Ухвала суду № 29362123, 11.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2013 р. м. Київ К-40647/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Господарського суду Сумської областi від 02.06.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 28.10.2008

у справі № АС 3/204-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач»

до Державна податкова інспекція в м. Суми

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Сумської областi від 02.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 28.10.2008, задоволено позов про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2007, складений акт від 13.08.2007 №5381/235/33078917/83, відповідно до якого відповідачем було збільшено валові доходи позивача на суму 378 750,00 по виконанню довгострокового договору, внаслідок порушення п.п. 7.10.2, п.п. 7.10.4 , п.п. 7.10.5, п.п. 7.10.7, п.п. 7.10.8 пункту 7.10 статті 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами та доповненнями.

Крім того, відповідач вважає, що позивач порушив п.п. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому відповідачем було зменшено скориговані валові витрати позивача на суму 625 000,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000992305/0/54597 від 20.08.2007, №0000992305/1/54597 від 26.10.2007, №0000992305/2/54597 від 08.01.2008 та №0000992305/3/54597 від 18.03.2008 про донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 217 618,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 89 059,70 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З акта перевірки вбачається, що договір № 13-06 від 01.03.2006, укладений позивачем з ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування», та договір від 21.03.2006 року № 5, укладений позивачем з ВАТ «Центроліт», мають статус довгострокового договору.

В акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому, відповідачем не враховано, що згідно з п.п. 7.10.1 п. 7.10 ст. 7 даного Закону, платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Особливість порядку оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань полягає в тому, що валові доходи у виконавця довгострокового договору формується не по першій події, як зазначено у статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а відповідно до п. 7.10 статті 7 цього Закону, в пп. 7.10.3 якого зазначено, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку з виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт такого довгострокового контракту.

Отже, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 7.10 статті 7 вказаного Закону не передбачено підстав та повноважень податкового органу для визначення доходів і витрати виконавця, нарахованих (понесених) протягом звітних періодів у зв'язку з виконанням довгострокового договору, використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового договору.

Крім того, в порушення п. 2.3.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005, відповідач в акті перевірки не виклав чітко зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків (позивачем), не додав до акта письмові пояснення посадових осіб позивача щодо встановлених порушень, не відобразив в акті факти відмови посадових осіб позивача надати письмові пояснення щодо встановлених порушень, а лише, зазначив, що пояснення посадових осіб позивача щодо встановлених перевіркою порушень не надавались, не зазначивши про те, чи пропонувалось посадовим особам позивача надати такі пояснення і чи був факт відмови від надання письмових пояснень.

Також, в акті перевірки не зазначені первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської областi від 02.06.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 28.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль