Ухвала суду № 29362259, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К-22765/10

К-22765/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Інвест»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010

у справі № 2-а-39398/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010, у задоволенні адміністративного позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про визначення ТОВ «Озон-Інвест»податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 7023207,00 грн., у тому числі 4682138,00 грн. -основний платіж та 2341069,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій застосували норму підпункту 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) та виходили із встановленого в судовому процесі факту, що позивач не вів окремий податковий облік операцій, які звільнені від оподаткування: в наданих позивачем податкових накладних на поставку медикаментів відсутні кількісні та якісні характеристики товару, які б давали підстави вважати, що здійснено поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення, які звільнені від оподаткування в силу підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст.5 Закону № 168/97-ВР.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовими рішеннями, ТОВ «Озон-Інвест»звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування цих рішень та ухвалення нового про задоволення позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 6787/2305/14107925 від 06.112008. Згідно з висновками, викладеними в акті, позивач порушив підпункти 7.2.1, 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неоподаткування операцій з поставки на загальну суму 22966972,00 грн., задекларованих як таких, що звільнені від оподаткування на підставі підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 цього Закону.

Відповідно до норми зазначеного підпункту звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному.

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону (підпункт 7.2.8 цього пункту).

З огляду на встановлену в судовому процесі обставину, що податкові накладні та їх реєстр, надані позивачем на підтвердження поставки медикаментів, що звільнені від оподаткування, не містять опису кількісних та якісних характеристик реалізованого товару, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про наявність у контролюючого органу правових підстав для донарахування суми податкових зобов'язань з обсягу поставок, оскільки за змістом норми підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР звільненню від оподаткування підлягають операції з поставки певних видів лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Інвест» залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак