Рішення № 29343641, 30.11.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.11.2012

2/0514/2115/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що під час виконання трудових обов'язків в ніч з 29 червня 2011 на 30 червня 2011 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він був травмований, що підтверджується актами Н-1 та Н-5 від 22.12.2011 року. За довідкою МСЕК від 25 квітня 2012 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи зі строком переогляду 01.05.2013 року. Травма на виробництві завдала ОСОБА_1 фізичних та моральних страждань, що виразилися у переживаннях пов'язаних з пошкодженням здоров'я, порушенням нормального способу життя, для відновлення якого необхідне додаткове лікування. Крім цього, він переніс фізичний біль і по теперішній час відчуває обмеження своїх фізичних можливостей. Моральні страждання обґрунтовує і тим, що не в змозі виконувати певні види робіт у побуті, що принижує його гідність, а також призвело до напружених відносин. Розмір моральної шкоди, він оцінює у 100 000 грн. і просить цю суму стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав викладених в заяві і просить стягнути з відповідача суму моральної шкоди у 100 000 грн.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі та письмові заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, в яких позов не визнає, просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі з наступних підстав. Вважає, що норми ст..237-1 КЗпП України не поширюються на правовідносини між позивачем та відповідачем. Зазначив, що в даному випадку слід керуватися ст.9 Закону України «Про охорону праці», яка покладає обов'язок з відшкодування шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я у процесі трудової діяльності, на Фонд відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Крім цього вважає, що суду не надано належних доказів, які б свідчили факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань. А також зазначив, що нещасний випадок з позивачем виник внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про охорону праці. На підставі викладеного просив відмовити в задоволені позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем.

Копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується, що 03 травня 2012 року останній був звільнений з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров"я (а.с.4-5). Даний факт відповідачем в судовому засіданні не оспорювався.

Під час виконання своїх трудових обов'язків на ПАО «ШУ «Покровське» з позивачем стався нещасний випадок, що підтверджується актами Н-1 та Н-5 від 22.12.2011 року, внаслідок якого отримав травму шийно-грудного відділу хребта. Діагноз, згідно медичних виписки Білозерської міської лікарні: компресійний перелом тіл хребта Д-5 та Д12 з різким больовим, стійким вертеброгеним, м»язово-тонічним синдромом з порушенням функцій хребта.

Згідно довідки МСЕК від 25 квітня 2012 року за № 131014 втрата професійної працездатності складає 50 відсотків та встановлена 3 група інвалідності зі строком переогляду 01.05.2013 року.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України "Про охорону праці"передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився внаслідок невиконання останнім вимог інструкції з охорони праці.

Суд вважає, що шкоду його здоров'ю ОСОБА_1 спричинено в тому числі і з вини підприємства. Ця обставина підтверджується актами форми Н-1 та Н-5 від 22 грудня 2011 року (а.с.8-10) а також самим фактом, того, що нещасний випадок трапився саме на виробництві, яке є небезпечним.

Пошкодженням здоров'я внаслідок отриманої на виробництві травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування нещасного випадку на виробництві, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності.

Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров»я не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок виробничої травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, його вину в настанні нещасного випадку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 100 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» судовий збір на користь держави в розмірі 107,30 грн (сто сім гривень 30 коп) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 30 листопада 2012 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 10 грудня 2012 року

Суддя О.В.Здоровиця

30.11.2012