Рішення № 29368192, 12.02.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/84/13 р.

0529/7745/2012

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року м. Красноармійськ

у складі: головуючого - судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

представника служби у справах дітей ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про вселення в житлову квартиру і зобов'язання не створювати перешкоди в користуванні житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_4, 26 листопада 2012 року звернувся з позовом до ОСОБА_5 про вселення в житлову квартиру і зобов'язання не створювати перешкоди в користуванні житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 1 липня 1995 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_5, актовий запис № 190. Шлюб у них перший.

Від цього шлюбу він з відповідачкою мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також, від цивільного шлюбу з іншою жінкою у нього є малолітня дочка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

З травня 2010 року шлюбні відносини між ним і відповідачкою припинені.

Йому на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_1. Право його власності на квартиру підтверджується залученим до позовної заяви договором дарування від 30 березня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий номер 1060.

У його квартирі зареєстровані: його дружина - ОСОБА_5 - з 7 липня 2000 року, його діти: син ОСОБА_6 - з 7 липня 2000 року та дочка ОСОБА_7 - з 1 грудня 2004 року.

Як він зазначав вище, з травня 2010 року шлюбні відносини між ним і відповідачкою припинені, і він був змушений піти з квартири. Тепер у нього з'явилася необхідність в проживанні в своїй квартирі. Однак він позбавлений такої можливості, тому що відповідачка не відкриває йому двері.

На його неодноразові прохання впустити його в квартиру відповідачка відповідає відмовою, провокує сварки і викликає міліцію.

Виходячи з наведеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5 не створювати йому перешкоди в користуванні житловою квартирою АДРЕСА_1; вселити його в спірну квартиру та зобов'язати відповідачку передати йому ключі від цієї квартири, а також усі судові витрати по справі покласти на відповідачку по справі.

У судове засіданні позивач надав письмову заяву, згідно якої на задоволенні позову наполягає, просить задовольнити його у повному обсязі та розглядати справу в його відсутність (а.с. 18).

У судовому засіданні представник позивачка на позові наполягає і просить його задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка, ОСОБА_5, позов не визнала, надала письмове заперечення, в якому вказала, що шлюб з позивачем розірваний, тому він не є її чоловіком. Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2, має іншу родину, забезпечений житловою площею. Крім того, позивач вживає алкогольні напої, в стані алкогольного сп'яніння вчиняє сварки з застосуванням дій фізичного характеру до неї та їх дітей, що унеможливлює їх сумісне проживання на одній житловій площі.

Представник відповідачки також позов не визнав, оскільки позивач має інше житло. На придбання квартири АДРЕСА_1 він давав свої гроші і йому не відомо з яких підстав у позивача договір дарування квартири. Крім того, позивач з'являється в спірну квартиру в стані алкогольного сп'яніння вчиняє сварки, б'є меблі, застосовує дії фізичного характеру до його дочки і онуків. Вони неодноразово зверталися до міліції, однак ніяких мір до позивача робітники міліції не брали.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Красноармійської міської ради ОСОБА_3 просить суд ухвалити рішення на розсуд суду, оскільки спір виник між повнолітніми особами та інтересів дітей не стосуються.

Заслухавши сторони, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у справі та відповідачка перебували у юридичному шлюбі з 01 липня 1995 року по 26 листопада 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу на а.с. 07 та рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2012 року на а.с. 29.

Від цього шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_6 - з 7 липня 2000 року та дочка ОСОБА_7 - з 1 грудня 2004 року, які знаходяться на вихованні у відповідачки.

Позивач, ОСОБА_4, є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30 березня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий номер 1060 (а.с. 06).

Згідно ч. 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 3 статті 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Таким чином, відповідачка у справі не має права порушувати законні права на житло позивачки у справі.

Суд не заперечує, що шлюб між сторонами розірваний. В той же час саме розірвання шлюбу не позбавляє позивача у справі права власності на спірну квартиру.

Згідно статті 155 Житлового Кодексу України, встановлені гарантії прав громадян, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру). Відповідно до цієї норми законодавства жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування будинком (квартирою), крім випадків, встановлених законодавством України.

Викладене свідчить про те, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі, незалежно від того, чи є ще якесь житло у позивача у справі, в якому той може проживати.

Суд не може прийняти до уваги ствердження відповідачки відносно того, що нібито проживання в квартирі позивача негативно позначається на вихованні дітей, оскільки в цей час розглядається спір про захист права власності позивача на квартиру, а не вирішуються питання про виселення позивача зі спірної квартирі згідно зі ст. 116 ЖК України, тобто за систематичне порушення правил соціалістичного проживання.

Не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні ствердження представника позивачки відносно того, що нібито на придбання спірної квартири він надавав гроші, оскільки суду не надано жодного доказу відносно такого ствердження. До теперішнього часу відповідачкою, або її представником не заявлений позов про визнання вищевказаного договору дарування квартири АДРЕСА_1 недійсним.

Суд не заперечує, що між сторонами склалися неприязні стосунки, що відповідачка можливо неодноразово зверталася до міліції з заявами про притягнення позивача до відповідальності за вчинення сварок з застосуванням дій фізичного характеру до неї та їх дітей. Однак при розгляді цього спору між сторонами, суд не може прийняти до уваги таке ствердження, оскільки відповідачкою не заявлявся позов про виселення позивача за неможливістю сумісного проживання, не надано жодного доказу на підтвердження застосування до ОСОБА_4 заходів громадського впливу за порушення правил соціалістичного проживання.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе віднести на відповідачку витрати, які поніс позивач, у зв'язку зі зверненням з позовом до суду - судовій збір у сумі 107 грн. 30 коп. (а.с. 01), не 112 грн., як це сплачено позивачем, оскільки 0,1 розміру мінімальної заробітної плати складає 107 грн. 30 коп. від 1073 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 319 ЦК України, ст. 155 ЖК України, ст. ст. 10, 11,60,88,209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Вселити ОСОБА_4 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 передати ОСОБА_4 ключі від квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 не створювати ОСОБА_4 перешкоди в користуванні житловою квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати: судовій збір - 107 грн. 30 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: