Ухвала суду № 29375834, 13.02.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Литвинюк І.М., Міцнея В.Ф.

секретар: Лисак О.А.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6, Служба у справах дітей Кіцманського району Чернівецької області, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання частково недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на 1/2 частину майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6, Служба у справах дітей Кіцманського району Чернівецької області, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання частково недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на 1/2 частину майна, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1

Вказувала на те, що з 15.05.1971 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5

За час шлюбу її чоловіком ОСОБА_5 засновано приватний навчальний заклад «Буковинський університет».

Справа №22ц-250/2013р. Головуючий у 1 інстанції: Волошин С.О.

Категорія: 19.20 Доповідач: Височанська Н.К.

В період існування приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет», ним набуто майно, зокрема, двохквартирний житловий будинок літ АДРЕСА_1

23.03.2010 року приватним вищим навчальним закладом, в особі засновника та ректора ОСОБА_5, було укладено договір купівлі-продажу про відчуження ОСОБА_7 51/100 ідеальної частки двохквартирного житлового будинку, яка складається із блоку літ. «Б».

Вважає договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна недійсним, оскільки вказане майно відносилось до спільної сумісної власності подружжя і всупереч вимогам ст..65 СК України продане без її участі та згоди.

Просила позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2012 року позов задоволено.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нерухоме майно - 51/100 ідеальної частки двохквартирного житлового будинку літ. А-Б, яка складається із блоку літ. «Б», загальною площею 350,30 кв.м., в тому числі житловою площею 108,7 кв.м., сарай літ. В, огорожі №4-6, розташованого у АДРЕСА_1

Визнано недійсним в 1/2 частині договір купівлі-продажу від 23 березня 2010 року, укладений між приватним вищим навчальним закладом «Буковинський Університет» в особі засновника та ректора ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець), щодо відчуження 51/100 ідеальної частки двохквартирного житлового будинку літ А - Б, яка складається із блоку літ «Б», загальною площею 350,30 кв.м., в тому числі житловою площею 108,7 кв.м., огорожі №4-6, сараю літ.В, розташованого в АДРЕСА_1 вартістю 200584 грн., посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №823 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.08.2010 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №564/15 від 25.08.2010 року.

На рішення суду ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, вклад до статутного фонду та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому при відчуженні майна приватного підприємства у відповідності з вимогами ст..65 СК України потрібна була нотаріально посвідчена письмова згода на відчуження майна іншим з подружжя.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу відповідачем ОСОБА_5 засновано Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет».

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом є одним із видів розпоряджання власністю та законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст. 320 ЦК України).

Приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, що виділене з їх спільної сумісної власності, і це дає підстави для висновку про те, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, а також майно, набуте приватним підприємством є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Зазначена правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп-2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України.

Встановлено, що Приватному вищому навчальному закладу «Буковинський університет» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.03.2008 року належав двохквартирний житловий будинок АДРЕСА_1

З врахуванням правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України, колегія суддів вважає, що двохквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 як майно приватного підприємства, яке було сформоване за рахунок спільної сумісної власності подружжя, був об»єктом спільної сумісної власності. А тому доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення статусу спірного майна є безпідставними.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.03.2010 року житловий будинок літ. «Б» загальною площею 350,30 кв.м. був відчужений ОСОБА_7

Відповідно до вимог ст..65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і держаної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Враховуючи наведене та те, що майно приватного підприємства є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_5 як особа, яка діяла від Приватного вищого навчального закладу «Буковинський Університет» без згоди ОСОБА_4 не мав правових підстав для відчуження спірного нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Конституційного Суду України на час посвідчення договору купівлі-продажу не було в наявності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки рішення Конституційного Суду України не змінює норми матеріального права, а лише дає офіційне тлумачення норм, які діяли на час укладення оспорюваного правочину.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 не вчиняв оспорюваний правочин без згоди дружини та без її відома є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що при укладенні даного правочину письмової згоди ОСОБА_4 не було.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: