Постанова № 29380614, 14.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року 2а-5837/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., при секретарі судового засідання Будз Б. Б.,

за участю:

представника позивача - Ричицької Л.М.,

представника відповідача - Хиля Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантжитло" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантжитло" звернулось до адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001182204 від 19 листопада 2012 року, та стягнути з державного бюджету України судовий збір в розмірі 107,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що за наслідками перевірки підприємницької діяльності ТОВ "Гарантжитло" відповідачем було складено Акт від 05.11.2012 р. № 1636/22-4/37547792 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гарантжитло», з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках ТОВ «Трейдінтертранс», за період з 01.12.2011 року по 3.12.2011 рік. На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001182204 від 19 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 8 120, 00 грн., та застосовано (фінансову) штрафну санкцію в розмірі 2 030, 00 грн.

ТОВ «Гарантжитло» не погоджуючись з висновками перевірки Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС, мотивуючи тим, що надавали інспектору всі необхідні документи, які підтверджували правильність нарахування ТОВ «Гарантжитло» податку на додану вартість. Вважає, оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, свої вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції в Київської області Державної податкової служби в судових засіданнях проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Гарантжитло» зареєстровано юридичною особою 10.03.2011 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради народних депутатів Київської області та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.03.2011 року за № 254.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 659 від 01.11.2012 виданого Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором Бондаренко В.С., відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 ПК України проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гарантжитло» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках ТОВ «Трейдінтертранс», за період з 01.12.2011 року по 3.12.2011 рік.

За результатами перевірки складено Акт перевірки в якому зафіксовані виявлені порушення, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Трейдінтертранс», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2012 року на загальну суму 8120,33 грн.

Даний висновок зроблений на підставі акту перевірки ДПІ у Бородянському районі Київської області від 10.09.2012 року № 389/22-25287847 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейдінтертранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Вайпергруп», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.12.2011 - 31.12.2011 та ТОВ «Євротранс-Альянс», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.12.2011 - 31.12.2011.

На підставі цих актів Ірпінською ОДПІ було зроблено висновок про відсутність реального настання господарських операцій між ТОВ «Гарантжитло» та ТОВ «Трейдінтертранс», та про нікчемність укладених договорів.

За наслідками складеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.11.2012 р. №0001182204.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходив з наступного.

Так, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Так, судом встановлено, що 15 листопада 2011 року ТОВ «Гарантжитло» уклало з ТОВ «Трейдінтертранс» договір купівлі-продажу № 1/15. Згідно з умовами договору Продавець ТОВ «Трейдінтертранс» зобов'язувалось передати пиломатеріали у власність Покупця - ТОВ «Гарантжитло», яке зобов'язувалось прийняти товар на умовах само вивозу та сплатити за нього кошти.

На виконання умов цього договору, ТОВ «Трейдінтертранс» було надано для ТОВ «Гарантжитло» пиломатеріали та виписано документи, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні, а саме: накладні №№ 34, 36, 37, 38; податкові накладні №№ 43, 44, 45, 46. Крім цього, розрахунки за поставлений товар проводились у безготівковій формі, що підтвердилось банківськими виписками, які додані до матеріалів справи.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача ТОВ «Трейдінтертранс» перебував на податковому обліку в ДПІ у Бородянському районі Київської області та мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно бази даних ДПІ у Бородянському районі Київської області основним видом діяльності ТОВ «Трейдінтертранс» є оптова торгівля будівельними матеріалами та оптова торгівля деревиною.

Також, судом було досліджено оригінали документів, що підтвердили факт вивезення позивачем придбаних пиломатеріалів від ТОВ «Трейдінтертранс», а саме: договір № 1011/311 укладений ТОВ «Гарантжитло» з ТОВ «Урарту АМО» про перевезення; акт надання послуг про перевезення пиломатеріалу та товарно-транспортні накладні №№ 85425, 85423, 85427 та 85424.

При розгляді цієї справи суд, за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність договору купівлі-продажу товару від ТОВ «Трейдінтертранс».

Судом було досліджено механізм постачання товару на виробництво позивача, який цілком узгоджується із наданими представником позивача первинними документами.

Посилання відповідача на відсутність мети у позивача та його контрагента щодо реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків не приймається судом до уваги, з таких підстав.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В Акті перевірки № 389/22-25287847 ДПІ у Бородянському районі немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Трейдінтертранс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та контрагентом - ТОВ «Трейдінтертранс» у судовому порядку нікчемним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Водночас, в матеріалах справи відсутні і докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Трейдінтертранс».

Доводи відповідача щодо нереального характеру проведених господарських операцій з посиланням на висновки акту перевірки ДПІ у Бородянському районі Київської області від 10.09.2012 року № 389/22-25287847 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейдінтертранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Вайпергруп» та ТОВ «Євротранс-Альянс», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.12.2011 - 31.12.2011, суд не приймає до уваги, оскільки позивач не повинен нести відповідальність за дії контрагентів по ланцюгу постачання товару.

При цьому суд зауважує, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, надання робіт (послуг) (тобто між ТОВ «Трейдінтертранс» та ТОВ «Вайпергруп» та ТОВ «Євротранс-Альянс») не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Трейдінтертранс» .

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантжитло" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантжитло" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року № 0001182204, видане Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язанням Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантжитло" понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 лютого 2013 р.