Постанова № 29380765, 11.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року справа № 2а-5981/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернувся з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 в розмірі 39 933,97 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач всупереч вимогам п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64 не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, за липень, серпень в загальному розмірі 39 933,97 грн.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

У своїх запереченнях, наданих суду відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, окрім боргу в сумі 985,16 грн. по ОСОБА_1 Крім цього, зазначив, що, на його думку, розрахунок витрат складено невірно, адже до розрахунку включено таких осіб, відносно яких відповідач не має обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, або включено такі витрати, які не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Представники позивача та відповідача надали суду заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

За таких обставин та керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" є юридичною особою. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Судом встановлено, що ПАТ "Техмашремонт" (ВАТ "Техмашремонт") створено та зареєстровано 10.06.1993 року і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій у сумі 39 933,97 грн.

Позивачем було сформовано та направлено відповідачу розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень та серпень 2012 року, які разом із відповідними повідомленнями були одержані відповідачем 09.07.2012 року та 20.08.2012 року, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення. Проте, на час винесення судового рішення, відповідачем заборгованість не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за списком № 1 передбачений абзацом 6 частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно з абзацом 6 частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Так, згідно з підпунктом "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року.

Отже, якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком №1, мають здійснюватись відповідно до Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Судом встановлено, що відповідачу нараховано розмір сум відшкодування відповідно до Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі -Інструкція), згідно з пунктом 6.1 якої відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 вищезазначеної Інструкції (вказано, хто є платниками страхових внесків) - відшкодовуються фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників у таких розмірах: 100% від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до пункту 6.4 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Судом встановлено, що Пенсійним фондом своєчасно надсилалися вказані повідомлення, відповідач не оскаржував їх, отже, був згодний із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Частина друга статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, від 05.11.1991 року зазначає, що "підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її".

Предметом спору у даній справі є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правильності призначення пенсії на пільгових умовах 18 особам згідно розрахунку позивача.

Підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та витрат на доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

З наданих суду доказів, а саме відомостей з банківських установ та поштових відділень встановлено, що позивачем доведено понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по кожному із зазначених у розрахунках осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач підтвердив понесені фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємства не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списком № 1. З аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що законом не визначена залежність відсутності обов'язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.

Суд відмічає, що заперечення відповідача в частині не проведення атестації робочих місць, відсутності довідок про шкідливі умови праці, не вірне вирахування частки підприємства при визначені терміну роботи на вказаному підприємстві, час роботи з урахуванням неритмічності роботи не можуть вважатися належною підставою для невідшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки протилежний висновок суду, а саме відмова позивачу у задоволенні позовних вимог вплине на призначення 18 особам пільгових пенсій, чим порушиться їх права, свободи та законні інтереси.

Тим більше, посилання відповідача на відсутність доказів проведення атестації робочих місць не може бути підставою для відмови позивачу у стягненні коштів на відшкодування понесених фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки це, по-перше, зачіпає права та інтереси осіб, по яких відповідач вважає неправомірне призначення їм пенсій, по, друге, не стосується предмету доказування і взагалі може призвести до позбавлення вказаних у розрахунках осіб права на пільгову пенсію.

Щодо посилань відповідача на те, що під час складення розрахунків, не було враховано чи є відповідач правонаступником підприємств, на яких працювали особи, які мають право на пільгові пенсії, то тут зазначає наступне.

Так, відповідач в запереченнях посилався на те, що ВАТ "Техмашремонт" створено та зареєстровано 10.06.1993 року, хоча в Статуті цього товариства вказано, що воно є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, майно, майнові права і зобов'язання якого, в тому числі зобов'язання по господарських та інших договорах, діючих на момент утворення Товариства, переходять Товариству у відповідності з діючим законодавством (пункт 2.2. Розділу 2 Статуту). Законом України "Про господарські товариства" передбачено, що припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації. При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Та підпунктом 6.3 пункту 6 Інструкції № 21-1 остаточно врегульовано дане питання, зокрема, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Крім того, в даному випадку слід звернути увагу на довідки, що містяться в матеріалах справи, про підтвердження пільгового характеру роботи, що видавались саме ВАТ "Техмашремонт", а не іншою юридичною особою, хоча і в довідках вказані періоди роботи на підприємствах з різними найменуваннями.

Відповідачем не враховано також абзац 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, де прямо вказано, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи визнав: або факт роботи вказаних осіб на його підприємстві, або на підприємстві, правонаступником якого являється ВАТ "Техмашремонт".

Крім цього, питання правонаступництва було встановлено місцевими судами під час винесення рішень про зобов'язання відповідача видати довідки про роботу зі шкідливими умовами праці (зокрема, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-251, у справі № 2-2078, які набрали законної сили).

Щодо визнання позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 985,16 грн. по особі ОСОБА_1, який працював на ВАТ "Техмашремонт" термістом на печах, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Судом встановлено, що часткове визнання представником відповідача адміністративного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по особі ОСОБА_1, який працював на ВАТ "Техмашремонт" термістом на печах.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 заявлена до стягнення обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 72, 112, 122, 136, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (код ЄДРПОУ 05495590) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 за липень - серпень 2012 року на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області в загальному розмірі 39 933 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 97 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.