Ухвала суду № 29362028, 11.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року м. Київ К-26436/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009

у справі №2-а-2721/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009, задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000372301/0 від 26.09.2007, №0000372301/1 від 21.11.2007 та №0000372301/2 від 26.01.2008.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, заявленого в деклараціях за квітень, травень 2007 року, складено акт № 239/2301/00190928 від 18.09.2007, в якому зафіксовано порушення п.п.3.1.1 п.3.1, п.6 ст.6, абз. «в»п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму податкового кредиту на суму нарахованого податку на додану вартість 6127,00 грн. згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Безопасность, охрана, гарантия», на поставку послуг охорони за договором від 29.03.2006 року № 016/а/2006-К, фактичне надання яких не підтверджено підприємством.

На підставі акта перевірки, з врахуванням процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань платником податків, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000372301/0 від 26.09.2007, №0000372301/1 від 21.11.2007 та №0000372301/2 від 26.01.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6127,00 грн. за квітень 2007 року.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Факт здійснення позивачем господарської операції з ТОВ «Безопасность, охрана, гарантия»підтверджений актами наданих послуг з додатками, оплата за послуги підтверджена відповідними платіжними дорученнями. ТОВ «Безопасность, охрана, гарантия»у встановленому порядку видані податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість в ціні вартості отриманих послуг віднесені до складу податкового кредиту.

Крім того, одночасно з нарахуванням позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2007 року ТOB «Безопасность, охрана, гарантія»збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Проведеною відповідною перевіркою контрагента позивача порушень щодо нарахування податкових зобов'язань по правовідносинам з позивачем не виявлено.

Слід зазначити, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентом позивача породжує негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про достатність первинних документів для підтвердження факту понесення позивачем витрат та їх зв'язку з господарською діяльністю, правомірність віднесення позивачем відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному (податковому) періоді.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль