Ухвала суду № 29362780, 24.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К-35901/10

К-35901/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області (ДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010

у справі № 2-а-32481/08 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Любарська енергетична компанія»

до Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Любарському район Житомирської області від 12.11.2008 року № 0000322301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ «Любарська енергетична компанія»в сумі 11266,67 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій (за текстом резолютивної частини постанови від 11.03.2010); у решті позовних вимог відмовлено.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій вмотивований тим, що посилання відповідача на неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат 11266,67 грн., сплачених ЗАТ «ЛПГ» за послуги по виготовленню передпроектної та проектної документації, спростовується первинними документами. Одночасно суд дійшов висновку, що в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»( далі - Закон № 334/94-ВР) товариством не було включено до валових доходів 4500,00 грн. суми поворотної фінансової допомоги до складу валових доходів, отриманої від ТОВ «Калита-інвест»; витрати позивача на ремонт, заправку та оренду легкового автомобіля, на придбання послуг по встановленню програмного забезпечення у ТОВ «Бест звіту», на суми яких позивач збільшив валові витрати, не були доведені в судовому процесі.

У касаційній скарзі ДПІ у Любарському район Житомирської області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки акту перевірки від 05.11.2008 № 15/23-01/34403284 про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5, підпункту 5.4.10 пункту 5.4, ст. 5 Закону № 334/94-ВР, а саме: заниження податку на прибуток на загальну суму 14737,00 грн. внаслідок заниження сум валового доходу, у тому числі за І квартал 2007 року на 286,00 грн., ІІ квартал -9238,00 грн., ІV квартал -4306,00 грн., І квартал 2008 року -661,00 грн., ІІ квартал -246,00 грн.; завищення валових витрат за ІУ квартал 2007 року, в результаті чого занижено податок на прибуток на 8302,00 грн. за цей податковий період; заниження скорегованого валового доходу на 30976, 00 грн. за 2007 рік та півріччя 2008 року внаслідок неправильного розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах та в готовій продукції.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2008 № 0000322301/0 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 34566,00 грн. (у тому числі за основний платіж -23039,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -11527,00 грн.).

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та ЗАТ «ЛПГ»було укладено договір від 20.02.2007 № 40 про виготовлення передпроектної та проектної документації, за наслідками яких сторонами складені акти приймання-передачі результатів наданих послуг, ЗАТ «ЛПГ»виписані позивачу податкові накладні, а позивач згідно з виписками по банківському рахунку здійснив оплату отриманих послуг на загальну суму 11266,67 грн. (а.с. 29-37 том 1).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведенні облікові документи можуть бути складані на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок, що надані позивачем акти виконаних робіт не суперечать вимогам ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а сума 11267,66 грн., сплачена за послуги з виготовлення проектних документів по розміщенню автомобільного газозаправного пункту, віднесена до валових витрат правомірно.

У силу норми частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Любарському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак