Рішення № 29363122, 25.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7404/12 Справа № 2-3217/11 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Міхеєва В.Ю. Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Ткаченко І.Ю., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 травня 2012 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 травня 2012 року позовні вимоги було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»14493, 99 грн. заборгованості за кредитом, 13713,95 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1410,4 грн. -штраф (процентна складова) та 301,18 грн. - судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити, визначити суму боргу 4546,74 грн. та стягнути судові витрати в сумі 150,59 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст.ст.526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до заяви від 22 березня 2006 року, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з базовою процентною ставкою за кредитним лімітом на момент укладання договору - 1,4% на місяць із рахунку 360 днів у році (а.с.7).

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачкою умов договору та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Проте, на порушення вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення не містить переконливих доводів на підтвердження зроблених висновків, а тому відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.309 ЦК України підлягає зміні та частковому скасуванню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач на обґрунтування своїх позовних вимог додав до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором б/н від 22 березня 2006 року (надалі -Розрахунок), копію заяви ОСОБА_2 про відкриття рахунку і надання банківських послуг від 22 березня 2006 року (надалі -Заява) та Умови і правила надання банківських послуг (надалі -Умови) (а.с. 4-6; 7; 8,9).

В подальшому, у ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач надав Виписку по основній картці ОСОБА_2 за період з 27 березня 2006 року по 30 квітня 2012 року та довідку про нараховані штрафи (а.с.23-29;30).

Відповідно до п.1.1 Умов і правил надання банківських послуг, ними визначаються умови, на яких ПАТ КБ «ПриватБанк»пропонує клієнтам платіжні карти, а також інші банківські послуги, зазначені у Заяві та Пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується клієнтом, тим самим клієнт висловлює свою згоду, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг.

При цьому, згідно примітці до п.1.1 Умов Пам'ятка клієнта оформлюється та є невід'ємною частиною договору тільки у випадках оформлення і видачі платіжної карти за кредитною схемою.

Таким чином, складовими частинами Договору про надання банківських послуг є Заява, Умови і Тарифи.

Крім того, у Заяві як на складову Договору про надання банківських послуг йдеться посилання на Правила користування платіжною картою.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог ні Тарифи ні Правила користування платіжною картою суду не надано.

Згідно Заяви відповідачці встановлено кредитний ліміт в сумі 15000 грн. з базовою процентною ставкою 1,4 % в місяць з розрахунку 360 днів на рік, що становить 16,8% на рік (1,4 % х 12 місяців).

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що процентна ставка (поточна заборгованість) у розмірі, визначеному у Заяві -16,8% нараховувалася позивачем з 12 квітня 2006 року по 30 червня 2006 року. В наступному її розмір позивачем було збільшено до 24% з 06 липня 2006 року, до 26,4 % з 15 травня 2008 року, до 30% з 15 жовтня 2008 року.

Згідно Розрахунку процентна ставка на прострочену заборгованість по кредиту встановлювалася у розмірі 52,8% та з 15 жовтня 2008 року її розмір було збільшено до 60%.

Проте надані суду позивачем документи не містять посилання на наявність та умови застосування процентної ставки, що нараховується на прострочену заборгованість.

Відповідно до п.5.3 Умов Банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, Банк за виключенням випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п.4.9 цього договору.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів апеляційної скарги щодо безпідставного збільшення позивачем процентів в односторонньому порядку та неправильного нарахування суми заборгованості, колегія суддів двічі зобов'язувала позивача надати необхідну інформацію по вищезазначеному кредитному договору, що виконано не було (а.с.61,66).

Надана позивачем виписка по особовому рахунку не містить інформації про належне повідомлення відповідачки щодо підвищення процентної ставки, у зв'язку з чим судова колегія позбавлена можливості перевірити правильність розрахунку заборгованості, наданого позивачем, оскільки судом першої інстанції ці обставини не перевірялися.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Колегія суду вважає, що позивач не довів належними доказами правильність розрахунку заборгованості, а суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини.

У зв'язку з цим рішення підлягає скасуванню, як ухвалене передчасно з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом та штрафів.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом, то вони підлягають частковому задоволенню, а рішення суду в цій частині зміні з огляду на наступне.

За загальним правилом, установленим ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду.

Відповідачкою частково визнано позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом в сумі 4546,74 грн. та з наведеного розрахунку видно, що нею враховувався період з 14 квітня 2006 року по 31 березня 2010 року, виходячи з розміру процентної ставки 1,4% в місяць згідно Заяви та кінцевого терміну повернення кредиту (а.с.49).

Судом встановлено, що строк дії кредитного ліміту в Заяві та наданих Умовах не зазначено. Проте, як вказав позивач у позові, кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки.

У судовому засіданні встановлено, що строк дії картки закінчувався останнім днем березня 2010 року (а.с. 48). У той же час, як убачається з виписки по особовому рахунку, наданого позивачем, до теперішнього часу картковий рахунок відповідачки не закритий та вона продовжує перебувати з Банком у договірних відносинах.

Судова колегія, враховуючи недоведеність позовних вимог позивачем у розмірі, заявленому у позові, а також виходячи з часткового визнання позову відповідачкою, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в частині стягнутої заборгованості за кредитом частково, у розмірі, що визнаний позивачкою.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»апеляційним судом задовольняються частково, рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутого судового збору підлягає зміні.

Стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає 188,2 грн. відповідно до розміру судового збору, встановленого Законом України «Про судовий збір»в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 травня 2012 року в частині стягнутої заборгованості за кредитом та суми судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299)

заборгованість за кредитом в сумі 4546 (чотири тисячі п'ятсот сорок шість) гривень 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001, МФО 305299)

188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 13713 (тринадцять тисяч сімсот тринадцять) гривень 95 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 500 (п'ятсот) гривень 00 коп. штрафу (фіксованої частини); 1410 (тисяча чотириста десять) гривень 40 коп. штрафу (процентна складова) скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді