Рішення № 29380122, 23.01.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/17189/2012

Провадження №2/761/1456/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитку в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

В липні 2012 р. позивач Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ВАТ НАСК «Оранта») звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитку в порядку регресу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.12.2008 року між військовою частиною № 1498 в особі командира ОСОБА_4 та ВАТ НАСК «Оранта» був укладений договір № 319-198/588/08 добровільного страхування транспортних засобів спеціального призначення, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер № НОМЕР_1. 21 травня 2009 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Шкода» під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортним засобом «ВАЗ» під керуванням водія ОСОБА_2. Власником автомобіля «ВАЗ» являється ОСОБА_1 Відповідно до довідки ДАІ пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху. 25.05.2009 року до страхової компанії з заявою звернувся страхувальник про виплату страхового відшкодування. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору страхування позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 28711,00 грн., яке просить в порядку регресу стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не погоджуються з сумою страхового відшкодування, вважають її завищеною. Просили у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 та його представника, відповідача ОСОБА_2, пояснення спеціаліста ОСОБА_6, дослідивши надані докази, матеріали адміністративної справи № 3-6749/09, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перевіряючи матеріали справи, судом встановлено, що 04.12.2008 року ВАТ НАСК «Оранта» уклало з військовою частиною № 1498 Договір добровільного страхування транспортних засобів спеціального призначення № 319-198/588/08. Відповідно до умов договору предметом страхування є автомобіль «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.5-9).

21 травня 2009 року в період дії договору страхування стався страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода в якій автомобіль «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень. (а.с.13).

В судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_6, який оглядав пошкоджений автомобіль підтвердив, що пошкодження зазначені у довідці від 21.05.2009 року відповідали тим пошкодженням, які ним були безпосередньо виявлені при огляді автомобіля та відображені у протоколі огляду транспортного засобу від 17.07.2009 року.(а.с.21).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2009 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14).

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить військовій частині № 1498.

Автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, яким під час ДТП керував ОСОБА_2.на праві власності належить відповідачу ОСОБА_1 Як зазначив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 керував автомобілем за його усною згодою без його присутності.

Розмір завданих матеріальних збитків відповідно до Дослідження № 0034ЮІ дод -07.08/2 та рахунку-фактури № 2107/2 від 21.07.2009 року, (а.с. 38) вартість відновлювального ремонту складає 28711 грн. 00 грн.

25.05.2009 року військова частина 1498 звернулась до ВАТ НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування .

11 серпня 2009 року позивачем згідно страхового акту № СТО-09-6419/1 від 03.09.2009 року було виплачено військовій частині № 1498 страхове відшкодування в розмірі 28711 грн. 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12218 (а.с. 42).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи шкода, завдана позивачу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, не відшкодована, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 шкоди, пов'язаної зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 28711 гривень, є обґрунтованими, доведеними в ході розгляду справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про солідарне стягнення з власника автомобіля ВАЗ - ОСОБА_1 збитків, понесених Страховиком в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, з наступних підстав.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця) шкода, відшкодовується ними спільно у частці, яка визначається з рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

Судом встановлено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб ВАЗ державний номер НОМЕР_2 знаходився у користуванні відповідача ОСОБА_2

Будь-яких доказів на підтвердження того, що він неправомірно заволодів транспортним засобом і зазначеним обставинам сприяла недбалість власника транспортного засобу ОСОБА_1 суду не надано.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарного обов'язку по відшкодуванню збитків, завданих позивачу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 288,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України; ст. ст. 1166, 1190 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитку в порядку регресу -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, р/р26502000001043 в АКБ «Укрсоцбанк» м. Київ. МФО 300023) шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 28711,00 грн. та судового збору в розмірі 288,00 грн., а всього 28999 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: