Ухвала суду № 29357030, 06.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/5338/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. по справі № 2а-1870/5338/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанські корма"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанські корма» до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах № 0000561503/0/5609 від 24 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанські корма" по податку на додану вартість в загальній сумі 514837 (п'ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 50 коп., із них за основним платежем 414148 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 100689 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положення ст.ст.54,123,198,200,201,203 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2011 р. ДПІ в м. Сумах проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта господарювання ТОВ "Слобожанські корма" з питань достовірності визначення податкового кредиту за період з березня 2008 року по листопад 2009 року та травень 2011 року за результатами якої складено акт № 8/15-319/34268044 (т.а.с.15-29), в якому вказується про порушення ТОВ "Слобожанські корма" вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого збільшена сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за період з листопада 2008 року по листопад 2009 року на 451 360 грн. та про порушення п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого збільшена сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2011 року на суму 11 394 грн.

В акті перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 11.04.2011 року №488/23-05/34268050 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2008 року по 28.02.2011 року" вказується на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та проведення ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Актом перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 07.02.2012 року №149/2305/36802819 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевіркм ТОВ "Оптісвіт" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 15.10.2009 року по 31.12.2011 року" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та проведення ТОВ "Оптісвіт" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

В акті перевірки ТОВ "Слобожанські корма" від 03.01.2012 року зазначено, що відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, правочини, вчинені підприємством протягом перевіреного періоду з ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" та ТОВ "Оптісвіт", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Цей акт перевірки став підставою для прийняття 24.01.2012 року податкового повідомлення-рішення № 0000561503/0/5609 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанські корма" по податку на додану вартість в загальній сумі 514837 грн. 50 коп., із них за основним платежем 414148 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 100689 грн. 50 коп. .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом справи встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Висновки перевіряючи, викладені в акті перевірки носять характер суб»активних припущень та не підкріплені жодними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Визначення валових витрат надано в п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким валові витрати виробництва та обігу ? це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно ст. 5 цього ж Закону включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин, дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, визначено, що бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зокрема, є: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як встановлено судовим розглядом, відповідно до договору поставки № 02/10/07 між ТОВ "Слобожанські корма" та ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" постачальник (ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки") зобов'язується передавати протягом строку дії договору у власність замовнику, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати протягом строку дії договору товар, в кількості, асортименті та по цінам вказаним у накладних постачальника. Максимальна вартість поставленого, але не оплаченого товару згідно договору складає не більше 150 000грн. оплата отриманого товару здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з дати поставки товару. Платежі проводяться замовником у безготівковій формі на поточний рахунок постачальника або готівкою в касу постачальника у відповідності з порядком, встановленим чинним законодавством України.

Факт відвантаження контрагентом ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" товару, поставки його, отримання та оплати товару позивачем підтверджується копіями виписок по банківському рахунку, копіями видаткових накладних, копіями податкових накладних, копіями товарно-транспортних накладних, копіями податкових декларацій за відповідні періоди.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства ТОВ "Слобожанські корма", тобто підтверджується реальність господарських операцій з ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки" в листопаді 2008 року - листопаді 2009 року, тому висновки контролюючого органу про те, що операції носили безтоварний характер, а тим більш про те, що правочин є нікчемним суд визнає безпідставними, а рішення про донарахування за цими поставками податкових зобов'язань - протиправним.

Спірні правовідносини за період травень 2011 року регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 встановлено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Факт відвантаження контрагентом товару, поставки його, отримання та оплати товару позивачем в травні 2011 року підтверджується копіями виписок по банківському рахунку позивача, копіями видаткових накладних, копіями податкових накладних, копіями товарно-транспортних накладних.

Позиція відповідача про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", ТОВ "Оптівіст" не доведена, оскільки висновок ДПІ в м. Сумах в акті перевірки базується лише на підставі отриманої інформації з ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, в якому проведено лише аналіз податкової звітності за 2010 рік, хоча спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами роботи з листопада 2008 по листопад 2009 років, а також травня 2011 року, головною підставою для відповідних висновків ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя слугувало те, що ТОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", ТОВ "Оптівіст" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи доведено виконання всіх вимог законодавства щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок позивач надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положеннь ст.ст.54,123,198,200,201,203 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. по справі № 2а-1870/5338/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.