Рішення № 29341554, 07.02.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/19701/12

2-112/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Бабій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 124797,49 гривень.

В подальшому Позивач уточнив свої вимоги і звернув їх також до страхової компанії НАСК «Оранта», зокрема, Позивач просив:

- стягнути з НАСК «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 35000 гривень;

- стягнути з ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 89797,49 гривень.

Свої вимоги Позивач мотивував тим, що 17 грудня 2008 року на перехресті вул. Комінтерну - вул. Жиленка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю належного Позивачу автомобіля «Лексус», д/н НОМЕР_3, та автомобіля марки «Пежо», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києві від 28 січня 2009 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 (Відповідач-1).

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди Позивачу була заподіяна матеріальна шкода, спричинена пошкодженням транспортного засобу «Лексус», д/н НОМЕР_3, розмір якої у відповідності до Звіту №221 від 31.07.2012р. складає 119614,16 грн.

Крім того, зі слів Позивача вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини Відповідача-1, він був змушений також понести інші витрати, зокрема, 960 гривень сплачених за проведення автотоварознавчого дослідження, 3783,29 - видатки на проведення відновлювальних робіт в автомобілі, 256 гривень - вартість транспортування автомобіля «Лексус», д/н НОМЕР_3, на стоянку після ДТП, а також 184,04 гривень - загальна вартість телеграм, направлених на адресу Відповідача-1 з метою повідомлення її про проведення огляду та оцінки пошкодженого автомобіля. Усі ці витрати Позивач також вважає матеріальною шкодою, завданою діями ОСОБА_2, а тому, на його думку, підлягають відшкодуванню.

Позивач вказує, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» відповідальність ОСОБА_2 була застрахована НАСК «Оранта» в межах ліміту в сумі 35000 гривень.

У зв'язку з цим Позивач наполягає на тому, що страхова компанія НАСК «Оранта» зобов'язана відшкодувати матеріальну шкоду в межах обумовленого Полісом ліміту, а обов'язок ОСОБА_2 полягає у відшкодуванні тієї суми матеріального збитку, яка не покривається страховим відшкодуванням.

У судовому засіданні Позивач та представник Позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити. Заявляючи клопотання про поновлення строку позовної давності, сторона Позивача вказує на те, що пошкоджений автомобіль «Лексус», д/н НОМЕР_3, був застрахований в АСТ «Вексель» на підставі договору добровільного страхування. Від вказаної страхової компанії була отримана згода виплату страхового відшкодування в повному обсязі, проте у зв'язку з початком процедури банкрутства Страховика, строки виплати затягнулись, а в листі від 28.09.2011р. АСТ «Вексель» повідомило Позивача про те, що він не був включений до реєстру кредиторів, а відтак страхової виплати не отримає. Саме з цієї дати Позивач пов'язує початок перебігу позовної давності, у зв'язку з чим просить суд не застосовувати наслідки пропуску такого строку.

Відповідач-1 ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог про стягнення з неї матеріальної шкоди в розмірі 89797,49 гривень заперечувала, наполягаючи на тому, щоб суд застосував передбачені законом наслідки пропуску Позивачем строків позовної давності.

Відповідач-2 НАСК «Оранта» у судове засідання представника не направила, будь-яких пояснень з приводу позову не надала. Про слухання справи Відповідач-2 був повідомлений належним чином. За згоди Сторін у справі суд ухвалив розглядати справу у відсутність даного Відповідача на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу «Лексус», д/н НОМЕР_3, є ОСОБА_1. (а.с.4)

17 грудня 2008 року на перехресті вул. Комінтерну та вул. Жилянської в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного Позивачу автомобіля ««Лексус», д/н НОМЕР_3, та автомобіля «Пежо», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

У відповідності до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2009 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, яка порушила пункт 16.6 Правил дорожнього руху України. (а.с.5).

Встановлено, що у зв'язку з одруженням ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2». (а.с.70)

Позивачем надано суду копію Звіту №221 від 31.07.2012р. автотоварознавчого дослідження, проведеного спеціалістами ПП «Експерт-Сервіс-Альфа», з якого вбачається, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Лексус», д/н НОМЕР_3, становить 119614,16 гривень. (а.с. 7-11)

Крім того, до складу матеріальної шкоди, завданої Позивачу, слід віднести кошти, сплачені ним за виготовлення Звіту №221 від 31.07.2012р. в розмірі 960,00 гривень (а.с.19) та за транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором в розмірі 256 грн (а.с.20).

Що стосується витрат на проведення відновлювальних робіт в сумі 3783,29 грн, які підтверджуються рахунком №СА-000055852 від 06.03.2009р. та відповідною квитанцією, то суд не має обґрунтованих підстав для зарахування цих витрат до розміру матеріальної шкоди понад встановлену висновком спеціаліста суму.

Не підлягають відшкодуванню також витрати на оплату вартості поштових телеграм на ім'я Відповідача-1 в розмірі 184,04 гривень, оскільки такі витрати не є прямо пов'язані з виною ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді.

Таким чином, доведеною та обґрунтованою сумою матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1, є 120830,16 гривень.

Судом встановлено, що відповідальність ОСОБА_2 згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» була застрахована на підставі договору укладеного між нею та ЗАТ НАСК «Оранта» (Поліс №ВВ/8779522). (а.с.74)

Ліміт страхового відшкодування за вказаним договором становить 35000 гривень, а франшиза - 0 грн.

Відповідно до ст.22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, стягненню з НАСК «Оранта» на користь Позивача підлягає розмір матеріальної шкоди в межах ліміту страхового відшкодування в сумі 35000 гривень.

У відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, за загальним правилом ОСОБА_2 повинна відшкодувати Позивачу непокритий страховим відшкодуванням розмір шкоди в сумі 85830,16 гривень.

Разом з тим, суд виходить з того, що у відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до матеріалів справи, факт заподіяння Позивачу шкоди стався 17 грудня 2008 року. Проте до суду із позовом про відшкодування завданої йому шкоди Позивач звернувся лише 20 серпня 2012 року.

Позивач подав на розгляд суду клопотання про поновлення йому строку позовної давності посилаючись на те, що він очікував виплати страхового відшкодування від АСТ «Вексель», проте лише 28 вересня 2011 року дізнався про те, що його не отримає. На думку суду, дана обставина не є поважною, оскільки Позивач не був позбавлений права звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 протягом усього періоду переговорів із своєю страховою компанією. Крім того, про відмову у виплаті страхового відшкодування Позивач, як він стверджує, дізнався з листа від 28.09.2011р., а тому навіть після цього мав більше двох місяців для подання позову до ОСОБА_2

Встановлено, що Позивач двічі подавав позови до Відповідача, проте ухвалою від 19.07.2011р. позов було залишено без розгляду, а ухвалою від 07.11.2011р. матеріали позовної заяви повернуті у зв'язку з не усуненням Позивачем виявлених недоліків.

Згідно з ч.1 ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Беручи до уваги викладене, суд не знаходить підстав для визнання причин пропущення Позивачем строку позовної давності поважними.

У відповідності до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У зв'язку з тим, що Відповідач ОСОБА_2 наполягала на застосуванні судом при вирішенні справи наслідків пропущення Позивачем строків позовної давності, суд вимушений у задоволенні позову до неї відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з НАСК «Оранта» підлягає стягненню на користь Позивача сума судового збору в розмірі 350,00 гривень.

Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, 23, 267, 1166, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 35000,00 (тридцять п'ять тисяч) гривень та судові витрати в розмірі 350,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: