Постанова № 29340936, 11.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 р. Справа №805/1086/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 45 хвл.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Череповський Є.В.,

при секретарі - Саломатіної К.А.,

за участю:

представник позивача Облухова К.В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області при виконані рішення суду по справі № 2а/0570/4886/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави боргу у розмірі 4 840,43 грн.; зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області вчинити певні дії, а саме накласти арешт на майно та кошти боржника а межах суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2013 року позивач Управління Пенсійного Фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області при виконані рішення суду по справі № 2а/0570/4886/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави боргу у розмірі 4 840,43 грн.; зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області вчинити певні дії, а саме накласти арешт на майно та кошти боржника а межах суми боргу (з врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом).

Позовні вимоги мотивовано тим, що з моменту відкриття виконавчого провадження № 33927739 (15.08.2012 року) до д сьогоднішнього дня рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а/0570/4886/2012 від 14 травня 2012 року за виконавчим листом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (р/р 256033012042 у Донецькому обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 335106, код ЕДРПОУ 22008309) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом в розмірі 4840 (чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 43 коп. не виконано, а державним виконавцем не повно використані надані йому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606) повноваження щодо примусового виконання судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року справі № 805/1086/13-а було залишено без розгляду позовні вимоги в частині зобов'язання Відділ Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзді боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі аналогічно викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 11 лютого 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи без участі представника та визнання позову.

Дослідивши подані документи і матеріали виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.1 Закону № 606, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 6 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по по справі № 2а/0570/4886/2012 від 14 травня 2012 року за виконавчим листом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (р/р 256033012042 у Донецькому обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 335106, код ЕДРПОУ 22008309) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом в розмірі 4840 (чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 43 коп.

Вище вказана постанова набрала законної сили 17 липня 2012 року.

17 липня 2012 року, на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а/0570/4886/2012 було видано відповідний виконавчий лист (а.с. 10).

21 серпня 2012 року Управління Пенсійного Фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області звернулося з заявою № 19402 до начальника Відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області в який просить повернути вимоги про сплату боргу від 12.03.2012 року №ф65у та від 09.04.2012 року №ф171у зі сплати єдиного внеску в сумі 4840,43грн. з ФОП ОСОБА_3 (ідент. НОМЕР_1, 18.05.1969 року нар щження, який зареєстрований в АДРЕСА_2,) у зв'язку з винесенням Постанови Донецьким окружним адміністр; тивним судом від 14.05.2012 по справі №2а/0570/4886/2012. Примусове виконання просить здійснювати на підставі виконавчого листа Донецькго окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 (а.с.14).

15 серпня 2012 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33927739 (а.с.13).

12 липня 2012 року Управління державної автомобільної ВРЕР м. Мар'їнки при УДАІ ГУМВС України в Донецький області надіслало на адресу відповідача відповідь, про те, що за ОСОБА_3 зареєстровані транспортні засоби, а саме:

ГАЗ 2705 ЗІ НОМЕР_3 ЗНГ, НОМЕР_4, дв.:НОМЕР_5, к.:НОМЕР_6, ш.:0,2005р.;

ХАЗ 3250.0, НОМЕР_7, дв.: НОМЕР_8, к.: НОМЕР_9, ш.: НОМЕР_10,2007 р.;

BMW 3281,НОМЕР_11, дв.: НОМЕР_12, к.: НОМЕР_13, ш.: 0.1980р. (а.с.15).

04 вересня 2012 року відповідачем було винесено постанову про арешт коштів боржника на підставі рішення суду накласти арешт на кошти, що містяться на рахунку р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ, ЄДРПОУ НОМЕР_1, МФО 380805, що належить боржнику (а.с.16).

Після винесення постанови про арешт коштів боржника відповідач не вживалось жодних заходів щодо примусового виконання вказаного рішення суду, що зокрема підтверджується протоколами ознайомлення позивача зі станом виконавчого провадження від 19 листопада 2012 року, що також підписані посадовою особою відповідача (а.с. 23).

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень , затвердженою наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 (далі - Інструкція).

Так, у відповідності до Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону № 606, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Крім цього, дана норма закону наводить перелік заходів, що можуть вживатись виконавцем з метою примусового виконання рішення суду.

Згідно із ст. 25 Закону № 606, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 27 Закону № 606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 52 Закону № 606, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно зі ст. 57 Закону № 606, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, приймаючи до уваги час з якого фактично відповідачем розпочато примусове виконання, та те, що з кінця травня 2012 року відповідачем взагалі не вчинялися будь-які дії спрямовані на примусове виконання виконавчого листа № 2а/0570/3344/2011, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 29.08.2011 року, не дивлячись на виявлення майна, що належить боржнику, відповідачем не було вчинено достатніх дій для примусового стягнення з ОСОБА_6 на користь позивача суми боргу в сумі 1054,88 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Отже, відповідачем не було здійснено необхідних заходів передбачених Законом щодо своєчасного і повного виконання вищевказаного виконавчого листа, а також не було прийнято відповідних заходів з його примусового виконання у встановлений Законом строк, що свідчить про протиправність бездіяльності відповідача

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, судом, з власної ініціативи, було витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження ВП № 33927739 та, у випадку заперечення проти позову, зобов'язано відповідача надати суду всі матеріали, що були або мали бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Відповідачем не було виконано вказану вимогу суду та не було надано суду жодного доказу щодо виконання вимог норм Закону № 6060 при вчиненні дій, пов'язаних з примусовим виконанням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а/0570/4886/2012 та відповідного виконавчого листа.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги наведене, а саме той факт, що доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку про наявність неправомірної бездіяльності з боку відповідача при примусовому виконанні Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а/0570/4886/2012 та відповідного виконавчого листа.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції про визнання бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області при виконані рішення суду по справі № 2а/0570/4886/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави боргу у розмірі 4 840,43 грн.; зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області вчинити певні дії, а саме накласти арешт на майно та кошти боржника а межах суми боргу - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції щодо примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/4886/2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь держави боргу на загальну суму 4 840,43 грн.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Великоновосілківського районного управління юстиції вжити дієвих заходів щодо примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/4886/2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь держави боргу на загальну суму 4 840,43 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено 11 лютого 2013 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.