Рішення № 29341811, 12.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/2/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа № 908/132/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група"(69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, буд. 19)

до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

про стягнення суми 65 927,26 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Шацьких С.Д. (дов.№193 від 16.04.2012р.);

Від відповідача - Жердєв І.С. (дов. № 3571 від 28.12.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача вартості поставленої продукції в сумі 62639,16 грн., пені 3288,10 грн., разом 65927,26 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/132/13-г, справі присвоєно номер провадження 20/2/13, справу призначено до розгляду на 25.01.2013р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.02.2013р.

У судовому засіданні 12.02.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано тим, що в порушення умов договору поставки №20/2011/2163 від 30.12.2011р. відповідач не здійснив у повному обсязі оплату за фактично поставлену продукцію згідно з видатковими накладними №РН-0002445 від 26.09.2012р., №РН-0002611 від 09.10.2012р., №РН-0002540 від 16.10.2012р. Заборгованість після часткової оплати в сумі 20000 грн. складає 62 639,16 грн. За несвоєчасний розрахунок за отриману продукцію на підставі п.8.4 договору відповідачу також нарахована пеня за прострочку оплати по кожній з накладних, яка згідно зі здійсненим розрахунком складає всього 3288,10 грн. На підставі ст.ст.11, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, п.п.5.1,8.4 договору позивач просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав. У відзиві зазначив, що в порушення пункту 4.3 договору позивач не передав відповідачу повного пакету товаросупровідних документів, зокрема: рахунків, сертифікатів якості на поставлену продукції, отримання яких є підставою виникнення обов'язку для оплати продукції. В позовній заяві не вказано жодного доказу своєчасного надання цих документів, тому пред'явлення позову є безпідставним, оскільки відсутнє прострочення виконання зобов'язання боржником, внаслідок прострочення самого кредитора. У двох видаткових накладних відсутнє зазначення прізвища, ім'я та по-батькові осіб, уповноважених на отримання продукції, а також обов'язкові реквізити довіреностей, на підставі яких здійснювалася її прийомка, що ставить під сумнів факт приймання відповідачем продукції за цими накладними. Крім того, у додатковій угоді №1 від 24.05.2012р. до договору поставки визначено, що поставка здійснюється за письмовою заявкою покупця, підписаної уповноваженою посадовою особою, в якій вказується кількість продукції, що підлягає поставці. В заяві позивача відсутні посилання на докази замовлення відповідачем продукції за спірними видатковими накладними, отже підстав для її оплати немає. Оскільки порушення умов договору з боку відповідача щодо строку оплати не відбулося, підстави для застосування штрафних санкцій у вигляді пені також відсутні. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю. В додаткових письмових поясненнях відповідач зазначив, що у виставленому в межах договору позивачем рахунку-фактурі №СФ-0001822 від 16.10.2012р. на суму 22 009,10 грн. вказано, що він дійсний до сплати до 16.10.12р., тобто безпосередньо в день його виставлення, що суперечить умовам п.5.1 договору поставки №20/2011/2163 від 30.12.2011р. і тому, на думку відповідача, унеможливлює оплату цього рахунку, який є недійсним, оскільки порушує загальні правила ведення бухгалтерського та податкового обліку. Отже, в будь-якому разі сума позову повинна бути зменшена на 22009,10 грн. згідно з цим рахунком.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011р. між ТОВ «Запорізька електропромислова група» (Постачальник, позивач у справі) та ВАТ "Запоріжсталь" (Покупець, відповідач) укладено договір поставки №20/2011/2163, відповідно до якого постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець - на умовах цього договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

У специфікаціях №1 та №2, які є додатком до договору №20/2011/2163, сторони визначили асортимент продукції, його ціну та орієнтовну кількість.

Відповідно до п.3.1 договору орієнтовна сума договору складає 294286,56 грн. із урахуванням ПДВ. Кінцева сума визначається шляхом сумування вартості продукції, зазначеної у заявках покупця.

Матеріали справи свідчать, що згідно з видатковими накладними №РН-0002445 від 26.09.2012р. на суму 24270,79 грн., №РН-0002611 від 09.10.2012р. на суму 29111,29 грн., №РН-0002540 від 16.10.2012р. на суму 22009,10 грн. позивач поставив на адресу відповідача продукцію в асортименті, узгодженому у специфікаціях до договору. Одержання відповідачем цієї продукції підтверджується відмітками та підписами на накладних особи, уповноваженої на отримання ТМЦ довіреностями ЯЖК№713893 від 26.09.2012р., №ЯЖК №713383 від 09.10.2012р., №ЯЖК713432 від 16.10.2012р.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури №СФ-00001771 від 26.09.2012р. на суму 24270,79 грн., №СФ-0001869 від 09.10.2012р. на суму 29111,29 грн., №СФ-0001822 від 16.10.2012р. на суму 22009,10 грн. Всього на загальну суму 75 391,18 грн.

Згідно з банківською випискою від 17.12.2012р. відповідачем було перераховано суму 20 000 грн., із призначенням платежу: плата за кабельно-провідникова продукція згідно договору 202011/2163 від 30.12.2011р. згідно рах. СФ-001462 і СФ-00001771. Із цих коштів у рахунок оплати за рахунком №СФ-00001771 позивачем зараховано суму 12 752,02 грн., інша частина суми зарахована за рахунком СФ-001462, який не стосується предмету спору. Отже, за спірними видатковими накладними неоплаченою залишилася продукція на суму 62 639,16 грн. (75 391,18 - 12 752,02).

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.1 договору поставки №20/2011/2163 від 30.12.2011р. розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 25 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розд.6 на підставі документів, вказаних в п.4.3 цього договору. За відсутності вказаних документів строк розрахунків вираховується з моменту отримання повного пакету документів.

У пункті 4.3 договору встановлено перелік товаросупровідних документів: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна. В транспортній накладній повинен бути наявний напис кому належить вантаж, а також посилання на номер договору. Всі вказані в цьому пункті документи надаються не пізніше 3-х банківських днів із моменту поставки. При цьому документи за всю фактично поставлена продукцію звітного місяця, а також за продукцію, строк поставки якої припадає на останні дні звітного місяця, надаються покупцю не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що строк виконання зобов'язання щодо оплати ним вищевказаної продукції не наступив, оскільки позивачем порушено умову щодо передачі повного пакету товаросупровідних документів, а саме: сертифікатів якості та податкових накладних. Перебіг 25-денного терміну оплати, за твердженням відповідача, повинен відраховуватись із моменту отримання повного пакету цих документів, а не з моменту поставки. Часткова оплата здійснена на розсуд відповідача, що є його правом.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України, ч.6 ст.265 ГК України).

У частині 2 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правові наслідки невиконання цього обов'язку передбачені ст.666 ЦК України: якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано належних доказів, що не усі товаросупровідні документи були надані позивачем до продукції, поставленої за накладними №РН-0002445 від 26.09.2012р., №РН-0002611 від 09.10.2012р., №РН-0002540 від 16.10.2012р., доказів звернення до відповідача з цього приводу, встановлення розумного строку для передання відсутніх документів, відмови від договору у зв'язку їх ненаданням після спливу цього строку та вчинення дій щодо повернення товару. Крім того, п.8.5 договору сторони встановили відповідальність за прострочку надання документів, однак до моменту виникнення судового спору із вимогами до відповідача оплатити товар, відповідач не заявляв будь-яким способом про факт порушення зобов'язання позивачем. Враховуючи зазначене, суд виходить з презумпції належного виконання Постачальником зобов'язання з надання товаросупровідних документів, передбачених п.4.3 договору, оскільки протилежного відповідачем не доведено.

Суд також враховує, що в судовому засіданні представник відповідача сам факт поставки та прийняття у повному обсязі продукції за вищевказаними видатковими накладними не заперечив, претензій щодо якості продукції не заявлялось, вчинення на накладних підпису саме особою, яка була уповноважена на отримання продукції згідно з відповідними довіреностями, не оспорюється. У зв'язку з цим, судом не приймаються його заперечення щодо відсутності у накладних зазначення прізвища, ім'я та по-батькові цієї особи, реквізитів довіреностей, оскільки лише це не може ставити під сумнів факт прийомки продукції за видатковими накладними.

Неспроможними також є посилання відповідача на те, що в позові відсутні посилання на докази замовлення (письмові заявки) відповідача на поставку продукції за спірними накладними, при тому, що наявність з боку ВАТ «Запоріжсталь» таких заявок взагалі відповідач не спростовує. Крім того, за змістом п.4.4 договору направлення заявки має значення для позивача для встановлення строку поставки, однак за умовами договору ненаправлення заявки не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити прийнятий товар.

Викладені у письмовому поясненні заперечення відповідача щодо унеможливлення оплати рахунку СФ-0001822 від 16.10.2012р. на суму 22009,21 грн., виставленого за накладною №РН-0002540 від 16.10.2012р., який є недійсним, оскільки в ньому зазначено, що він дійсний до сплати до дати його виставлення, є необґрунтованими та не приймаються судом, виходячи з наступного.

Основне призначення рахунку-фактури - це документ, в якому зазначено суму належного за товар платежу, а не строк оплати. Відповідно до встановленого п.5.1 договору терміну оплати за фактично поставлену продукцію (25 банківських днів з моменту поставки), оплата продукції за накладними від 26.09.2012р., 09.20.2012р. та 16.10.2012р. повинна бути здійснена, відповідно - до 31.10.2012р., 13.11.2012р. та 20.11.2012р. включно. Відповідач здійснив лише часткову оплату за накладною від 26.09.2012р. на суму 12 752,02 грн., яка проведена 17.12.2012р.

Всього за спірними накладними поставлено продукцію на загальну суму 75 391,18 грн. Отже, неоплаченою залишилася сума 62 639,16 грн. (75 391,18 - 12 752,02), яка заявлена позивачем до стягнення.

Усі заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним та не можуть бути підставою для звільнення покупця від обов'язку оплатити фактично отриманої у власність продукції.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 62 639 грн. 16 коп. основного боргу основані на договорі, підтверджено відповідними доказами, відповідають вимогам законодавства і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3288,10 грн. на підставі п.8.4 договору, нарахованої, згідно з розрахунком, за кожною накладною з урахуванням часткової оплати.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що за прострочку оплати згідно п.5.1 договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочки від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється за період не більше 6 місяців з дня, коди зобов'язання повинно бути виконано (ст..232 ГК України).

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи встановлені ч.2ст.343 ГК України.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання (ст.614 ЦК України) або наявності обставин, які звільняють його від відповідальності чи зумовлюють відстрочення його виконання (прострочення кредитора ч.4 ст.612, ст.613 ЦК України) не надав.

Факт порушення зобов'язання відповідачем щодо сплати вартості продукції суд вважає встановленим, однак вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково на підставі наведених вище норм законодавства щодо обмеження розміру пені та умов укладеного між сторонами договору. При цьому суд бере до уваги, що згідно з ст.ст.6, 627, 551 ЦК України сторони встановили у п.8.4 договору обмеження щодо розміру пені не подвійною, а лише обліковою ставкою НБУ. У період з 01.11.2012р. по 26.12.2012р. (період визначений позивачем) облікова ставка НБУ становила 7,5%, кількість днів у 2012р. становить 366. Таким чином, підлягає стягненню пеня у розмірі 673,87 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог необхідно стягнути суму 1652,28 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, п/р 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група"(69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, буд. 19, код ЄДРПОУ 32649399, р/р 26005055450001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) суму 62 639 (шістдесят дві тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 16 коп. основного боргу - вартість поставленої продукції, суму 673 (шістсот сімдесят три) грн. 87 коп. пені, 1 652 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дві) грн. 28 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення складено у повному обсязі 15.02.2013р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.