: