Рішення № 29374389, 12.02.2013, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 1512/6903/2012

Провадження № 2/520/1261/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП АВТОПРОКАТ»

до ОСОБА_2

про стягнення збитків,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,

ОСОБА_3

до ОСОБА_2,

за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП АВТОПРОКАТ»

про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень просило стягнути з ОСОБА_2 139504 грн. збитків, що сталися внаслідок знищення автомобілю Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, 800 грн. вартості експертного дослідження по визначенню збитків, завданих власнику автомобіля внаслідок ДТП, 33060 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 4354,56 грн. за зберігання автотранспорту на спец майданчику, 2640 грн. за GPS - приймач та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» посилається на те, що 23.04.2012 року між позивачем (наймодавець) та відповідачкою ОСОБА_2 (наймач) був укладений договір прокату технічного засобу, відповідно до умов якого позивач передав, а ОСОБА_2 прийняла у строкове платне користування автомобіль Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Термін прокату автомобілю складав 10 діб з 23.04.2012 року до 03.05.2012 року.

ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» також вказує, що 02.05.2012 року сталася ДТП за участю вказаного автомобілю під керуванням відповідачки ОСОБА_2, внаслідок якої транспортний засіб було повністю знищено через пожежу. За результатами експертизи було встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у нетверезому стані, що спричинило зіткнення з іншим автомобілем.

З огляду на нетверезий стан водія страхова компанія «Теком» відмовилася здійснити страхове відшкодування позивачу.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси Войтова Г.В. від 19 липня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

Посилаючись на положення договору прокату транспортного засобу від 23.04.2012 року, а також на ст.ст. 16, 22, 611, 779 ЦК України у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачка - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання 12.02.2013 року повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з адресно -довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області (а.с. 25), у судове засідання 12.02.2013 року не з'явилася, про поважність причин відсутності не повідомила.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання» суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачки, оскільки вона вважається належним чином сповіщеною згідно положень п. 5 ст. 74 ЦПК України, а також з урахуванням граничних строків розгляду справи.

Будучи присутніми в судовому засіданні 12.10.2012 року ОСОБА_2 та її представник позов не визнали у повному обсязі, надали письмові заперечення на нього, в яких зазначали, що відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Оскільки договір між ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» та ОСОБА_2 не було нотаріально посвідчено - він є нікчемним та не породжує ніяких правових наслідків для його сторін, а тому ОСОБА_2 не повинна відповідати за збитки, завдані позивачу внаслідок знищення транспортного засобу.

19.11.2012 року до канцелярії суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ», в якій ОСОБА_3 як власник знищеного транспортного засобу просить стягнути з відповідачки 139504 грн. на відшкодування спричинених їй збитків.

Ухвалою суду від 28.11.2012 року ОСОБА_3 допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, прийнято її позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» до ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що їй на праві приватної власності належав автомобіль Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

29.01.2012 року вона уклала з ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» договір № 2901 найму (оренди) вказаного автомобілю.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 отримала вказаний транспортний засіб без належної правової підстави тобто неправомірно заволоділа транспортним засобом та з її вини автомобіль було знищено, ОСОБА_3, посилаючись на ст. 1166, 1187 ЦК України, вважає, що ОСОБА_2 повинна відшкодувати їй збитки у сумі 139504 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 наполягала на задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» та про необхідність задоволення позовних вимог третьої особи ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 10) належав автомобіль Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

29.01.2012 року ОСОБА_3 (наймодавець) уклала у простій письмовій формі з ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» (наймач) договір № 2901 найму (оренди) вказаного автомобілю (а.с. 105-106).

ОСОБА_3 має статус суб'єкта підприємницької діяльності, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 149, 150), однак зміст договору № 2901 найму (оренди) вказує на те, що укладався цей договір ОСОБА_3 як фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання (фізичною особою підприємцем).

Відповідно до умов цього договору ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» прийняло у тимчасове володіння та користування автомобіль Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 із правом передання у суборенду (піднайом), прокат третім особам (п.1.5).

Судом також встановлено, що 23.04.2012 року між ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» (наймодавець) та відповідачкою ОСОБА_2 (наймач) був укладений договір прокату технічного засобу, відповідно до умов якого позивач передав, а ОСОБА_2 прийняла у строкове платне користування автомобіль Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4-5).

Термін прокату автомобілю складав 10 діб з 23.04.2012 року до 03.05.2012 року (п. 5).

02.05.2012 року сталася ДТП за участю вказаного автомобілю під керуванням відповідачки ОСОБА_2, внаслідок якої транспортний засіб було повністю знищено через пожежу (а.с. 14, 68-70).

За результатами експертизи було встановлено, що ОСОБА_2 під час ДТП перебувала у нетверезому стані, що спричинило зіткнення з іншим автомобілем (а.с. 67).

Автомобіль Peugeot 308 було застраховано ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» у страховій компанії «Теком» (а.с. 53-61), однак страхова компанія «Теком» відмовилася здійснити страхове відшкодування ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» з посиланням на те, що водій перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 66).

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси Войтова Г.В. від 19 липня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки (а.с. 69-70).

Вказана постанова набрала законної сили та встановлені нею обставини не потребують доказування відповідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Вимог про визнання договору найму від 23.04.2012 року дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦПК України позивачем не заявлялося.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст. 215 ЦК).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК).

Таким чином як договір найму № 2901 автомобілю Peugeot 308 від 29.01.2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ», так і договір найму вказаного автомобілю від 23.04.2012 року між ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» та ОСОБА_2 є нікчемними, тобто недійсними з моменту їх укладання та не створюють для їх сторін жодних юридичних наслідків.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ», яке не було власником знищеного автомобілю, щодо стягнення з ОСОБА_2 139504 грн. збитків, 800 грн. вартості експертного дослідження по визначенню збитків, 33060 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 4354,56 грн. за зберігання автотранспорту на спец майданчику та 2640 грн. за GPS - приймач є недоведеними в судовому засіданні та необґрунтованими, а тому судом не задовольняються.

Виходячи з встановленої судом нікчемності договору найму вказаного автомобілю від 23.04.2012 року між ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» та ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 володіла автомобілем Peugeot 308 незаконно та без належної правової підстави.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи, винними діями яких заподіяна шкода джерелу підвищеної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі ст. 440 ЦК (в редакції 1963 року).

Відповідно до ч.3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Згідно положень ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до норм статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено, що факт ДТП за участю автомобілю Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобіль знищено, мав місце.

Постановою судді Войтова Г.В., яка є чинною, ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення.

Згідно висновку № 4826 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Peugeot 308, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 71-99) розмір шкоди, з урахуванням технічної неможливості відновлення транспортного засобу, складає 139504 грн.

Таким чином, суд дійшов висновків, що в результаті знищення ОСОБА_2 автомобілю ОСОБА_3 останній було завдано матеріальної шкоди у розмірі 139504 грн.

Згідно ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілим, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 139504 грн., що підлягає стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_3

ОСОБА_2 не надала суду ніяких доказів про відсутність її вини в заподіянні шкоди. Тягар доказування відсутності вини лежить на особі, яка завдала шкоду, тобто на відповідачці.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, а судові витрати ТОВ «ВІП АВТОПРОКАТ» не відшкодовуються у зв'язку із відмовою у задоволенні первісних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП АВТОПРОКАТ» до ОСОБА_2 про стягнення збитків - відмовити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 139 504 (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 1395 (одну тисячу триста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Петренко В. С.