Рішення № 29338659, 04.02.2013, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 2014/4016/2012

Провадження № 2/621/92/13

РІШЕННЯ

іменем України

04.02.2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бережної Н.М.,

при секретареві Друповій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, третя особа ОСОБА_3,

встановив:

12.10.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, третя особа ОСОБА_3, в якому вказала, що з 1997 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, від якого вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У серпні 2012 року ОСОБА_3 вступив до Національного фармацевтичного університету, є студентом 1 курсу денної форми навчання 1 групи, за спеціальністю «Технологія фармацевтичних препаратів», та навчається на договірній основі, розмір оплати становить 8200 грн. на рік. На даний час позивач працює на посаді провізора у ФОП ОСОБА_4, її середньомісячний заробіток становить 1200 грн., іншого заробітку ОСОБА_1 не має, а син, ОСОБА_3 проживає разом з нею, знаходиться на її утриманні. Оскільки відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає, у вихованні сина участі не приймає, хоча має таку можливість, що ставить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у скрутне матеріальне становище, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина, ОСОБА_3, який продовжує навчання, в розмірі 1/3 частині від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення ОСОБА_3 23 річного віку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, до суду надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що твердження ОСОБА_1 стосовно того, що ОСОБА_2 ніякої матеріальної допомоги не надає, у вихованні сина участі не приймає, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки, відповідач, з часу припинення шлюбних відносин із ОСОБА_1, сплачував аліменти на утримання сина, жодних затримок не мав, а на свята надсилав кошти у розмірі понад розміру встановлених аліментів. Участь у вихованні сина відповідач дійсно не приймає, оскільки живе на значній відстані, створив нову сімю. Крім того, ОСОБА_2 вказував, що він не працює, що підтверджується копією трудової книжки, постійного заробітку не має. Також, ОСОБА_2 повідомив, що він має на утриманні ще одну дитину, Нікіту, ІНФОРМАЦІЯ_2, а наданий момент, відповідач уклав шлюб з іншою жінкою, яка вагітна. Крім цього, теперішня дружина ОСОБА_2 має дитину від першого шлюбу, яка також перебуває на утриманні відповідача та потребує постійного догляду, турботи про її фізичний та духовний розвиток, належного рівня харчування, медичного догляду, лікування, дитину необхідно забезпечувати приладдям та умовами для навчання, підготовлювати до самостійного життя. На підтвердження свого скрутного матеріального становища, ОСОБА_2 надав копію договору оренди, з якого вбачається, що власного житла відповідач не має. Батько відповідача помер, мати є пенсіонером, погано себе почуває, постійно хворіє. За таких обставин, ОСОБА_2 вважав, що він реально не має змоги надавати матеріальну допомогу ОСОБА_3, а, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, відповідно в задоволенні позову належить відмовити. ОСОБА_2 просив справу розглядати у його відсутності.

ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, до суду надав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності у звязку з знаходженням на навчанні, позовні вимоги ОСОБА_1 вважав законними та обґрунтованими, просив їх задовольнити.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З копії Свідоцтва про народження, серія І-ВЛ № 265070, зареєстрованого Зміївським відділом РАЦС Харківської області, актовий запис № 70, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с. 10/.

ОСОБА_3 навчається на договірній основі у Національному фармацевтичному університеті, є студентом 1 курсу 1 групи денної форми навчання за спеціальністю «технологія фармацевтичних препаратів». Вартість навчання становить 8200 грн. на рік, термін навчання 5 років /а.с. 11-12, 13/.

ОСОБА_3 проживає та перебуває на повному утриманні ОСОБА_1, яка працює провізором у ФОП «ОСОБА_4М.» та отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі 1425 грн. /а.с. 5, 14/.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 продовжує навчання, знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1, його батько ОСОБА_2 матеріальної допомоги не надає.

Відповідач ОСОБА_2 працює у ПАТ «Кіровоградобленерго» електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередач 5 розряду у Світловодській дільниці СЛЕП та отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі 4491 грн., з яких відраховуються аліменти та податки, що підтверджується Довідкою про доходи від 17.12.2012 року № 1227 /а.с. 25-26/.

ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання ОСОБА_3 до його повноліття, що частково підтверджується копіями квитанцій.

На даний час, відповідно до копії рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.03.2008 року з ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 Нікіти Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини від всіх видів щомісячного заробітку чи доходу відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.09.2007 року і до 15.05.2022 року.

Відповідно до копії Свідоцтва про шлюб, серія І-ОЛ № 067811, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_2 12.01.2013 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5, яка вагітна, що підтверджується копією виписки № 10 з протоколу засідання ЛК від 09.01.2013 року.

ОСОБА_5 має сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Рішенням суду колишнього чоловіка ОСОБА_5 ОСОБА_7 зобовязано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_6 Однак, як вбачається з копії довідки № 25 про розмір аліментів, виданої 08.01.2013 року відділом державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції, аліменти не сплачуються.

З копії Договору найму (оренди) майна від 01.10.2012 року ОСОБА_2 наймає житло, за яке сплачує орендну плату у розмірі 200 грн. та комунальні послуги, що підтверджується копіями квитанцій.

Факт того, що батька відповідача помер, а мати є пенсіонером підтверджується копією Свідоцтва про смерть та пенсійним посвідченням ОСОБА_8

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 стверджуває, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, в звязку з чим не має змоги надавати матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_3, який продовжує навчання.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Частиною 1 статті 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Положеннями п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Коментарями до ст. 199 СК України розяснюється, що обов'язок по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не є продовженням обов'язку по утриманню дитини до вісімнадцяти років. Це два самостійні обов'язки, які закріплені в різних главах СК України. Вони мають власні підстави виникнення і припинення. Однак, відповідно до коментованої статті і вказаного роз'яснення Пленуму Верховного Суду України обов'язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням.

З вищенаведеного вбачається, що при вирішенні питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та визначення їх розміру має значення встановлення можливості надання батьками матеріальної допомоги, а також зясування потреби дитини, яка продовжує навчання, у отриманні такої допомоги.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, оскільки продовжує навчання, його мати, ОСОБА_1 є єдиною особою, яка несе витрати на його утримання, в той час, коли батько ОСОБА_2 також має змогу надавати матеріальну допомогу.

Твердження відповідача ОСОБА_2 щодо того, що він не працює не приймаються судом до уваги, оскільки вони спростовуються довідкою про його доходи, виданою ПАТ «Кіровоградобленерго».

Посилання ОСОБА_2 на факти відсутності власного житла, утримання інших дітей, а саме дитини його дружини, ОСОБА_6, не є належними підставами для звільнення відповідача від обовязку сплачувати ОСОБА_3 аліменти у звязку з продовженням навчання, так як ОСОБА_6 має власного батька, з якого стягуються аліменти. Той факт, що ОСОБА_7 не сплачує аліменти не позбавляє ОСОБА_5 звернутися із відповідними заявами до суду або правоохоронних органів.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

ОСОБА_2, в порушення ст. 60 ЦПК України, не довів той факт, що його мати ОСОБА_8 є хворою, потребує ліків, у звязку з чим відповідач надає їй матеріальну допомогу.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 має задовільний стан здоровя, офіційно працює, отримує стабільний дохід, середньомісячна заробітна плата складає близько 4000 грн. Відповідач має іншу сімю, його теперішня дружина вагітна, вони мають неповнолітню дитину, батьком якої ОСОБА_2 не є, а відповідно її утримання не є обовязком відповідача. Отже, ОСОБА_2 не має на своєму утриманні інших осіб, окрім неповнолітнього ОСОБА_2 Нікіти.

ОСОБА_3 продовжує навчання, його мати, ОСОБА_1 працює, отримує заробіток приблизно 1200 грн. на місяць, забезпечує свого сина коштами, повязаними з навчальними потребами.

За таких обставин, враховуючи матеріальне становище позивача ОСОБА_1, форму навчання ОСОБА_3, реальну можливість відповідача ОСОБА_2, який має стабільний заробіток, сплачувати аліменти на користь сина, враховуючи наявність іншої дитини на утриманні відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову і стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 річного віку.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 180, 182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, третя особа ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Національному фармацевтичному університеті, у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 12.10.2012 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп., які перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, код банку отримувача 851011.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: