Постанова № 29362040, 08.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2012 р. (10:18) Справа №2а-5060/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

за участю:

представник позивача - не з'явився,

відповідач - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2144,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ненаданням відповідачем податкових декларацій.

Позивач явку представника у судове засідання, яке відбулось 08.06.2012 року не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника та зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, розглянути справу за відсутністю сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 20.09.2004 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 8-9).

Відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим з 29.09.2004 року за № 13439, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29.09.2004 року № 13995 (а.с. 10).

Судом встановлено, що 04.08.2009 року позивачем проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку за період травень - червень 2009 року.

За результатами перевірки складений акт № 7247/17-2/НОМЕР_1 від 04.08.2009 року (а.с. 14).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181), а саме не подання декларацій за травень, червень 2009 року.

На підставі акту перевірки № 7247/17-2/НОМЕР_1 від 04.08.2009 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007631702/0 від 05.08.2009 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 340,00 грн. (а.с. 11).

13.02.2010 року позивачем проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку за період листопад, грудень 2009 року.

За результатами перевірки складений акт № 1739/17-2/НОМЕР_1 від 13.02.2010 року (а.с. 21).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, а саме не подання декларацій за листопад, грудень 2009 року.

На підставі акту перевірки № 1739/17-2/НОМЕР_1 від 13.02.2010 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0015041702/0/5547/177 від 18.03.2010 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 340,00 грн. (а.с. 17).

11.03.2010 року позивачем проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку за січень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 3138/17-2/НОМЕР_1 від 11.03.2010 року (а.с. 25).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, а саме не подання декларації за січень 2010 року.

На підставі акту перевірки № 3138/17-2/НОМЕР_1 від 11.03.2010 року, позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0020921702/0 від 16.04.2010 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (а.с. 22).

16.08.2010 року позивачем проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку за період лютий-травень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 10886/17-2/НОМЕР_1 від 17.07.2010 року (а.с. 30).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, а саме не подання декларацій за період лютий-травень 2010 року.

На підставі акту перевірки № 10886/17-2/НОМЕР_1 від 17.07.2010 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0053041702/0/379 від 23.09.2010 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 680,00 грн. (а.с. 26).

08.12.2010 року позивачем проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку за період липень-жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт №19273/17-2 від 08.12.2010 року (а.с. 37).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, а саме не подання декларацій за період липень-жовтень 2010 року.

На підставі акту перевірки № 19273/17-2 від 08.12.2010 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000661702/0 від 12.01.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 680,00 грн. (а.с. 32).

Доказів щодо оскарження зазначених податкових повідомлень - рішень у порядку, встановленому чинним законодавством, відповідачем суду не надано.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин в частині порядку погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) за 2009-2010 роки підлягають застосуванню норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181).

Згідно з п. 2.1.4 ч. ст. 2 Закону № 2181 контролюючими органами є податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2181 платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з п. 1.2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 4.2.2 «а» п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181).

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі якщо платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

На день розгляду справи суду не надано доказів оскарження надісланих податкових повідомлень - рішень у законодавчо визначеному порядку.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПК України).

На момент набрання чинності Податковим кодексом України 01.01.2011 року відповідач вже мав податковий борг, а тому відповідно до положень п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» йому вже було спрямовано податкові вимоги № 1/7331 від 20.09.2009 р. (розміщено на дошці оголошень 17.06.2010 р.) та друга податкова вимога № 2/2834 від 19.06.2010 р. (розміщено на дошці оголошень 25.11.2010 р.), проте заходи примусового характеру не призвели до погашення податкового боргу (а.с. 40-41).

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, виходячи з викладеного сума у розмірі 2 144,00 грн. є податковим боргом.

Приймаючи до уваги набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755 на день розгляду справи, органи державної податкової служби є контролюючими органами (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачений.

Приймаючи до уваги те, що сума податкового боргу у розмірі 2144,00 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості або необґрунтованості позову, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 14010100, р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) заборгованість з податку на додану вартість та штрафних санкцій у сумі 2144,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.