ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2013 р. Справа № 5010/688/2012-16/29 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,
при секретарі судового засідання Федорук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ТзОВ "Карпатська нафтова компанія",
вул. Петлюри, 10, м.Івано-Франківськ,76018
до відповідача: Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району
вул.Національної гвардії, 14 г, м. Івано-Франківськ, 76000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача,
Івано-Франківський обласний військовий комісаріат
вул. Шевченка ,11 , м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним Наказу Івано-Франківської КЕЧ району від 24.09.2004р.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, (довіреність б/н від 25.06.12р.)
Від відповідача: Шевчук В. М. - юрисконсульт (довіреність № 28/04 від 02.01.2013 року)
Від третьої особи: Запічний О.І. - представник (довіреність № 4/11/1 від 02.01.13).
Встановив:
В судовому засіданні 05.02.2010р. оголошена перерва до 14:30год, 06.02.12р.
Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні , між Міністерством оборони України та ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія", 24.09.2004р. , був укладено договір міни, відповідно до якого, Міністерству передані квартири, а товариству-об"єкти нерухомого майна, зокрема, військове містечко №13, що знаходиться в по вул. Національної Гвардії, 14-Б, м.Івано-Франківську. Відповідно до Акту прийому передачі від 24.09.2004р. до переліку переданого нерухомого майна військового містечка увійшов 21 об"єкт, в тому числі медпункт, загальною площею 871,3 кв.м., зазначений в плані під літерою "В".
На підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2004р., вказане вище військове містечко №13 перейшло у власність ТзОВ "Карпатська нафтова компанія". Право власності на вказане майно зареєстровано за ТзОВ "Карпатська нафтова компанія", 14.12.2004р., що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно №5834884, виданий 14.12.2004р. Івано-Франківським комунальним підприємством ОБТІ.
Однак, незважаючи на укладений договір міни, 24.09.2004р., начальником Івано-Франквіського КЕЧ району був виданий наказ №44 "Про призначення комісії по прийому-передачі адміністративної будівлі 13/20 в м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14Б в/ч А-3382".
На підставі вказаного наказу створена комісія для передачі на баланс військового суду військової частини А-3382 будівлю №20.
Акт прийому передачі складено у день видачі наказу, а саме, 24.09.2004р.
Будівля №20, яка була передана на баланс військового суду є медпунктом.
Однак, приміщення медпункту площею 871,3кв.м., зазначена в плані під літерою "В" та знаходиться за адресою вул.Національної Гвардії, 14 Б, яке належить ТзОВ "Карпатська нафтова компанія", та приміщення №20 передане на баланс військового суду військової частини А-3382, є одним і тим же об"єктом нерухомого майна.
Позивач вважає, що наказ №44 від 24.09.2004р., виданий начальником Івано-Франквіського КЕЧ району є недійсним, оскільки не відповідає вимогам закону та виданий органом, який не мав необхідного обсягу визначеної законом компетенції.
Відповідно до ч.4 Положення "Про порядок передачі об"єктів права державної власності", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998р., передача об"єктів нерухомого майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України.
Станом на 24.09.2004р., органом, уповноваженим на управління у повному господарському віданні якого знаходилось спірне майно, було Міністерство оборони України. Однак, вказаним державним органом не приймалось рішення про передачу спірної будівлі військовому суду Івано-Франківського гарнізону.
Таким чином, начальник Івано-Франківського КЕЧ району не мав необхідної визначеної законом компетенції на підписання оспорюваного наказу.
Будівля медпункту, зазначеної у плані під літерою "В", яка входить до складу групи об"єктів нерухомого майна та знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14Б належить Позивачу на праві власності, а тому, своїм наказом №44 від 24.09.2004р., начальник Івано-Франківського КЕЧ району порушує гарантовані законом права Позивача на володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
З врахуванням викладених обставин представник Позивача просить суд задовольнити позовні вимоги викладені в позовній заяві.
Крім цього, Позивачем подано клопотання про виклик в судове засідання спеціалістів ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" для надання пояснень та надання інвентарної справи на об"єкти нерухомості по вул. Національної Гвардії, 14 Б, в м.Івано-Франківську.
Однак, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів, надавши оцінку яким суд має можливість винести відповідне рішення. Предметом спору у даній справі є наказ начальника Івано-Франквіського КЕЧ району, правова оцінка якому судом може бути надана без пояснень спеціалістів ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації".
Відповідач позовні вимоги заперечив, вважає їх безпідставними, необгрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позов.
В судовому засіданні представник відповідача вказав, що оскаржений наказ носить організаційно-розпорядчий характер адресований підпорядковуваному структурному підрозділу та жодним чином не порушує права Позивача. Представник відповідача вважає, що начальник Івано-Франківського КЕЧ району мав право видавати такий наказ, оскільки це входило в його посадові обов"язки, а також він був наділений відповідними повноваженнями.
Крім цього, на момент видачі наказу №44 від 24.09.04, Позивач не був власником майна, а саме будівлі медпункту. Право власності Позивач набув лише 14.12.2004р., після укладення договору купівлі-продажу військового містечка №13.
З врахуванням викладених обставин, відповідач не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а тому просить суд в позові відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не подав письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог, незважаючи на вимогу суду викладену в ухвалах від 18.12.2012р. та від 22.01.2013. Однак в судовому засіданні поставив під сумнів законність оскарженого Позивачем наказу та наголосив на тому, що начальник Івано-Франківського гарнізону Семегін В.О., який нібито підписав наказ начальника Івано-Франківського КЕЧ району №44 від 24.09.2004р. не мав на це достатніх повноважень.
Крім цього, візуально порівнявши підпис начальника Івано-Франківського гарнізону Семегіна В.О, вчиненого на Акті прийому-передачі адміністративної будівлі в/ч А-3382 за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14 Б з підписом на оспорюваному наказі, прийшов до висновку, що наказ підписаний не начальником Івано-Франківського гарнізону полковником Семегіном В.О., а невідомою особою.
Також , представник третьої особи звернув увагу суду на ту обставину, що підпис начальника Івано-Франківського гарнізону, виконаний на наказі начальника Івано-Франківського КЕЧ району №44 від 24.09.2004р. не завірений печаткою, а ні Івано-Франківського гарнізону, а ні Івано-Франківського КЕЧ району.
З врахуванням вказаної обставини, зробив припущення про незаконний характер вказаного наказу.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, надавши їм оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, приймаючи до уваги наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акта управління господарською діяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ГК України, суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 Господарського кодексу України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з наказу начальника Івано-Франківської КЕЧ району № 44 від 24.09.2004 р. "Про призначення комісії по прийому-передачі адміністративної будівлі 13/20 м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14Б в/ч А-3382", цей документ за своєю суттю є актом управління господарською діяльністю, який породжує майново-господарське зобов'язання щодо передачі вищевказаних будівлі та земельної ділянки на баланс військовому суду Івано-Франківського гарнізону в/ч А-3382.
Позивач, стверджуючи про належність йому на праві власності частини вищевказаної будівлі, а саме: будівлі медпункту, літера «В», що входить до складу групи об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14Б, звернувся з позовом до місцевого суду про визнання цього наказу недійсним.
Даний спір підвідомчий господарському суду, оскільки відповідає вимогам щодо суб"єктивного складу його учасників. Між сторонами склались господарські відносини, врегульовані актами господарського і цивільного законодавства та пов"язані з реалізацією прав власності.
Позивач вказує на те , що підписуючи оспорюваний наказ, Міністерство оборони України, до відання якого входить і Івано-Франківська КЕЧ району не було власником адміністративної будівлі №20, розташованої по вул. Національної Гвардії, 14Б , оскільки в цей же день, між Міністерством оборони України та ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія", був укладений договір міни, за умовами якого, військове містечко №13, що знаходиться в по вул. Національної Гвардії, 14-Б, м.Івано-Франківську, перейшло у власність ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія".
Таким чином, на момент підписання вказаного наказу, Івано-Франківська КЕЧ району не була уповноваженим органом здійснювати передачу майна, а начальник КЕЧ району не мав для цього необхідного рівня повноважень.
Відповідно до Положення "Про порядок передачі об"єктів права державної власності", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998р., передача об"єктів нерухомого майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України.
З врахуванням наведеної правової норми, суд вважає, що наказ № 44 від 24.09.2004р. був виданий з порушенням вказаного вище Положення.
Крім цього, суд прийшов до висновку, що начальник Івано-Франківського гарнізону полковник Семегін В.О. не мав правових підстав на підписання наказу начальника Івано-Франківська КЕЧ району.
Відповідачем не подано суду жодного доказу в підтвердження повноважень начальника Івано-Франківського гарнізону.
Крім цього, суд позбавлений можливості дослідити належність підпису начальника Івано-Франківського гарнізону полковника Семегіна В.О., внаслідок відсутності оригіналу наказу № 44 від 24.09.2004р. Згідно довідки №28/143 від 06.02.2013р., наданої представником Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району , вказаний наказ знищено у 2009році.
Враховуючи викладені обставини суд вважає що оспорюваний наказ був виданий з порушенням вимог чинного законодавства, а тому його слід визнати нечинним.
Незважаючи на ту обставину, що право власності на нерухоме майно військового містечка №13, розташованого по вул. Національної Гвардії, 14-Б, м.Івано-Франківську, до якого відноситься також адміністративна будівля №20, перейшло до Позивача на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2004р., оспорюваний наказ створює перешкошкоди у здійсненні Позивачем свого права власності на об"єкти нерухомого майна військового містечка №13.
З врахуванням викладених обставин та наведених норм закону, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 173, 174, 175, 176 ГК України, Положення "Про порядок передачі об"єктів права державної власності", керуючись ст. 33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" до Відповідача, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання недійсним Наказу Івано-Франківської КЕЧ району №44 від 24.09.2004р.
Визнати недійсним наказ Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району №44 від 24.09.2004р. "Про призначення комісії по прийому-передачі адміністративної будівлі 13/20 м. Івано-Франківськ вул. Національної Гвардії, 14 Б в/ч А-3382"
Стягнути з Відповідача, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району ( вул.Національної гвардії, 14 г, м. Івано-Франківськ, код 08494013) на користь Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" ( вул. Петлюри, 10, м.Івано-Франківськ, код 32873378) - 1073, 00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.02.13
Суддя Калашник В. О.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Попович В. В. 15.02.13
Судове рішення № 29344741, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 06.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/688/2012-16/29. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: