Постанова № 29372617, 22.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2013 року 10:28 № 2а-18023/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Мон Групп»

До Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС

про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.12р. №0011272240

Суддя : Смолій І.В.

Секретар с/з : Колесник І.Ю.

За участю:

Від Позивача: Вахненко М.В.

Від Відповідача: Мартинюк О.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.01.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.12р. №0011272240.

Ухвалою суду від 28.12.12р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 22.01.13р. з'явились сторони.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві та наданих додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Мон Групп» щодо документального підтвердження господарських відносин при відображенні податкового кредиту по податку на додану вартість із платником податків ТОВ «Вікна Плюс», їх реальності та повноти відображення у обліку за період з 01.01.11р. по 31.01.11р. За результатами перевірки складено акт від 12.12.12р. за № 2134/22-40/35255303 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму від'ємного значення з ПДВ за січень 2011року на суму 169 333,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0011272240 від 21.12.12р. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 169 333,00грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу, вважає його протиправними, а тому звернувся до суду з приводу його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до наявних матеріалів справи, визначена податковим органом сума завищення розміру від'ємного значення у розмірі 169 333,00грн. була сформована позивачем за результатами взаємовідносин з ТОВ «Вікна Плюс»

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Вікна Плюс» ( Підрядник) укладено договір підряду №4 від 05.01.2011р., а саме: Підрядник зобов'язується провести капітальний ремонт по реконструкції літньої тераси ресторану «Монако» за адресою : м. Київ, вул. В. Житомирська, 20 (Літера А), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та умовах, що визначаються цим договором. Склад, обсяг та вартість робіт, що будуть виконуватися Підрядником, визначаються у затверджених Сторонами Кошторисі робіт (Додаток № 1) та Договірній ціні (Додаток № 2) Замовник зобов'язується сплатити Підряднику вартість робіт у порядку та на умовах, визначених цим договором та Додатками до нього. Вартість робіт за цим договором включає в себе компенсацію витрат Підрядника та належну йому винагороду. Вартість робіт визначається у Додатках № 1 та № 2 і становить 1 300 743,0 грн. та ПДВ 260 148,6 грн. Загальна сума 1 560 891,6 грн. в т.ч. ПДВ 260 148,6 грн. Підрядник зобов'язаний виконати роботи до першого квітня 2011р. Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на те, що такий договір укладався із метою настання реальних наслідків, позивачем із своєї сторони виконано зобов'язання по договору, а тому на переконання позивача у нього виникло право на формування податкового кредиту за рахунок сум сплаченого ПДВ при оплаті послуг ТОВ «Вікна Плюс», не зважаючи на, не виконання останнім своїх зобов'язань.

Суд не вправі погодитись з такими міркуваннями позивача в силу наступного.

Статтею 198 Податкового кодексу України , визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, як і наявних матеріалів справи так і з пояснень позивача, що ТОВ «Вікна Плюс» свої зобов'язання перед позивачем по договору підряду не виконало, у зв'язку із чим позивачем було залучено іншого підрядника.

Оскільки ТОВ «Вікна Плюс», як це вже встановлено судом не виконано своїх зобов'язань перед позивачем за укладеним правочином, то і настання реальних наслідків за таким не було, а тому подана позивачем як до перевірки так і до суду документація (на підставі якої позивач формував податковий кредит) не є первинною у розумінні Закону.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд приходить що переконання, що відповідачем в повній мірі доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги.

Суддя Смолій І.В.