Ухвала суду № 29360398, 11.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"11" лютого 2013 р. Справа № 23/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 рокуу справі господарського суду за позовом до№ 23/09 м. Києва Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго" Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3"про стягнення 158703,36 грн.

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року касаційна скарга у справі №23/09, не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції прийнято 03.12.2012 року.

Строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року, закінчився 24.12.2012 року (з урахуванням вихідного дня), а касаційну скаргу вих. №1 від 28.12.2012 року було подано заявником до Київського апеляційного господарського суду 28.12.2012 року, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті, доданого до касаційної скарги від 28.12.2012 року, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Суд касаційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заявник у касаційній скарзі, посилається на те, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року у справі №23/09 була відправлена судом апеляційної інстанції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" 07.12.2012 року, що й стало, на його думку, причиною пропуску строку подання касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у відновленні строку на подання касаційної скарги слід відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції зверталось Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3". Згідно відмітки на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року у справі №23/09, вищезазначена ухвала, разом з додатковими матеріалами, була направлена заявнику 07.12.2012 року. Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" звернулось до Вищого господарського суду України лише 28.12.2012 року.

Доказів, на підтвердження отримання оскаржуваної ухвали після закінчення строку на касаційне оскарження до суду касаційної інстанції не надано, оскільки заявником звернуто увагу лише на дату відправки вказаної ухвали.

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу оскаржувача на те що, згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що заявником при зверненні з касаційною скаргою з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на касаційне оскарження, не надано належних та допустимих доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що стали причиною пропуску заявником процесуального строку подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, недоведеними та відхиляє доводи скаржника, що викладені у клопотанні, про наявність об'єктивних обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року у справі №23/09 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 53, 86, 105, 110, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" про відновлення строку на подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року у справі №23/09 повернути скаржнику.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація №3" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві) судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням №5 від 10.01.2013 року.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук