Рішення № 29341510, 12.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/14625/12

пр. № 2/759/655/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Теплиці України», треті особи: Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києву, Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Київська міська державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2012 року позивачі звернулися з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просять: зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили ініціювати передачу у комунальну власність територіальної громади АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили підготувати і передати необхідні документи, а саме: копії технічних паспортів, поверхневих планів житлових будинків та перелік майна, що передається в КМДА для підготовки рішення про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Києва житлових будинків АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що позивачі проживають у будинках АДРЕСА_1. Відповідачем на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2005 року та апеляційного суду м. Києва від 18.01.2006 року були внесені зміни до установчих документів та виключено з статутного фонду товариства вищевказані будинки, однак до комунальної власності будинки відповідачем передані не були, чим порушуються житлові права позивачів, оскільки будинки утримуються в неналежному технічному стані, послуги надаються неналежним чином, утримання будинків здійснюються за кошти мешканців, у зв'язку з чим просять позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ВАТ «Агрофірма «Теплиці України» не є власником спірних будівель та не зобов'язане вчиняти відповідні дії.

Представник третьої особи Регіонального відділення фонду державного майна України в м. Києві позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник третьої особи Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації до суду не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Представник третьої особи Київської міської державної адміністрації до суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Встановлено, що в 1999 році проведено приватизацію ВАТ Агрофірми «Теплиці України», під час якої на підставі договору безоплатної передачі державного майна від 13.10.1996 року, орган приватизації (Регіональний фонд державного майна м. Києва) включив житлові будинки по АДРЕСА_1 до переліку майна, яке підлягало приватизації. Дана обставина встановлена рішенням суду (а. с. 32-35), а тому не підлягає доказуванню в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2005 року визнано частково недійсною приватизацією ВАТ Агрофірма «Теплиці України» в частині включення житлових будинків під АДРЕСА_1 до Статутного фонду ВАТ «Агрофірма «Теплиці України». Визнано частково недійсним договір безоплатної передачі державного майна від 13.10.1996 року, укладеного між ВАТ Агрофірма «Теплиці України» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву в частині передачі вищевказаних будинків у приватну власність ВАТ «Агрофірма «Теплиці України», зобов'язано внести зміни до Статуту підприємства та виключити із статутного фонду товариства майно, що складається із зазначених житлових будинків (а. с. 26-31-копія рішення суду). Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18.01.2006 року рішення суду першої інстанції в цій частині залишене без змін (а. с. 32-35 - рішення суду).

Листом від 05.03.2008 року № 145/2-ю ВАТ «Агрофірма «Теплиці України» звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з пропозицією направити свого представника для приймання-передачі житлових будинків під АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 (а. с. 123). Таке звернення ВАТ «Агрофірма «Теплиці України» було обумовлене обов'язком виконати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2005 року в частині недійсності приватизації та наслідків передбачених ст. 216 ЦК України.

На виконання рішення суду відповідач повідомив листом №130-а від 19.10.2011 року заступника голови Святошинської РДА в м. Києві про те, що ним були внесені зміни до Статуту підприємства та виключено зі статутного фонду товариства майно, що складається з будинків по АДРЕСА_1 (а. с. 39-копія листа).

Позивачі вважають, що відповідач зобов'язаний передати вказані будинки до комунальної власності в силу Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (далі Закон) та Постанови КМ України від 06.11.1995 року № 891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій».

Спір, що розглядає суд, враховуючи нормативні акти, на які позивачі посилаються як на підставу своїх вимог, виник із правовідносин передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність та регулюється спеціальним законодавством, а саме Законом.

Згідно обставин справи позивачі просять зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили підготувати і передати необхідні документи, а саме: копії технічних паспортів, поверхневих планів житлових будинків та перелік майна, що передається в КМДА для підготовки рішення про передачу у комунальну власність територіальної громади АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили ініціювати передачу у комунальну власність територіальної громади АДРЕСА_1.

Проте, вказані вимоги не ґрунтуються на положеннях Закону. Зокрема, статтею 3 Закону, на яку посилаються позивачі, встановлені суб'єкти права ініціативи щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності. В силу наведеної норми, ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» не відноситься до вказаних суб'єктів, а тому посилання позивачів на ст. 3 Закону як на підставу вимоги про зобов'язання відповідача ініціювати передачу житлових будинків у комунальну власність територіальної громади м. Києва - не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Частиною 2 статті 4-1 Закону встановлено, що ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Оскільки об'єкти (житлові будинки) перебувають на балансі відповідача, то в силу ч. 2 ст. 4-1 Закону від нього може виходити ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність, проте Закон не закріплює за відповідачем обов'язок ініціювати передачу майна, а надає йому таке право, тому в діях ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» відсутнє порушення Закону, що виключає можливість порушення прав позивачів у даних правовідносинах.

Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2005 року визнана частково недійсною приватизація ВАТ Агрофірма «Теплиці України» в частині включення житлових будинків під АДРЕСА_1 до Статутного фонду ВАТ «Агрофірма «Теплиці України».

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. З урахуванням вимог ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути державі вказані житлові будинки, які перебували саме у державній власності, а не передати їх до комунальної власності.

Встановлено, що ВАТ «Агрофірма «Теплиці України» листом від 05.03.2008 року № 145/2-ю зверталося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з пропозицією направити свого представника для приймання-передачі житлових будинків на виконання зазначеного судового рішення та вимог цивільного законодавства, проте, останній не вчинив відповідних дій, спрямованих на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а запропонував звернутися до Святошинської районної в м. Києві ради з пропозицією прийняти будинки до комунальної власності району (а. с. 114-115). У зв'язку із наведеним, будинки по АДРЕСА_1 на даний момент не перебувають на відповідному правовому титулі - право державної власності, оскільки уповноважений державний орган (Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву) не прийняв їх.

Закон регулює правовідносини передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність, проте, станом на час розгляду справи майно не має статусу державної власності, а тому відсутні підстави для застосування положень Закону.

За таких обставин безпідставною є вимога щодо ініціювання відповідачем передачі у комунальну власність територіальної громади м. Києва житлових будинків, оскільки в силу судового рішення та ст. 216 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути його у державну власність.

Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. № 908/68, державний орган приватизації наділений повноваженнями по управлінню державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Одним із способів такого управління згідно п.1.4. зазначеного Положення є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

За таких обставин, саме регіональне відділення Фонду державного майна України наділене повноваженнями вирішувати питання передачі державного майна до комунальної власності територіальної громади, для чого йому спочатку необхідно прийняти таке майно від ПАТ «Агрофірма «Теплиці України».

Закон регулює правовідносини передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність та містить вичерпний перелік осіб (суб'єктів), на яких поширюється його дія - це в силу ст. ст. 3, 4, 4-1 Закону є органи, уповноважені управляти державним майном, Кабінет Міністрів України, Національна академія наук, інших аналогічних самоврядні організації, яким передано в користування державне майно, місцеві органи виконавчої влади, відповідні органи місцевого самоврядування і т.д.

Позивачі не є суб'єктами таких правовідносин, а тому у них не виникають права і обов'язки, передбачені Законом, що виключає можливість порушення їхніх прав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 15 ЦПК України встановлено: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Позивачі звернулися за захистом прав у правовідносинах, які регулюються Законом, проте, в силу положень Закону вони не є суб'єктами таких правовідносин, позивачами не надані докази порушення їх прав, свобод чи інтересів відповідачем - ПАТ «Агрофірма «Теплиці України», що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову.

Відповідач не заперечує проти передачі виконавчому органу Київської міської ради (КМДА) наявних у нього копій документів. Разом з тим, передача відповідних документів є наслідком та має здійснюватися після ініціювання питання про передачу відповідного майна.

Частиною 3 статті 4-1 Закону встановлено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад. Тобто, вимога про передачу КМДА копій документів є безпідставною, оскільки на даний час компетентний орган не прийняв рішення щодо передачі об'єктів житлового у комунальну власність та відсутня згода міської ради на передачу таких об'єктів, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Суд враховує, що обраний у позові спосіб захисту прав не передбачений чинним законодавством (ст. 16 ЦК України). За таких обставин заявлені вимоги не можуть бути задоволені.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 4-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» ст. ст. 1, 3, 15, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2012 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ