Ухвала суду № 29356552, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/6080/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2012р. по справі № 2а-1670/6080/12

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Зіньківський комбікормовий завод»

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТДВ «Зінківський комбікормовий завод», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії Гадяцької МДПІ Полтавської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки підприємства позивача, за результатами якої був складений акт № 321/15-00687267 від 31.08.12 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування позивачем з питань достовірності віднесення до складу податкового кредиту по звітності з ПДВ за червень 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Агронафтаінвест», та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ Полтавської області Державної податкової служби форми «В4» № 0000071600 від 18.09.12 р. про зменшення від'ємного значення ПДВ в сумі 191171,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.12 р. по справі № 2а-1670/6080/12 позов був задоволений частково: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0000071600 від 18.09.12 р. В інший частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.12 р. по справі № 2а-1670/6080/12 в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вказує на те, що судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 321/15-00687267 від 31.08.12 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань достовірності віднесення до складу податкового кредиту по звітності з ПДВ за червень 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Агронафтаінвест», в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 36.1 ст. 36, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 ГК України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які призвели до завищення податкового кредиту на 191171,67 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з неможливістю віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Агронафтоінвест», оскільки в результаті зустрічної перевірки контрагента не встановлено реального факту проведення господарських операцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст ч. 2 ст. 3, ст. 6, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п. 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., і зазначив, що ним встановлено, що позивачем подано до Зіньківського відділення Гадяцької МДПІ за червень 2012 р. була подана податкова декларація по ПДВ, де в рядку 9 визначено усього податкових зобов'язань - 109286,0 грн., в рядку 17 усього податкового кредиту - 987446 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) становить 878160,0 грн. Податковий кредит сформований по взаємовідносинах з ТОВ «Агронафтоінвест».

В свою чергу судом першої інстанції було з'ясовано, що ТОВ «Агронафтоінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 32136553) зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради та є платником ПДВ (дата початку дії свідоцтва 08.01.04 р.).

Позивачем з ТОВ «Агронафтоінвест» був укладений договір поставки № 259 від 07.06.12 р., предметом якого є поставка олії соняшникової нерафінованої не вимороженої в кількості 110 тонн по ціні 9500,0 грн. за тонну (а.с.55). На виконання договору були оформлені податкові накладні № 4 від 10.06.12 р., № 5 від 11.06.12 р., № 6 від 11.06.12 р., № 8 від 13.06.12 р.; видаткові накладні № РН-0000039 від 10.06.12 р., № РН-0000040 від 11.06.12 р., № РН-0000041 від 11.06.12 р., № РН-0000042 від 13.06.12 р. (а.с. 56 - 66). Доставки придбаного товару здійснювалася автотранспортом на підставі ТТН від 10.06.12 р. № Р-0000478 та № Р-0000477. Оплата проведена у безготівковій формі, що підтверджено копіями платіжних доручень, залучених до матеріалів справи (а.с. 49- 54).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивачем дотримані всі, передбачені Законами України «Про ПДВ», передумови для формування податкового кредиту.

З цього приводу колегія суддів вважає доцільним зауважити, що на час проведення операцій і формування податкового кредиту Закон України «Про ПДВ» вже не діяв, тому посилання на нього в постанові суду першої інстанції є недоречним.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції навів зміст п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 та п. 201.8 ст. 201 ПК України і зроби висновок про те, що ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. Оскільки досліджені судом першої інстанції податкові накладні містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом ДПА України № 969 від 21.12.10 р., позивач правомірно сформував по них податковий кредит. Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходилися в Єдиному державному реєстрі, є зареєстрованим як платник ПДВ, суд першої інстанції визнав помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі відповідач не вказує які саме порушення з боку контрагента позивача, які унеможливили формування позивачем податкового кредиту, були виявлені. Вказуючи лише на те, що суд першої інстанції визнав правомірними дії відповідача по проведенню перевірки, апелянт наполягає на законності податкового повідомлення-рішення. Проте між діями по проведенню перевірки та висновками за її результатами відсутній зв'язок, оскільки правильно проведена перевірка з невірними висновками щодо недотримання платником податків вимог податкового законодавства тягне за собою скасування податкового повідомлення-рішення як незаконного.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.12 р. по справі № 2а-1670/6080/12 в частині, що оскаржена в апеляційній скарзі, прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2012р. по справі № 2а-1670/6080/12 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2012р. по справі № 2а-1670/6080/12 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Зіньківський комбікормовий завод» до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська