Рішення № 29354428, 15.02.2013, Решетилівський районний суд Полтавської області

15.02.2013

№ 2/546/20/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Горулька О.М.,

при секретарі - Гудзенко С.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

прокурора - Звягольського О.О.,

відповідачів - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника відповідачів - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Полтавської ОДА до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитною угодою,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Решетилівського району звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягти з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Полтавської ОДА заборгованість за кредитною угодою № 1689-09 від 02 вересня 2009 року у загальному розмірі 16274,00 грн., у тому числі:

-заборгованість по тілу кредиту 8000 грн.;

-заборгованість по відсотках 7777 грн.;

-пеня 497 грн.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 26.05.1998 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 року «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та Указу Президента України від 27.03.1998 року «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» створено Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Полтавської ОДА (далі Фонд).

02.09.2009 року між Фондом та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду № 1689-09, згідно якої Фонд надав позичальнику кредит на будівництво житлового будинку у розмірі 100 000 грн. строком на 14 років 5 місяців. Оскільки дана угода була укладена в інтересах сімї, то обовязок по поверненню кредиту покладається і на дружину позичальника ОСОБА_3

На забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 умов кредитної угоди 02.09.2009 року між Фондом та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, згідно якого поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе солідарне з позичальником зобовязання по виконанню умов кредитної угоди.

Станом на 08.08.2012 року позичальник ОСОБА_2 жодних платежів, направлених на погашення кредиту, не сплачував, а тому утворилася його заборгованість за даною кредитною угодою у розмірі, вказаному в позовній заяві.

В ході судового розгляду справи представником позивача ОСОБА_1 позовні вимоги були збільшені і станом на день вирішення справи позивач просить стягти з відповідачів солідарно заборгованість за кредитною угодою № 1689-09 від 02.09.1999 року у загальному розмірі 22345 грн., у тому числі:

-заборгованість по тілу кредиту 12000 грн.;

-заборгованість по відсотках 9289 грн.;

-пеня 1026 грн.

В судовому засіданні прокурор Звягольський О.О. та представник позивача ОСОБА_1 позов підтримали, просять його задовольнити, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, і, крім того, суду пояснили, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до Фонду із заявою про надання кредиту на будівництво житлового будинку. Було обумовлено суму кредиту, графік погашення кредиту та розрахунок щоквартального платежу для погашення кредиту. Розмір відсоткової ставки за користування кредитом становить 3% річних. Графік погашення кредиту (додаток №1 до угоди) зазначає лише порядок і строки погашення тіла кредиту. Пеня за несвоєчасне виконання позичальником своїх грошових зобовязань по кредиту вираховувалася відповідно до вимог п. 5.2 кредитної угоди. Відповідач особисто ознайомився з умовами кредитування та підписав кредитну угоду і додатки до нього, при цьому особисто взяв на себе зобовязання про внесення щоквартального внеску в рахунок погашення кредиту у розмірі 2000 грн. Ця сума стала підставою для розрахунку строку погашення кредиту. Відповідач ОСОБА_2 злісно ухиляється від погашення кредиту і на погашення кредиту до цього часу не вніс жодної суми. Оскільки Фонд є державним і фінансується з Державного бюджету, прокурор має право звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що дійсно він уклав зазначену вище кредитну угоду і в результаті цього отримав кредит в сумі 100 000 грн. декількома траншами. Восени 2010 року до нього зателефонували з Фонду і поставили вимогу сплатити відсотки за користування кредитом до ІІІ кварталу 2010 року в сумі 3000 грн. та сам кредит у розмірі 2000 грн. Він не зрозумів, чому потрібно сплачувати відсотки, звернувся з цього приводу до Фонду, але там підтвердили вимоги. Вони з дружиною залишилися без роботи, крім того не мала успіху його діяльність по вирощуванню та реалізації домашньої птиці, на що він сподівався, а тому він взагалі не сплачував кредит та відсотки за його користування. Має надію на працевлаштування і тоді почне частково сплачувати кредит.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала і суду пояснила, що у 1990 році вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Про намір чоловіка укласти дану кредитну угоду та про її укладення їй було відомо і вона проти цього не заперечувала, оскільки ця угода укладалася в інтересах всієї сімї для будівництва житлового будинку для спільного поживання. Підтвердила показання відповідача ОСОБА_2 в частині обставин виконання ним умов кредитної угоди.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав і суду пояснив, що позичальник ОСОБА_2 є його рідним братом. Він укладав договір поруки і при цьому розумів, що бере на себе зобовязання погасити кредит у разі невиконання братом умов кредитної угоди. 08.06.2012 року від Фонду він отримав першу письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитом, зателефонував брату, але той запевнив його, що заборгованість буде погашена. Він особисто в рахунок погашення заборгованості не платив нічого.

Відповідачка ОСОБА_5 позов не визнала і суду пояснила, що договір поруки на забезпечення виконання вказаної вище кредитної угоди вона підписувала і при цьому розуміла, які зобовязання бере на себе та усвідомлювала розмір своєї відповідальності. 08.06.2012 року вона отримала від Фонду письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитною угодою, зателефонувала позичальнику ОСОБА_2, але той запевнив її, що сам ліквідує заборгованість. Тому вона в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою нічого не сплачувала.

Представник відповідачів ОСОБА_6 вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, на його думку, позов був поданий до суду особою, яка не має повноважень на ведення справи в суді. Крім того вважає, що позивачем порушено вимоги ст. 559 ЦК України в частині строків предявлення поручителю претензій з приводу не виконання позичальником умов кредитної угоди, а тому вважає поруку припиненою.

Із матеріалів справи та наявних у ній доказів вбачається, що згідно копії кредитної угоди № 1689-09 ця угода була укладений 02 вересня 2009 року між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 5-6).

Згідно розділу 1 Угоди Фонд надає позичальнику поетапно кредит на будівництво житлового будинку за адресою: с-ще Решетилівка Полтавської області, вул. Шевченка, 163 строком на 14 років 6 місяців в загальній сумі 100000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 3% річних у національній валюті України з погашенням кредиту у повному обсязі та процентів за користування кредитом до 30 листопада 2023 року. Кредит сплачується щоквартально відповідно зі Строковим зобовязанням .

Пунктом 4.4 Угоди передбачено, що погашення кредиту здійснюється рівними частинами щоквартально, починаючи з 3 кварталу 2011 року до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а за 1У квартал до 30 листопада поточного року, останній платіж здійснюється до 30 листопада 2023 року.

Згідно п. 4.5 Угоди відсотки за користування кредитом нараховуються з дня отримання першого етапу кредиту та сплачуються раз на рік в кварталі початку повернення кредиту відповідно до Строкового зобовязання.

Згідно п. 5.2 Угоди за порушення строків повернення кредиту та відсотків за його використання, передбачених у п.п. 4.4, 4.5 Угоди, позичальник сплачує Фонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення боргу.

Узгодженим між сторонами Строковим зобовязанням (а.с. 6) передбачено обовязок позичальника, починаючи з ІІІ кварталу 2011 року і закінчуючи ІУ кварталом 2023 року, щоквартально в порядку погашення основної суми кредиту сплачувати Фонду 2000 грн.

Ця сума зазначена і у узгодженому між сторонами Розрахунку щоквартального платежу для погашення кредиту (а.с. 7). При цьому в даному розрахунку відповідач ОСОБА_2 вчинив власноручний напис, підтверджений ним в судовому засіданні, про взяття на себе зобовязання щоквартально сплачувати в порядку повернення кредиту 2000 грн.

Із доданої до позовної заяви копії договору поруки № 1062-09 (а.с. 9-10) вбачається, що даний договір був укладений між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 02 вересня 2009 року на забезпечення позичальником ОСОБА_2 виконання умов кредитної угоди № 1689-09 від 02 вересня 2009 року. За цим договором поручителі взяли на себе солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитною угодою.

Із копій платіжних доручень (а.с. 76-80) вбачається, що на виконання умов кредитної угоди Фондом було перераховано позичальнику ОСОБА_2 наступні суми грошових коштів:

-04.09.2009 року 60000 грн.;

-09.12.2009 року 20000 грн.;

-14.06.2010 року 10000 грн.;

-25.06.2010 року 5000 грн.;

-16.09.2010 року 5000 грн.

Із бухгалтерської довідки та розгорнутого розрахунку заборгованості за даною кредитною угодою (а.с. 103), що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобовязань позичальника, в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним жодних коштів не вносив, внаслідок чого станом на 23 січня 2013 року утворилася його заборгованість перед позивачем за кредитною угодою у загальному розмірі22315 грн.

Згідно копій вимог від 07.02.2012 року № 60 та від 29.05.2012 року № 232 (а.с. 11) позивачем відповідачеві ОСОБА_2 були направлені письмові вимоги про наявність заборгованості та необхідність її погашення. Ці вимоги були отримані відповідачем відповідно 09.02.2012 року та 31.05.2012 року.

Згідно копії вимоги від 06.06.2012 року № 250 (а.с. 12) позивачем відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як поручителям, була направлена письмова вимога про наявність заборгованості позичальника за кредитною угодою та необхідність її погашення. Ця вимога була отримана відповідачами 08.06.2012 року.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України:

1.За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

2.До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором позики.

Відповідно до частини 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позов до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до приписів п. 24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Судом встановлено, що кредитною угодою № 1689-09 від 02 вересня 2009 року визначено строк виконання позичальником ОСОБА_2 свого зобовязання у повному обсязі, а саме - до 30 листопада 2023 року.

За таких обставин суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів ОСОБА_6 на порушення позивачем шестимісячного строку предявлення вимоги до поручителів і закінчення у звязку з цим поруки.

Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідачів ОСОБА_6 на відсутність у прокурора повноважень на ведення даної справи в суді, оскільки, як вбачається з Положення про обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 302 від 23.06.1998 року (а.с. 14-15) одним із джерел формування коштів Фонду є державний бюджет, а тому правовідносини, що виникли між сторонами з приводу кредитної угоди, стосуються інтересів держави.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 65 Сімейного кодексу України, на який посилається позивач, при укладенні договорів одного із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.

Судом встановлено, що зазначена вище кредитна угода була укладена відповідачем ОСОБА_2, як одним із подружжя, в інтересах сімї, і цей факт не оспорюється ніким із осіб, які беруть участь у справі, більше того, він підтверджений самою відповідачкою ОСОБА_3 У звязку з цим позивач вправі предявити вимоги до позивачки ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитною угодою солідарно з позичальником.

Судом також встановлено, що відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неналежним чином виконуються їхні обовязки позичальника та поручителів за кредитною угодою № 1689-09 від 02 вересня 2009 року та договором поруки № 1062-09 від 02 вересня 2009 року, внаслідок чого утворилася їхня заборгованість перед позивачем у розмірі 22315 грн., позивач має право вимагати погашення цієї заборгованості, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 523, 526, 554, 559, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ч.ч. 2,4 ст. 65 Сімейного кодексу України, п. 24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд ,-

Р І Ш И В :

Позов прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Полтавської ОДА до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитною угодою задовольнити.

Стягти з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, та ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь держави на розрахунковий рахунок 26007173343001 Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Полтавської ОДА, ідентифікаційний код 30063321, заборгованість за кредитною угодою № 1689-09 від 02 вересня 2009 року у розмірі 22315 (двадцять дві тисячі триста пятнадцять) грн. солідарно.

Стягти з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, та ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 40 коп. солідарно.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий :