Постанова № 29340347, 14.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 13» лютого 2013 р. Справа № 18/1954/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - представник Чебан І.В. за довіреністю від 26.08.2011 року,

відповідача - не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ, (вх. №145П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2012 року у справі №18/1954/12,

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Полтава,

про стягнення 827 690,61 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

02.10.2012 року до господарського суду Полтавської області звернулося ПАТ «Дельта Банк» з позовною заявою, в якій просило стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 11/К-08 від 21.03.2008 року у розмірі 827 690,61 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 406 770, 94 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 30 724,54 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 202 254,81 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 16 887,72 грн.; заборгованості за комісією в розмірі 159 899,62 грн.; пені за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 11152,98 грн. та витрати на судовий збір в розмірі 16 553,81 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2012 року (суддя Іваницький О.Т.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 609 276,06 грн., із яких заборгованість за кредитом у розмірі - 406 770,94 грн., заборгованість за комісією в розмірі 250,31 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 202 254,81 грн., а також судовий збір у розмірі 12 185,52 грн.

В частині задоволення позовних вимог у розмірі 218 414,55 грн. відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2012 року , яким стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11/К-08 від 21.03.2008 року у розмірі 768 925,37 грн., що включає : заборгованість по кредиту в розмірі 406 770,94 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 202 254,81 грн., заборгованість по комісії за управління кредитом в розмірі 159 899,62 грн. Судові витрати покласти на позивача, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що 01.07.2010 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» був підписаний акт звірки № 1, яким сторони підтвердили перехід прав вимоги та розміри фактичної заборгованості по кредитним договорам, що були прийняті «Дельта Банком» від «Укрпромбанку». За даним актом, фактична сума заборгованості відповідача станом на 01.07.2010 року становила 543 290,00 грн., що включає: залишок по кредиту 261 495,64 грн.; залишок простроченого кредиту - 145 275, 30 грн.; залишок по відсотках - 6 319,68 грн.; залишок по прострочених відсотках - 61 721,54 грн.; залишок по комісіям - 4 010,76 грн.; залишок по простроченим комісіям - 64 467,08 грн. Проте, на думку апелянта, судом при винесенні оскаржуваного рішення по даній справі не було враховано доказів передачі фактичної заборгованості відповідача.

Згідно п.1.1. кредитного договору позивальник зобов'язувався сплачувати щоденну комісію за управління кредитною лінією у розмірі - 0,029 % за кожний день від фактичної суми заборгованості за кредитом. Таким чином, формула нарахування комісії за кредитним договором, передбачена самим кредитним договором та визначена як добуток від фактичної суми заборгованості, помноженої на 0,029% та помноженої на кількість днів. На підставі даної формули позивачем станом на 14.08.2012 року нараховано 159 899,62 грн. комісії, яка не сплачена відповідачем. Однак, господарський суд в порушення норм чинного законодавства та умов кредитного договору при встановленні заборгованості по комісії обмежився лише контррозрахунком відповідача, який здійснений не за вищезазначеною формулою, та не дослідив правильного порядку нарахування комісії, визначеного кредитним договором.

Відповідач у судове засідання не з*явився, про причину неявки не повідомив, про час та місце слухання даної справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення йому ухвали апеляційного суду від 11.01.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

21.03.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії ( а.с. 6-9 т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 435 826,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору; строк кредитної лінії з 21.03.2008 року по 17.03.2011 року включно; мета використання коштів - поповнення обігових коштів; процентна ставка - 11,5% річних; комісія за підготовку та оформлення договору - 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 25,00 грн.; щоденна комісія за управління кредитом із розрахунку 0,015% від фактичної заборгованості за кредитом, без ПДВ; зміна суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, зміна процентної ставки) у розмірі 0,05% від суми кредиту, без ПДВ.

Пунктом 4.1 кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок у відповідності до графіка. Комісія та проценти за користування кредитом нараховується на період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, їх сплата здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця.

Пунктом 6.1.2 кредитного договору відповідач зобов'язувався забезпечити своєчасну сплату платежів, передбачених кредитним договором.

Згідно п.4 додаткового договору № 2 від 13.10.2009 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 11/к-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 21.03.2008 року сторони домовились викласти п.1.1 договору у наступній редакції: «банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 435 826,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 2 до цього договору; строк кредитної лінії з 21.03.2008 року по 17.03.2011 року включно; мета використання коштів - поповнення обігових коштів; процентна ставка - 11,5% річних; комісія за підготовку та оформлення договору - 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 25,00 грн.; щоденна комісія за управління кредитом із розрахунку 0,029% від фактичної заборгованості за кредитом, без ПДВ; зміна суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, зміна процентної ставки) у розмірі 0,05% від суми кредиту, без ПДВ» ( а.с. 39-41 т.2).

Окрім того, п.5 додаткового договору № 2 сторони домовились доповнити кредитний договір п.4.1 у наступній редакції: «повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 2 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п.1.1 цього договору. У випадку, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочим днем».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, банк належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі 435 826,00 грн. на підставі заяв ФОП ОСОБА_2 за вих. № 14 від 21.03.2008 року та за вих. № 15 від 25.03.2008 року ( а.с. 10-11 т.1).

Згідно з приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Згідно з приписами статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до прийнятої Національним банком України 30.06.2010 року постанови «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства» № 369 між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено трьохсторонній договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь «Дельта Банку», зареєстрований за № 2258 від 30.06.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, з метою захисту інтересів держави та повернення коштів виданих НБУ під рефінансування ( а.с. 21-25 т.1).

Відповідно до пункту 4.1 договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Відповідно до приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що АТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора відносно ФОП ОСОБА_2 за спірним кредитним договором.

14.07.2010 року листом № CRD-16-16-2509300035 ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» повідомили ФОП ОСОБА_2 про заміну кредитора у зобов'язаннях ( а.с. 26 т.1).

Згідно договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010 року до позивача перейшли права та обов*язки за забезпечувальними договорами: договором іпотеки, застави транспортного засобу № 11Zk - 08 від 21.03.2008 року та № 11Zk - 08 -1.

Згідно акту звірки № 1 від 01.07.2010 року відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010 року станом на 01.07.2010 року заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ «Укрпромбанк» за кредитом складала - 406770,94 грн.; заборгованість за відсотками складала - 68041,22 грн.; заборгованість за комісією складала -68477,84 грн. ( а.с. 70-71 т.1).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання по сплаті кредиту та відсоткам за користування кредитом, порушив строки повернення заборгованості передбачені умовами договору.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за договором на підставі виконавчих написів нотаріуса було звернено стягнення на автомобіль марки ВАЗ 210994-20 та автомобіль марки SKODA. Октябрським відділом ДВС Полтавського МУЮ 26.06.2012 року та 27.06.2012 року винесені постанови про закінчення виконавчого провадження про звернення стягнення на автомобіль марки SKODA та ВАТ 210994-20 кошти від реалізації в розмірі 46 532,69 грн. та 23 169,85 грн. перераховано стягувачеві на погашення заборгованості за кредитним договором.

16.08.2012 року за вих. № 02.1-4435 позивач надіслав на адресу відповідача претензію на суму 768925,37 грн. про повернення кредитних коштів ( а.с.14 т.1).

Однак, доказів виконання умов кредитного договору відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.

Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону чи договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених, законом , а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 224, 229 Господарського суду України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб*єкту, права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням, а також сплатити штрафні санкції.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з приписами статті 52 Цивільного кодексу України підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 за погашення кредиту за спірним договором станом на 31.10.2008 року сплачено тільки три платежі на загальну суму 29055,06 грн. ( а.с. 26,28,29 т.2). Тобто, залишок не погашеного кредиту складає 406770,94 грн. Зазначена заборгованість підтверджується виписками по рахунках відповідача, відкритих в АТ «Дельта Банк».

Згідно до пункту 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Відповідно до п.4.6 договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує проценти з розрахунку 23% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.07.2010 року по 13.08.2012 року відсотки за користування кредитом становлять 84 271,90 грн, за прострочення сплати заборгованості - 187 685,45 грн. Загальна сума відсотків, нарахованих за кредитом, становить 271 957,35 грн. Враховуючи кошти, що надійшли в рахунок погашення заборгованості від реалізації заставленого майна, розмір заборгованості за відсотками становить 202 254,81 грн.

Перевіривши розрахунки заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом у розмірі 406 770,94 грн. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 202 254,81 грн., колегія суддів вважає їх правильними та погоджується з висновком місцевого господарського суду про їх задоволення.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позовні вимоги позивача, виходив з того, що нарахування банком відповідачу пені є протиправним та з того, що банком невірно здійснено нарахування заборгованості за комісією.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги позивач оскаржує рішення місцевого суду тільки в частині нарахування заборгованості відповідача за комісією.

Слід зазначити, що колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду про відмову позивачеві у задоволенні його вимоги щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 30 724,54 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 16 887,72 грн. та пені за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 11152,98 грн., виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4 листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня.

Згідно з пунктом 8.1 договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії за управління кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, оскільки умовами пункту 8.1 договору передбачено здійснення нарахування пені від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, а пунктом 1.1 та абз. 4 п.4.4 договору з урахуванням графіка зменшення ліміту кредитування визначено кінцевий строк погашення - 17.03.2011 року, тому перший день прострочення припадає на 18.03.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач розрахував пеню за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків та комісії з 13.02.2012 року по 13.08.2012 року.

З огляду на викладені обставини справи та враховуючи вимоги ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, позицію Вищого господарського суду України, викладену в листі від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 року, колегія суддів вважає, що позивач без наявних підстав нарахував пеню за період з 13.02.2012 року по 13.08.2012 року, оскільки умовами п.8.1 договору передбачено, що нарахування пені розпочинається від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, а перший день прострочення припадає на 18.03.2011 року.

При цьому, слід зазначити, що період нарахування пені позивачем з 13.02.2012 року по 13.08.2012 року перевищує строк в один рік від дня коли зобов'язання мало бути виконано - 17.03.2011 року.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення нарахованих сум пені не підлягають задоволенню.

Щодо висновку місцевого господарського суду про невірне нарахування банком заборгованості за комісією, то колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору позивальник зобов'язувався сплачувати щоденну комісію за управління кредитом із розрахунку 0,015% від фактичної заборгованості за кредитом, без ПДВ.

Згідно п.4 додаткового договору № 2 від 13.10.2009 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 11/к-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 21.03.2008 року позичальник зобов'язувався сплачувати щоденну комісію за управління кредитною лінією у розмірі - 0,029 % за кожний день від фактичної суми заборгованості за кредитом.

Частиною другою пункту 4.2 кредитного договору передбачено, що комісія за управління кредитною лінією нараховується за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Частиною другою п.4.3 кредитного договору передбачено, що нарахування банком комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку комісії не включається.

Частиною другою п.4.4. передбачено, що сплата позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28 - го числа по останній робочий день поточного місяця.

Згідно акту звірки № 1 від 01.07.2010 року відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010 року станом на 01.07.2010 року заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ «Укрпромбанк» за комісією складала 68477,84 грн.

Як вже було зазначено вище, згідно п.1.1 кредитного договору ( зі змінами та доповненнями) позичальник зобов'язувався сплачувати щоденну комісію за управління кредитною лінією у розмірі - 0, 029% за кожний день від фактичної суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, формула нарахування комісії за кредитним договором, передбачена самим кредитним договором, та чітко ним визначена як добуток від фактичної суми заборгованості помноженої на 0,029% та помноженої на кількість днів.

Згідно розрахунку, наданому до позовної заяви, на підставі вказаної формули, позивачем станом на 14.08.2012 року правильно нараховано відповідачеві 159 899,62 грн. комісії. Розмір заборгованості відповідача в цій частині підтверджена виписками по рахункам відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при встановленні заборгованості по комісії помилково було прийнято до уваги контррозрахунок відповідача, який здійснений не за вищезазначеною формулою, та не досліджено правильного порядку нарахування комісії, визначеного кредитним договором, у зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2012 року підлягає зміні, а апеляційна скарга - задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 99, ст.101, п.4 ч.1 ст.103, п.1 п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2012 року у справі №18/1954/12 змінити в частині стягнення заборгованості за комісію по кредитному договору.

Викласти пункт другий в наступній редакції:

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 ( вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 04080; п/р 373910022 АТ «Дельта Банк», МФО 380236) заборгованість за кредитним договором у розмірі 609276,06 грн., з яких заборгованість за кредитом у розмірі 406 770,94 грн., заборгованість за комісією у розмірі 159 899,62 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 202 254,81 грн., а також судовий збір у розмірі 15378,51 грн.

Викласти пункт третій в наступній редакції:

В частині задоволення позовних вимог в розмірі 58765,24 грн. - відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 ( вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 04080; п/р 373910022 АТ «Дельта Банк», МФО 380236) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8 276,91 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 14.02. 2013р.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В.С.Хачатрян