Постанова № 29347844, 12.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

9.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/6565/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Луганській області до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського про зобов'язати виконати вимогу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна фінансова інспекція в Луганській області звернувся з позовом до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського про зобов'язання виконати п. 3 в частині невідшкодованих коштів в сумі 2432515,86 грн., п. 4, п. 5, п. 6, п. 7 вимоги від 10.05.2012 №12-07-14-14/5518.

В адміністративному позові позивач послався на наступне.

Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, відповідно до п.2.22 Плану роботи Держфінінспекції в Луганській області на І квартал 2012 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Хімічного казенного об'єднання імені Петровського за період з 01.10.2009 по 01.01.2012 року.

За результатами проведеного контрольного заходу було складено акт ревізії від 23.04.2012 № 08-21/013, який було підписано 07.05.2012 без заперечень, що свідчить про згоду відповідача з встановленими і зафіксованими порушеннями.

ДФІ в Луганській області направила відповідачу вимогу від 10.05.2012 № 12-08-14-14/5518 про усунення виявлених ревізією фінансових порушень з терміном виконання та надання інформації до 20.05.2012 року.

На виконання зазначеної вимоги від відповідача надійшла відповідь від 25.05.2012 року. Тобто, відповідачем був пропущений термін надання інформації. Зміст даної відповіді свідчить про те, що суми встановлених порушень були відшкодовані у частковому розмірі, а саме у сумі 114 257, 50 грн.

Так, під час ревізії встановлено порушень на 9 406 436, 42 грн., з яких порушення, що призвели до втрат ресурсів - 3 052 265, 49 грн., інші порушення фінансової дисципліни - 6354170, 93 грн., з яких станом на момент подання позову залишається невідшкодованою сума - 2 938 007, 99 грн.

Так, ревізією фактичного контролю за збереженням активів на відповідальному зберіганні встановлено нестачу продуктів утилізації, що призвело до нестачі продуктів утилізації на загальну суму 114 257, 50 гривень.

Крім того, в ході інвентаризації встановлено лишки продуктів утилізації у сумі 6 831, 68 гривень, які були оприбутковані на балансовий рахунок у зазначеній сумі.

Також, встановлено нестачу запасів давальницької сировини на суму 198 391, 86 грн. та нестачу залізничної колії загальною довжиною 1 485 м, чим нанесено збитків підприємству на суму 2 234 124, 00 гривень, які на момент подання позову залишаються не відшкодованими.

Крім того, ревізією встановлено, що відповідачем у січні 2012 року, без фактичного отримання товарів і послуг, було списано на витрати 174 000, 00 грн. Так, відповідачем було укладено договір з ТОВ "Універсалоптторг-X" від 02.08.2011 №601/8-11 на ремонт та виготовлення тари під стартові та маршові двигуни. У акті виконаних робіт від 12.01.2012 зазначено, що виконавцем виконані роботи з ремонту та виготовлення тари під стартові та маршові двигуни у кількості 209 штук на суму 174 000, 00 грн. Проте, зазначена тара протягом 2011 року та І кварталу 2012 року відповідачу не надходила, постачальник дебіторів не значиться. Таким чином в порушення вимог ст.193 Господарського кодексу України, нанесено збитків на суму 174 000,00 грн.

Ревізією обґрунтованості витрачання коштів на благодійну, спонсорську та іншу допомогу також встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем протягом 2010-2011 років було надано благодійної допомоги з перевищенням граничного розміру, не передбаченої фінансовим планом на суму 83 055, 55 грн., що призвело до збитків на вказану суму.

Також, здійснення відповідачем протягом ревізійного періоду витрат на оплату теплової та електричної енергії, спожитих сторонньою юридичною є порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до збитків на суму 219 710, 56 грн.

До Відповідача також було застосовано штрафні санкції, а саме нараховано пеню за прострочення строків поставки товару, тобто за порушення вимог статті 193 Господарського кодексу України у сумі 28 726, 02 грн., чим нанесено збитків на вказану суму.

Отже, станом на момент подання позову вимога залишається не виконаною, а отже виявлені порушення у сумі 2 938 007, 99 грн. залишаються не усунутими.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати п.3 - в частині невідшкодованих коштів у сумі 2 432 515, 86 грн. , п. 4, п. 5, п. 6, п.7 вимоги від 10.05.2012 року № 12-08-14-14/5518.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що згоден з вимогами щодо зобов'язання виконання частково п.3 вимоги та п. п. 5, 7 вимоги щодо відшкодування суми - 231 173,22 грн. ( у т.ч. 48 683,80 грн. - сума нестачі 985 м.п. ж/д колії, 83 055,55 грн. - витрати на благодійну допомогу, 70 707,85 грн. - залишок нестачі давальницької сировини, 28 726,02 грн. - штрафні санкції за невиконані зобов'язання). Вважає, що позовні вимоги Позивача у частині виконання п.3 вимоги відшкодування коштів у сумі 2 432 515,86 грн. та п. 4, п. 6 не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Обов'язковість судових рішень передбачено статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

- судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

- постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

- невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в України" від 26 січня 1993 року № 2939-12 (далі - Закон № 2939), Указом Президента України «Про положення про Державну фінансову інспекцію України» від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Положенням про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 N 1236.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-12 (далі - Закон № 2939) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до статті 3 Закону № 2939 Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 10 Закону №2939-ХІІ передбачено, головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 15 Закону №2939-ХІІ законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року затверджений Про затвердження Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (далі Постанова № 550).

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно із пунктом 16 зазначеного Порядку ревізія проводиться шляхом фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів. Посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб контролюючого органу та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, відповідно до п.2.22 Плану роботи Держфінінспекції в Луганській області на І квартал 2012 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Хімічного казенного об'єднання імені Петровського за період з 01.10.2009 по 01.01.2012.

За результатами проведеного контрольного заходу було складено акт ревізії від 23.04.2012 № 08-21/013, який було підписано 07.05.2012 без заперечень.

ДФІ в Луганській області направила відповідачу вимогу від 10.05.2012 № 12-08-14-14/5518 про усунення виявлених ревізією фінансових порушень з терміном виконання та надання інформації до 20.05.2012 (том 1, а.с. 349-352).

Відповідно до п. 3 вимоги від 10.05.2012 № 12-08-14-14/5518 ревізією фактичного контролю за збереженням активів на відповідальному зберіганні встановлено:

- нестачу продуктів утилізації, а саме пороху РСІ згідно з ТУ У 24.6-14015318-176-2002 у кількості 226,082119 тон на суму 107 389,01 грн.; брухту алюмінієвих сплавів у кількості 0,82228 тон на суму 6 619,35 грн.; брухту чорних металів у кількості 0,117242 тон на суму 249,14 гривень;

- лишки продуктів утилізації - лома чорних металів у кількості 4,204011 тон на суму 6 831,68 гривень;

- нестачу давальницької сировини, а саме селітри марки ЖВГ у кількості 27,62538 тон на суму 150 663,97 грн.; тротилу чешуірованого у кількості 2,6369 тон на суму 47 727,89 гривень;

За результатами проведеної інвентаризації основних засобів транспортного цеху (автомобільна дільниця) встановлено:

- нестачу - снігоходу «Буран» - інв. №44733 (залишкова вартість дорівнює 0,00 гривень);

- розукомплектацію - трактор «Універсал 445, трактор «2 Т-150», трактор «Т-40», трактор «ЮМЗ-6», КРАЗ 250, моторолер «Муравей»);

Проведеною інвентаризацією основних засобів транспортного цеху (залізнична дільниця) встановлено нестачу залізничної колії у загальній кількості 1 485,00 м на суму 2 234 124,00 гривень.

Внаслідок зазначеного порушено вимоги пункту 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ.

Враховуючи викладене, відобразити в бухгалтерському обліку встановлені лишки та нестачу, встановити винних осіб, та забезпечити відшкодування винними особами нанесених збитків від нестачі у сумі 2 546 773,36 грн. (у разі необхідності звернутись з позовом до відповідного СУДУ)

Відповідно до п. 4 вимоги підприємством проведено витрати на ремонт та виготовлення тари у сумі 174 000,00 грн. без її фактичного отримання, що є порушенням вимог статті 193 Господарського кодексу України. У зв'язку з цим забезпечити відшкодування винною особою завданих збитків Підприємству на суму 174 000,00 грн. (у разі необхідності подати позов до відповідного суду).

Відповідно до п. 5 вимоги ревізією обґрунтованості витрачання коштів на благодійну, спонсорську та іншу допомогу встановлено, що в порушення вимог пунктів 5, 9 ст. 75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ та пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29.11.2006 № 1673 ХКО ім. Г.І. Петровського було надано благодійної допомоги з перевищенням граничного розміру (не більш, як 1 відсоток обсягу

чистого прибутку за результатами попереднього звітного року) на загальну суму 83 055,55 грн., в т.ч. протягом 2010 року - 52 940,53 грн. та протягом 2011 року - 30 115,02 грн. Внаслідок допущеного порушення Підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 83 055,55 гривень.

Враховуючи викладене, вжити заходів щодо повернення зайвих витрат, в тому числі шляхом звернення до відповідного суду у відношенні винних осіб.

Відповідно до п. 6 вимоги здійснення витрат Об'єднанням на споживання теплової та електричної енергії підпорядкованою державною пожежною частиною №10 за період з 01.10.2009 по 01.01.2012 призвело до збитків підприємства на 219 710,56 грн. Вказані дії є порушенням вимог пункту 5 статті 75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІУ, підпункту 2в пункту 13 Постанови №1673.

Враховуючи викладене, відобразити дебіторську заборгованість з підпорядкованою державною пожежною частиною №10 щодо якої здійснено безпідставні витрати. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо відшкодування коштів.

В інших випадках стягнути з винних осіб, що допустили незаконне перерахування, кошти у сумі 219 710,56 грн., в тому числі шляхом звернення до відповідного суду у відношенні винних осіб.

Відповідно до п. 7 вимоги від 10.05.2012 № 12-08-14-14/5518 через взяття зобов'язань, які завідомо неможливо було виконати у визначені у договорі терміни до підприємства було застосовано штрафні санкції (нараховано пеню за прострочення строків поставки товару) у сумі 28 726,02 грн., чим нанесено збитків підприємству на вказану суму.

Враховуючи викладене, стягнути з винної особи (порушення якою своїх трудових обов'язків призвело до невиконання умов договору, і як наслідок, втрати активів підприємства) заподіяних збитків (у разі необхідності звернутись з позовом до відповідного суду).

Під час судового розгляду встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 по справі 2а/1270/7192/2012 за позовом Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського до Державної фінансової інспекції в Луганській області до про визнання протиправними дій та скасування вимоги від 10.05.2012 зазначену позовну заяву залишено без розгляду (том 2, а.с.26).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 апеляційну скаргу Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 по справі 2а/1270/7192/2012 було залишено без задоволення, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 залишено без змін ( том 2, а.с.37-39).

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що передбачено ст. 72 КАС України. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 по справі 2а/1270/7192/2012 залишено без розгляду позовну заяву Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського, вимога ДФІ у Луганській області є чинною на момент розгляду справи та відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" обов'язковою для виконання службовими особами відповідача.

З огляду на те, що станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання п.3 - в частині невідшкодованих коштів у сумі 2 432 515, 86 грн., п. 4, п. 5, п. 6, п.7 вимоги від 10.05.2012 року № 12-08-14-14/5518, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо необхідності виконання зазначених пунктів вимоги.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 72, 94, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Луганській області до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського про зобов'язати виконати вимогу задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Хімічне казенне об'єднання ім. Г.І. Петровського виконати п.3 - в частині невідшкодованих коштів у сумі 2 432 515, 86 грн., п. 4, п. 5, п. 6, п.7 вимоги від 10.05.2012 року № 12-08-14-14/5518.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця