Ухвала суду № 29363152, 25.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/13413/12 Справа № 429/11559/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Кочкова Н.О. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Кочкової Н.О.,

Суддів: Петешенкової М.Ю., Кіктенко Л.М.,

При секретарі: Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто на користь позивача з відповідача 6500 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.28-30).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.34-36)

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на протязі 13 років працював в умовах дії несприятливих виробничих факторів на підприємствах, правонаступником яких є відповідач, та був звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я. За час роботи в шкідливих умовах на виробництві позивач отримав професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні спондилоартрозу і полі сегментарної дископатії з вираженими (3ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудиним синдромом, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС 2 ст.), деформуючий артозу в поєднанні з періартрозами, ліктьових (ПФ 1 ст.) і колінних (ПФ 2 ст.) суглобів, стійкий больовий синдром, вегетативно-сенсорна полінейропатія рук з периферичним ангіодистонічним синдромом та трофічними порушеннями на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. пиловий бронхіт першої-другої ст. емфізема легень першої ст.) ЛН першого ст.; нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху). За висновком МСЕК від 10 листопада 2009 року позивачу встановлено втрату професійної працездатності - 65% та 3 група інвалідності (а.с. 11).

Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи з відповідача 6 500гр. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що внаслідок втрати професійної працездатності, позивач став інвалідом, постійно відчуває наслідки професійних захворювань, та вимушений постійно лікуватися, у зв'язку з чим йому спричинена моральна шкода з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці.

Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст.. 233 КЗпП України - протирічать п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, тому не можуть бути взяті до уваги.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідальність за моральну шкоду повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати), відповідно до якого саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).

Посилання в апеляційній скарзі на ст.. 256 ЦПК України та Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - не можна прийняти до уваги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення справи.

Посилання апелянта на те, що судом порушено принципи змагальності, встановлені ст. 10, 60 ЦПК України, так як позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди відповідачем -є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не призначив експертизу для встановлення факту спричинення моральної шкоди, оскільки наявність такого висновку при вирішення справ по відшкодування моральної шкоди не є обов'язковим для суду.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення -не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: