ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.02.13р. Справа № 14/5005/9420/2012
За позовом Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку Суддя Єременко А.В.Представники:
Від позивача:не з'явився; Від відповідача:не з'явився. СУТЬ СПОРУ:
Дніпродзержинська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод № 3" та просить суд зобов'язати повернути до земель Дніпродзержинської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0006 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська (навпроти буд. № 15), з приведенням її у придатний для використання стан.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.12р. (суддя Панна С.П.) порушено провадження у справі №14/5005/9420/2012 та позовна заява прийнята до розгляду.
В зв'язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №1697 від 25.12.12р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №14/5005/9420/2012, справу передано судді Єременко А.В.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.12р. справа №14/5005/9420/2012 прийнята до провадження суддею Єременко А.В. та призначена до розгляду у судовому засіданні.
Відповідач згідно відзиву на позовну заяву проти позову заперечує та вказує на те, що процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544, згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи. В зв'язку з цим, відповідач вважає, що надані позивачем документи, у тому числі і Акт обстеження та дотримання умов використання земельної ділянки від 06.04.2012р., не є належними доказами по справі.
12.02.2013р. відповідач надав до господарського суду клопотання (вх. №8946/13) про розгляд справи за відсутності його представника.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Актом обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 06.04.2012р., складеним головними спеціалістами відділу самоврядного контролю управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Квіткою Олександром Володимировичем та Романко Світланою Володимирівною за участю головного спеціаліста - архітектора управління головного архітектора міста Полюлі О.І., у результаті повторного обстеження встановлено: за адресою вул. Колеусівська (навпроти будинку №15) на площі 0,0006 га розміщено торгівельний кіоск (реалізація хлібобулочних виробів ТОВ "Хлібозавод №3"). Актом також встановлено, що договір оренди земельної ділянки на момент повторного обстеження не оформлено, що не відповідає вимогам ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Вказаний акт складений на підставі Положення про відділ самоврядного контролю управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №496 від 25.06.2008р. "Про затвердження положень про управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради та його відділи".
Згідно з п.3.4. вказаного Положення відділ самоврядного контролю управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради відповідно до покладених на нього завдань запобігає порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасно виявляє такі порушення та вживає відповідних заходів щодо їх усунення.
Відповідно до п. 4.3. Положення про відділ самоврядного контролю, до повноважень відділу належить здійснення перевірок організацій, установ та підприємств міста щодо додержання ними чинного законодавства з питань, що відносяться до компетенції відділу. Розглянувши позовні вимоги, господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають всі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
Згідно статей 189, 190 Земельного кодексу України міські ради мають у своїх повноваженнях здійснювати самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями комунальної власності відноситься до повноважень міських рад, в даному випадку -Дніпродзержинської міської ради.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Визначення поняття "самовільно зайнята земельна ділянка" витікає із статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" відповідно до змісту якої самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
За ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Відповідач не заперечує обставин розміщення ним на земельній ділянці торгового кіоску з реалізації хлібобулочних виробів по вул. Колеусівській, в районі будинку № 15.
Так, районною комісією з розміщення та продовження терміну експлуатації МАФ для здійснення підприємницької діяльності на території Баглійського району ТОВ «Хлібзавод №3» погоджено місце розташування та визнано доцільним розміщення торгового кіоску з реалізації хлібобулочних виробів по вул. Колеусівській, в районі будинку № 15 (№ 138 за переліком МАФ»), що підтверджується Витягом із протоколу № 5 від 21.05.2009р.
Також, листом від 02.07.2010 р. № 243, отриманим Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 05.07.2010р., відповідач звернувся до позивача з проханням оформити документи на землекористування за адресою: вул. Колеусівська, в районі будинку № 15 (№ 138 за переліком МАФ»).
Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України (п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Вказаний вище Акт обстеження складений повноважним складом відділу самоврядного контролю управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради. Копія акта відправлена на адресу ТОВ «Хлібзавод №3» поштою, про що свідчить відмітка в акті та підтверджується реєстром розсилки поштової кореспонденції управління земельних відносин міської ради за квітень 2012 року.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів, які підтвердили б правомірність використання земельної ділянки.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно проведення перевірки не уповноваженими особами.
Спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (міста Дніпродзержинська), то повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) цієї земельної ділянки здійснює Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Тобто у даному випадку, проведення позивачем у порядку самоврядного контролю перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем під час користування ним земельною ділянкою, що знаходиться у комунальної власності, є правомірним.
Судові витрати на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести відповідача, оскільки позов задоволено.
Позивачу відповідно до Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачений за платіжним дорученням № 864 від 10 серпня 2012р. судовий збір у розмірі 45,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3" (51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, буд. 66, оф.68, код ЄДРПОУ 34984708) повернути до земель Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0006 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська (навпроти будинку № 15), з приведенням у придатний для використання стан, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3" (51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, буд. 66, оф.68, код ЄДРПОУ 34984708) на користь Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) 1 073,00 грн. судового збору, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Дніпродзержинській міській раді (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжного доручення № 864 від 10 серпня 2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у розмірі 45,00 грн.
Суддя А.В.Єременко
Судове рішення № 29347828, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 15.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/5005/9420/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: