Рішення № 29341946, 05.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 5006/29/130/2012

„05” лютого 2013р. справа №5006/29/130/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Дельта-С», м.Горлівка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс», м.Горлівка, Донецька область

про: стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 32 411,95грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.01.2013р. по 30.01.2013р. та з 04.02.2013р. по 05.02.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Дельта-С», м.Горлівка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс», м.Горлівка, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 32 411,95грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем рішення господарського суду Донецької області по справі №29/62 від 16.05.2011р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2011р. складає 452 063,18грн., наказу про примусове виконання рішення суду від 17.06.2011р. по справі №29/62, постанови про відкриття виконаного провадження від 24.06.2011р., рішення господарського суду від 16.05.2011р. по справі №29/62, позовної заяви Приватного підприємства «Дельта-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс» про стягнення заборгованості у розмірі 452063,18грн., пені у сумі 29953,90грн., інфляційних витрат у розмірі 17585,26грн., 3% річних у розмірі 6021,80грн., претензії про сплату заборгованості, платіжних доручень.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 7, 20, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 598-609, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 61, 54, 66 Господарського процесуального кодексу України.

14.01.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. За твердженням Відповідача на теперішній час, заборгованість з інфляційними витратами та 3% річних сплачена в повному обсязі. 24.06.2011 року заступником начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції були заарештовані всі рахунки Відповідача, тобто вже через сім днів з моменту винесення рішення про стягнення заборгованості, Відповідач був позбавлений можливості розпоряджатися грошовими коштами. Згідно діючого законодавства, інфляційні витрати та 3% річних – є платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Однак, Відповідач був позбавлений права користуватися грошовими коштами до повного виконання зобов’язань. Крім того, 24.06.2011 року Відповідач навмисно був позбавлений можливості своєчасно виконати Рішення суду по справі №29/62. Неодноразово Відповідач особисто звертався до виконавчої служби з проханням про списання грошових коштів з рахунків на користь Позивача, про що свідчить лист №236 від 23.12.2011 року. Також Відповідач постійно наполягав на стягненні з арештованих рахунків грошових коштів на користь Позивача під час розгляду справи №29/62 з поданням виконавчої служби. Вказує, що вини Відповідача в несвоєчасному виконанні рішення суду немає, а навпаки є докази того, що Відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання. Крім того Відповідачем було надано належним чином засвідчену копію листа від 23.12.2011р. №236 та постанови про звільнення майна з під арешту.

14.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Приватного підприємства «Дельта-С».

30.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 19 617,76грн.

Представник Позивача у судове засідання 05.02.2013р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 05.02.2013р. не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. по справі №29/62 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” на користь Приватного Підприємства „Дельта-С” стягнуто заборгованість 452063,18грн., інфляційні витрати у розмірі 28 972,78грн., 3% річних у сумі 9 562,31грн., пеню у розмірі 35 306,59грн., державне мито в розмірі 5259,05грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,96 грн.

Означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України – 14.06.2011р.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

17.06.2011р. господарським судом були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. по справі №29/62.

Відділом державної виконавчої служби ГМУЮ 24.06.2011р. відкрито виконавче провадження за №27285232, №27285400.

Відповідно до наступних платіжних доручень на рахунок Позивача надійшли кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс»:

- платіжне доручення №U2581804 від 29.08.2011р. на суму 92 194,02грн.;

- платіжне доручення №U1135086 від 25.04.2012р. на суму 36 652,72грн.;

- платіжне доручення №U803367 від 26.03.2012р. на суму 34 309,72грн.;

- платіжне доручення №U464559 від 24.02.2012р. на суму 52 711,55грн.;

- платіжне доручення №U3000181 від 03.10.2011р. на суму 8 593,04грн.;

- платіжне доручення №U1696877 від 14.06.2012р. на суму 12 401,46грн.;

- платіжне доручення №U2306522від 21.08.2012р. на суму 81 367,02грн.;

- платіжне доручення №U2375757 від 20.08.2012р. на суму 27 719,01грн.;

- платіжне доручення №U2067581 від 26.07.2012р. на суму 4 042,98грн.;

- платіжне доручення №U3178115 від 29.10.2012р. на суму 47 010,73грн.;

- платіжне доручення №U2579311 від 04.09.2012р. на суму 14 395,82грн.;

- платіжне доручення №U2108653 від 26.07.2012р. на суму 5 495,01грн.;

- платіжне доручення №U1346671від 18.05.2012р. на суму 15 278,75грн.;

- платіжне доручення №U2781655 від 16.09.2011р. на суму 2 656,53грн.;

- платіжне доручення №U3081179 від 22.10.2012р. на суму 35 500,00грн.;

Відтак як вбачається із вищезазначених платіжних доручення Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс» виконало рішення суду.

На підставі вищевикладеного Позивачем додатково нараховані на суму заборгованості 3% річних за період з 16.05.2011р по 29.10.2012р. оскільки Відповідачем було виконані свої зобов’язання лише 29.10.2012р.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом Відповідачем не здійснено своєчасне погашення боргу за рішенням суду від 16.05.2011р. №29/62, внаслідок чого Позивачем додатково нараховані 3% річних за період з 16.05.2011р по 29.10.2012р. у сумі 12 794,19грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування 3% річних з 16.05.2011р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Як вбачається з позовної заяви Приватного підприємства «Дельта-С» підставою позовних вимог є несвоєчасне виконання рішення суду по сплаті заборгованості.

Відтак означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України – 14.06.2011р.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних з 15.06.2012р. (момент набрання рішення законної сили) по 29.10.2012р. (кінцева дата нарахування, визначена) з урахуванням здійснених Відповідачем оплат суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у сумі 11 661,64грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 19 617,76грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі – це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 19 617,76грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 19 617,76грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Дельта-С», м.Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс», м.Горлівка, Донецька область про стягнення 3% річних у сумі 12 794,19грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Петровська, 16, ЄДРПОУ 33844264, р/р 26009962986605, у ПАТ „ПУМБ”, МФО 334851) на користь Приватного Підприємства „Дельта-С” (84617, м.Горлівка, вул.Судейка, буд. 5/6, ЄДРПОУ 31534243, р/р 26001001333216 в АТ „ОТП Банк”, м.Київ, МФО 300528) 3% річних у сумі 11 661,64грн., судовий збір у розмірі 579,09грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Дельта-С», м.Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Алекс», м.Горлівка, Донецька область про стягнення інфляційних витрат у сумі 19 617,76грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 05.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.13р.