Справа № 209/3615/12 Провадження № 22-ц/772/426/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сорока Д.В.Категорія: 52 Доповідач: Пащенко Л. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" лютого 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Жданкіна В.В., Медяного В.М.
При секретарі: Агеєвій Г.В.
За участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
на рішення Козятинського міськрайонного суду від 27 грудня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання (ДТГО) «Південно-Західна залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
В заяві зазначав, що він працював у відокремленому підрозділі Вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський в Київському резерві провідників на посаді начальника пасажирського поїзда на підставі контракту №830 від 12.08.2012 року.
Наказом в.о. начальника відокремленого підрозділу ДТГО «Південно-Західна залізниця» Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Гавриша Г.І. за №2286/ос від 24.09. 2012 року він був звільнений з займаної посади за п.8 ст.36 КЗпП, за порушення п.17а Контракту в зв'язку із встановленням факту перевезення надлишкової ручної поклажі.
Підставою для винесення цього наказу стало те, що 15.08.2012 року під час перевірки на дільниці Сухиничі-Москва працівниками Московського відділення Центру внутрішнього контролю та аудиту ВАТ «Федеральна пасажирська компанія» пасажирського поїзду №42 сполученням Київ-Москва, начальником якого був він-позивач, було виявлено, що провідник вагону №13/25073 ОСОБА_5 допустив перевезення в мішку з постільною білизною 7 місць (вагою 200кг) неоплаченої ручної поклажі, про що складено акт від 15.08.2012 року та зроблено відповідний запис в бортовому журналі.
Вказаний вагон був причіпним і ввійшов до складу поїзду №42 по ст. Ніжин, разом з іншими трьома вагонами. До поїзда №42 вказаний вагон був причеплений вже заповненим пасажирами та їхнім багажем, з наявною поїзною бригадою.
Своє звільнення вважає незаконним, оскільки ніяких винних дій по допущенню перевезення надлишкової ручної поклажі в вагоні №13/25073 він не вчиняв, дозволу на це не давав. Наявність надлишкового багажу у вказаному вагоні він не перевіряв, оскільки це не входить в його службові обов'язки, обшук чи огляд як купе провідників, так і пасажирських він робити не має права, тим більше, що вказаний вагон перевірявся прикордонною службою та таможнею по ст. Хутір-Михайлівський та Брянськ, ніяких порушень виявлено не було.
Тому, посилаючись на ст.ст.40,233,235,237-1 КЗпП України, позивач просив його позовні вимоги задоволити.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 27 грудня 2012 року позов задоволено.
Визнано незаконним наказ (розпорядження) в.о. начальника вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» № 2286/ос від 24.09.2012 року про звільнення ОСОБА_3.
Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника поїзда (пасажирського) Київського резерву провідників пасажирських вагонів Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 24.09.2012 року відповідно до умов контракту № 830 від 12.08.2012 року.
Стягнуто з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 24.09. по 27.12.2012 року) в сумі 13707,54 грн. та судовий збір в дохід держави в сумі 214,60 грн..
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в позові в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, позивача та його адвоката, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Як видно, розділом 10-м Інструкції начальнику пасажирського поїзда (а.с.40-42) визначена відповідальність начальника поїзда, який несе дисциплінарну та адміністративну відповідальність за порушення трудової дисципліни, посадових обов'язків згідно з законодавством про працю та Положенням про дисципліну за наступними пунктами, зокрема: п.10.2.1 - перевезення одного і більше безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі; п.10.4 - за порушення членами поїзної бригади (у т.ч. причіпних вагонів) чинних нормативно-правових актів з охорони праці, протипожежної безпеки, трудової дисципліни та службових обов'язків (перевезення одного і більше безквиткових пасажирів,…перевезення, спроба перевезення надлишкової поклажі). Розділом 11 цієї Інструкції передбачені права начальника поїзда.
Задоволюючи позов, суд виходив з того, що, по-перше: в жодному пункті розділу 11 вищевказаної Інструкції не передбачено право начальника поїзда перевіряти службові та пасажирські купе на предмет виявлення надлишкової ручної поклажі; по-друге: п.17-а Контракту та п.10.2.1. Інструкції, які є ідентичними, передбачено звільнення за допущення перевезення одного і більше безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі особисто начальником поїзда або з його дозволу, але з матеріалів справи вбачається, що вказане порушення вчинив не начальник поїзду ОСОБА_3, а провідник вагону №13/25073 ОСОБА_5. Начальник поїзда в такому випадку має нести відповідальність згідно п.10.4 Інструкції, а звільнення начальника поїзду за порушення, оговорені в п.10.4 Інструкції, умовами контракту не передбачене, а тому є незаконним.
Крім того, суд дійшов висновку про те, що, відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, а тому включення відповідачем до умов вищевказаного контракту п.17-а про право адміністрації підприємства звільнити працівника з роботи у зв'язку з встановленням факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі є безпідставним, оскільки жодним законом України не передбачено такого виду відповідальності для найманих працівників.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2012 року між Вагонною дільницею станції Київ-Пасажирський та ОСОБА_3 укладено контракт №830, за умовами якого ОСОБА_3 прийнято на роботу у відокремлений підрозділ Вагонної дільниці в цех резерву провідників на посаду начальника пасажирського поїзда.
Контрактом визначені особливі умови зміни, припинення та розірвання контракту. Зокрема, за п.17-а контракту працівник може бути звільнений, а контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у випадку встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі (а.с.9-10).
ОСОБА_3 обіймав посаду начальника пасажирського поїзда №42 сполученням Київ-Москва.
Актом від 15.08.2012 року за №А027328, складеним працівниками Московського відділення Центру внутрішнього контролю та аудиту ВАТ «Федеральна пасажирська компанія» при перевірці поїзда №42 на дільниці Сухиничі-Москва, встановлено факт перевезення надлишкової ручної поклажі у вагоні №13/25073 провідником ОСОБА_5 (а.с.34-35).
Наказом №2236/а від 24.09.2012 року трудовий договір з ОСОБА_3 припинено на підставі п.8 ст.36 КЗпП України (з підстав, передбачених п.17-а контракту) (а.с.5).
Згідно з ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.
За п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
Таким чином, при укладені контракту закон надає право сторонам встановлювати підвищену відповідальність особи і додаткові підстави для розірвання трудового договору - контракту.
Вирішуючи спір, суд вищезазначені норми закону не врахував, залишив поза оцінкою умови укладеного з ОСОБА_3 контракту, яким передбачені особливі умови його відповідальності та припинення дії контракту, та не звернув уваги на те, що підставою для припинення контракту є лише встановлення факту перевезення надлишкової ручної поклажі. А встановлення такого факту, в даному випадку, має місце і позивачем ОСОБА_3 не заперечується.
Врахувавши вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Оскільки обставини справи встановлені судом повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні матеріального права та зроблено висновок, який не відповідає встановленим обставинам, то рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» задоволити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду від 27 грудня 2012 року скасувати.
В позові ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Судді:
З оригіналом вірно: /підпис/
Судове рішення № 29372038, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 11.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 209/3615/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: