Рішення № 29370945, 20.03.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2012 Справа №1915/637/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача Білоус Н. Я.,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що 21.12.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір «Авопакет» № 610/2007-МК. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав строковий кредит у розмірі 22 856,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних з терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди до 20.12.2010 р. Згідно умов кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит та відсотки, в порядку і в терміни, встановленні кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків у результаті чого виникла заборгованість в розмірі 27 447,51 доларів США, що еквівалентно 219 127,19 грн. За таких обставин, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 447,51 доларів США, що еквівалентно 219 127,19 грн., а також просить стягнути з відповідачів солідарно сплачений судові витрати.

У судове засідання представник позивача позовні вимоги підтримує повністю з мотивів викладених у ній та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просить у задоволенні позову відмовити. Посилаючись на те, що різка зміна курсу валют, унеможливила в повному обсязі виконувати зобов'язання по умовах даного договору, в якому ніде не було обумовлено зміну курсу іноземної валюти, і які зобов'язання виникнуть у позичальника по даному договору. Його звернення до позивача про допомогу по погашенню заборгованості по даному договору залишалося без відповіді та юридичної консультації. В зв'язку з цим, 11.11.2009 р. ним була подана заява на реструктуризацію даного договору, на подану ним заяву відповіді так і не отримано. В результаті чого він знайшов покупця на придбання автомобіля, однак банк запропонував йому умови, які не дали можливості реалізувати заставне майно. Крім цього даний договір «Автопакет»№610/2007 - МК від 21.12.2007 р. укладений з порушенням, зокрема позивач надав кредит не маючи ліцензії на здійснення фінансових операцій в іноземній валюті та не надав йому повної інформації по споживчому кредиту та нарахував пеню з порушенням норм закону.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про неможливість її явки у судове засідання через непередбачені обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 21 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», який змінив найменування на ПАТ КБ «Надра», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 04.02.2011 р. серія А01 №794080, та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір «Автопакет»№ 610/2007-МК, надалі -договір.

Згідно умов договору, ПАТ КБ «Надра»зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 22856,00 доларів США зі сплатою відсотки за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки та виконати інші зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі відповідно до Графіка погашення кредиту та сплату відсотків, але не пізніше 20.12.2010 р.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 22 856,00 доларів США на терміни і на умовах, передбачених в кредитному договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У пункті 2.2 договору зазначено, що позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках порушення виконання зобов'язань, передбачених цим договором, сплатити банку штрафні санкції.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша -зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Статтею 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту/кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п. п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.п. 1.1 цього Договору, за кожний випадок.

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Досудова вимога про погашення заборгованості за договором №610/2007-МК від 21.12.2007 р. була відповідачу ОСОБА_3 надіслана 18.11.2011 р.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач має загальну заборгованість в розмірі 27 447,51 доларів США, що становить 219 127,19 грн. згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України і складається з 17 454,71 доларів США -основного боргу; 4 891,10 доларів США -розрахунок процентів по кредиту; 188,53 доларів США -пеня за порушення строку оплати процентів, що становить 1 505,12 грн.; 2627,57доларів США -пеня за порушення строку оплати кредиту, що становить 20977,20 грн.; 2285,60 доларів США -штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків, що становить 18 247,08 грн.

Ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що ОСОБА_4 поручилася перед банком відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3 за договором «Автопакет»№ 610/2007-МК. У разі порушення боржником зобов'язання за договором, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 3.2.5, 3.2.7, 3.2.8 договору, банк набуває право вимагати від Поручителя виконання зобов'язання, що витікає з договору при умові, якщо в установлений договором строк виконання Позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій йогочастині, вони не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язанняПозичальника в цілому. У повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних Позичальником зобов'язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, що необхідно сплатити. Повідомлення, що направляється Банком Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом /за адресою, що вказана уДоговорі/, чи надано особисто Поручителю.

Досудова вимога про погашення заборгованості за договором №610/2007-МК від 21.12.2007 р. була відповідачу ОСОБА_4 надіслана 19.11.2010 р., 18.11.2011 р.

Твердження відповідача, що зміна курсу валют, визначення зобов'язання у валюті США -доларах є недійсним, оскільки повинно було бути визначено у грошовій одиниці України -гривні, та ненадання позивачем інформації щодо споживчого кредиту та нарахування пені, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом.

Разом з тим за ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно -правовим актом. Використання іноземної валюти в Україні, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, визначених законом.

Відповідно до п. 5.3 глави 5 Положення "Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", затвердженого постановою Національного банку України від 17.01.2001 року №275 визначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Як з'ясовано у судовому засіданні, позивач діє на підставах положень чинного законодавства та підзаконних нормативних актів України та позивач отримав генеральну банківську ліцензію та дозвіл з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати з валютними цінностями.

Також, не заслуговують на увагу доводи позивача, що для надання валютних кредитів та використання валюти на території України як засобу платежу необхідні індивідуальні ліцензії, яких у відповідача не має з огляду на те, що Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютого 1993 року передбачено, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції щодо надання і одержання кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, чинним законодавством України не встановлено таких обмежень.

Крім цього відповідно до ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснення таких банківських операцій, як розміщення залучених від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Коштами відповідно до даного закону, є гроші в національній або іноземній валютах чи їх еквівалент.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції. Відповідно до пп. "в", "г" ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: - надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Водночас, відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк .

Виходячи з наведеного укладання кредитного договору і його виконання в іноземній валюті за кредитним договором не суперечить чинному законодавству, також відповідач дійсність даного договору не оспорював у встановленому законом порядку. При цьому, підписавши договір відповідач повністю погодився з його істотними умовами і тому суд приходить до висновку, що відповідач був інформований про умови кредитування.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідачів прав позивача щодо порядку погашення заборгованості, та вважає, що позов підлягає до задоволення, та стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 447,51 доларів США, що складає 219 127,19 грн., відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на інформаційно -технічне забезпечення по розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212- 215, 218, 223, 224, 226, 228, 233, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 524, 525, 526, 530, 543, 554, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 25748024, МФО 338705, на рахунок №29091800002042, одержувач філія публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Тернопільське РУ, заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 447,51 доларів США (двадцять сім тисяч чотириста сорок сім доларів США 51 центів), що складає 219 127,19 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч сто двадцять сім гривень 19 копійок), сплачений судовий збір в розмірі 2 191,27 грн. (дві тисячі сто дев'яносто одну гривень 27 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко