Рішення № 29344905, 12.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р. Справа № 909/64/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Симона Петлюри, 25, Шевченківський район, м. Київ, 01032, в особі Південно-Західної електроенергетичної системи, вул. Богуна, 5, м. Вінниця, 21100

до відповідача: Приватного виробничого підприємства "Насосенергопром", юридична адреса:вул. Євгена Коновальця, 227А, м. Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. Незалежності, 10А/8, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення коштів у сумі 5 158,14 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Горопашний Ігор Вікторович - начальник юридичного відділу, (довіреність б/н від 11.02.13)

від відповідача: 1. Пахнич Михайло Васильович - представник, (довіреність №11/02 від 11.02.13)

2. Якубовська Лариса Степанівна - представник, (довіреність №11/02-1 від 11.02.13)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної системи (далі Позивач) звернулося в суд із позовом до Приватного виробничого підприємства "Насосенергопром" (далі Відповідач) про стягнення коштів у сумі 5 158,14 грн., з яких 2419,95 грн. пені, 2320,5 грн. штрафу та 417,69 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача подали відзив на позовну заяву за Вих.№10-01/29 від 17.01.13, в якому позов визнали частково, мотивуючи, що правомірним буде застосування відповідальності за порушення терміну поставки в семиденний термін після отримання претензії, тобто, за період з 24.10.12 по 13.11.12. Вважає, що відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 7% від вартості товару не підлягає застосуванню, оскільки договір було розірвано позивачем в односторонньому порядку на підставі листа від 13.11.12 №10-01/5159. Також заперечував щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки аванс ним повернуто без заяви Покупця (відповідача), а добровільно.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

27.08.12 між сторонами по справі в результаті проведення процедури державних закупівель укладено Договір №274/20 Про закупівлю товарів за державні кошти, предметом якого є поставка 5 мотопомп Daishin SCH-5050HX, вартість яких становить 33150 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору поставка товару здійснюється у вересні 2012 року. Строк поставки товару - протягом 7 (семи) календарних днів після перерахування авансу.

Порядок оплати встановлено п.4.1 Договору, а саме: перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника авансу у розмірі 30% від суми договору. Решта коштів у розмірі 70 % перераховується на рахунок Постачальника протягом 15-ти банківських днів з дати отримання товару.

На виконання п.4.1. Договору позивач на підставі платіжного доручення №2261 від 06.09.12 (а.с.33) перерахував відповідачу аванс в сумі 9945 грн. (30 % від суми договору).

Відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки в термін, передбачений п.5.1. Договору не поставив відповідачу товар, а 19.10.12 повернув позивачу аванс в сумі 9945 грн. (а.с.42).

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст.231 ГК України.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення строків передачі товару Покупець має право стягнути з Постачальника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якої допущено прострочення виконання зобов"язання. за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Відповідно до п.7.5. Договору у разі невиконання Постачальником договірних зобов"язань, всі авансові платежі підлягають поверненню протягом 3 (трьох) днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника з нарахуванням процентів за користування коштами у розмірі 0,1 % від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Постачальника.

Так, відповідно до п.5.1. Договору термін виконання зобов"язання по поставці товару чітко визначено - протягом 7 (семи) календарних днів після перерахування авансу. Так як аванс було перераховано відповідачу 06.09.12, то останній зобов"язаний поставити товар в строк до 13.09.12, чого останній не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

За порушення відповідачем умов договору, позивачем правомірно на підставі п.п.7.2, 7.5. нараховано 2419,95 грн. пені за період прострочки з 14.09.12 по 25.11.12, 2320,5 грн. штрафу та 417,69 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 07.09.12 по 18.10.12. Судом перевірено правильність їх нарахування.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З врахуванням вищенаведеного суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими з врахуванням того, що умовами договору сторін передбачено зобов"язання сторін по дотриманню умов договору та встановлена відповідальність за порушення його умов.

Таким чином до стягнення підлягають 2419,95 грн. пені, 2320,5 грн. штрафу та 417,69 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1720,5 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193, 199, 216, 217, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549 610, 612, 614, 627 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної системи до Приватного виробничого підприємства "Насосенергопром" про стягнення коштів у сумі 5 158,14 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Насосенергопром" (юридична адреса:вул. Євгена Коновальця, 227А, м.Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. Незалежності, 10А/8, м. Івано-Франківськ, 76018, код 22167290) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, Шевченківський район, м. Київ, 01032, код 00100227) в особі Південно-Західної електроенергетичної системи (вул. Богуна, 5, м. Вінниця, 21100, код 21725012) - 2419 (дві тисячі чотириста дев"ятнадцять) грн. 95 коп. пені, 2320 (дві тисячі триста двадцять) грн. 50 коп. штрафу, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 69 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.02.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____помічник судді Шунтов О.М. 15.02.13